Новости

Інвестиція в людей: УВЕА та Дніпровська політехніка об'єднують зусилля

27 квітня в рамках Energy Storage Day 2026 відбулося офіційне  підписання Меморандуму про партнерство та співпрацю між Українською вітроенергетичною асоціацією і  Національним технічним університетом  «Дніпровською політехніка». Відновлювана енергетика в Україні розвивається навіть в умовах війни. Проєкти реалізуються, потужності зростають, а разом із ними і потреба у фахівцях. Університети тут відіграють ключову роль, і нам важливо, щоб між освітою та реальним сектором не було розриву.

«Галузь зростає, і разом із нею зростає потреба у фахівцях, які знають вітроенергетику зсередини». Ми хочемо, щоб українські університети були частиною цього процесу – не десь осторонь, а в самому центрі. Партнерство з Дніпровською політехнікою – саме про це», – підкреслив Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков.

Меморандум окреслює основні напрями взаємодії: спільний розвиток освітніх програм із вітроенергетики, проведення лекцій та практичних занять за участю галузевих експертів, а також сприяння залученню студентів до проєктів у сфері ВДЕ. Серед іншого – популяризація вітроенергетики серед молоді та організація ознайомчих візитів на діючі об'єкти галузі.

«Сучасна енергосистема України розвивається надзвичайно динамічно, і роль університетів у підготовці відповідних фахівців стає дедалі більш визначальною. Вирішувати реальні технічні та бізнесові задачі галузі можна лише у тісній співпраці університетської спільноти з провідними роботодавцями. Саме тому партнерство з Українською вітроенергетичною асоціацією – це важливий крок у напрямку нових підходів до підготовки компетентних кадрів для електроенергетики», – зазначив ректор «Дніпровської політехніки» Олександр Азюковський

Дякуємо університету за співпрацю та готовність рухатись назустріч галузі. Попереду – багато спільної роботи.

ПЕРШИЙ ENERGY STORAGE DAY: РИНОК, ЯКОГО ЩЕ ТРИ РОКИ ТОМУ НЕ ІСНУВАЛО, СЬОГОДНІ ВИМІРЮЄТЬСЯ МЕГАВАТАМИ

27 квітня 2026 року в Києві відбувся Energy Storage Day 2026 — перша в Україні галузева конференція, присвячена ринку систем накопичення енергії. Захід, який пройшов під гаслом «Нова архітектура Української енергосистеми», організувала УВЕА за підтримки Міністерства енергетики України, НЕК «Укренерго» та АТ «Оператор ринку» .

Цифри, що  пролунали на відкритті конференції, варто осмислити. У 2023 році в Україні не було жодного мегавата підключених до мережі установок зберігання енергії. У 2024-му – лише 2 МВт. Сьогодні – вже 600 МВт. Це не поступовий розвиток, це злет, який не повинен зупинитися.  Отже, представники влади, бізнесу і міжнародні партнери зібралися в одній залі, щоб обговорити подальші кроки, сучасні виклики і перспективи

Урочисте відкриття

Відкриваючи Energy Storage Day 2026  відкрив Голова правління УВЕА Андрій Конеченков, наголосив: “Ми зібралися в момент, коли слово «зберігання енергії» перестало бути технічним терміном у вузькоспеціалізованих звітах – воно стало стратегічним поняттям на рівні урядів, парламентів і фінансових інституцій.Один із найважливіших структурних зрушень, що відбувається прямо зараз – це перехід від централізованої до децентралізованої моделі енергосистеми. З радянських часів ми будували енергетику за принципом «великі станції – довгі лінії – пасивний споживач». Цей принцип вичерпав себе. Для України – країни, яка пережила масштабне руйнування централізованої генерації та передачі – децентралізація є не лише кон'юнктурним вибором. Це питання енергетичної стійкості та безпеки.   

У своєму вітальному зверненні до учасників заходу Артем Некрасов, Перший заступник Міністра енергетики України окреслив три практичних виміри, для яких накопичея енергії є критичним: збалансувати систему після дефіциту, інтегрувати більше відновлюваних джерел і забезпечити швидку реакцію на кризи. «Шановні колеги, ми не обирали цю ситуацію», — зазначив він, пояснивши, що саме умови війни прискорили трансформацію, яка в іншому випадку тривала б десятиліттями. Україна сьогодні є частиною європейської енергосистеми і залишається найбільш динамічним ринком Європи. Держава розуміє запит бізнесу: потрібні чіткі правила гри, банкабільність проєктів і зниження ризиків. «Ми шукаємо партнерів, які розуміють, що вони входять у новий ринок і готові будувати нову енергетику Європи. Ми готові до діалогу – розглядати ваші пропозиції і допомагати їх втілювати», – підкреслив він. Окремо пан Некрасов звернувся до представників громад: для них УЗЕ — це автономія та стійкість соціальної інфраструктури, реальна можливість пережити кризу без відключень.

У свою чергу, Віталій Зайченко, висвітив масштаб змін, що відбуваються в енергосистемі глобально, зазначивши, що УЗЕ є невіддільною частиною цього процесу. «На жаль, сталася війна, і країна перейшла до швидкого переходу — наша енергосистема була досить концентрованою», — підкреслив пан Зайченко. він. Конкурси «Укренерго» на 1,4 ГВт  запустили ринок. «Це технологія, яка буде розвиватись і в кінці стане економічно прийнятною», – підсумував голова правління НЕК «Укренерго», натякаючи, що зростання у 300 разів за два роки – це, схоже, лише початок.

Андрій Герус, Голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, підкреслив, що українська індустрія накопичення енергії — явище, яке буквально зароджується просто зараз. Ще на початку 2025 року встановлена потужність систем зберігання енергії в країні становила 7 000–8 000 МВт·год — і вже тоді ринок рухався не завдяки законодавчим стимулам, а попри їхню відсутність. Головним драйвером пан Герус назвав стрімке падіння цін на технологію: саме здешевшення технології  зробило бізнес-модель реальною, і саме навколо неї почала формуватися повноцінна економіка проєктів. Завдання парламенту в цих умовах — не наздоганяти ринок, а створювати для нього зрозуміле і передбачуване середовище на роки вперед. У цьому контексті він згадав закон про market coupling, який вводить нові норми щодо транспортування електроенергії, та висловив сподівання, що зростання конкуренції на ринку зрештою виллється у розбудову повноцінної балансуючої системи.

Олександр Гавва, в.о. Генерального директора АТ «Оператор ринку», звернув увагу на відзнаку ринку УЗЕ, яку рідко озвучують у публічних дискусіях: «Якщо говорити про енергетику – це дорого. УЗЕ відрізняється низьким порогом входу – з достатньо малих сум – і ми вважаємо це великим позитивом». Саме ця особливість, на його думку, пояснює, чому в галузь приходить дедалі більше гравців з інших секторів економіки – разом із новими компетенціями та свіжим капіталом.

П'ять сесій, одна картина

Програма конференції була побудована як послідовне занурення – від загальних принципів до конкретики, від сьогоднішніх реалій до завтрашніх горизонтів.

Перша сесія задала системну рамку: як насправді співіснують УЗЕ, вітрова генерація та балансування в умовах ринку, що швидко змінюється. Представники НЕК «Укренерго», АТ «Оператора ринку», KNESS Energy та Elementum Energy разом розбирали це питання, яке хвилює весь ринок – і яке досі не має єдиної відповіді.

Друга сесія логічно продовжила цю розмову, але вже на рівні практики: який шлях вже реалізовані проєкти пройшли від угоди до працюючого активу, з якими труднощами зіткнулися і що варто врахувати тим, хто лише заходить у цю індустрію. Своїм досвідом ділилися KNESS Group, ДТЕК ВДЕ, Eco-Optima, Акумен і Huawei – компанії, які вже мають практичний досвід роботи на ринку.

Третя і четверта сесії виявилися двома сторонами одного питання: як рости далі і за який рахунок. З одного боку – виклики масштабування: ринок уже має 600 МВт і рухається до 1 000 МВт до кінця року, але перехід до гігаватних обсягів потребує системних рішень, які учасники з VOLTAGE, IKNET, Ukraine Facility Platform та Elementum Energy обговорювали відверто. З іншого – фінансування, без якого жоден масштаб неможливий. І тут картина вже набагато оптимістичніша: банківське фінансування для УЗЕ перестало бути екзотикою – і державні, і приватні банки сьогодні готові заходити як у гібридні проєкти ВДЕ+УЗЕ, так і в автономні накопичувачі. Про це говорили представники «Укрексімбанку», ЄБРР, Horizon Capital, Negen та CMS Ukraine.

Завершила день п'ята сесія, у фокусі якої був «зелений» водень як довгострокове накопичення і його місце в новій архітектурі енергосистеми. Тема, яку ще недавно сприймали як далекий горизонт, сьогодні обговорюється цілком предметно: яка роль водню у балансуванні системи, як він вписується в європейський енергетичний ринок і що потрібно, щоб Україна стала частиною цього ланцюжка – не як спостерігач, а як повноцінний гравець.

Меморандум між УВЕА та «Дніпровською політехнікою»

Окремою та символічно важливою подією дня стало урочисте підписання меморандуму про партнерство та співпрацю між Громадською спілкою «Українська вітроенергетична асоціація» та Національним технічним університетом «Дніпровська політехніка».

Документ закладає основу для системної роботи міжгалузевою асоціацією та одним із провідних технічних університетів країни – насамперед у сфері підготовки фахівців для ринку відновлюваної енергетики та УЗЕ.

Контекст підписання говорить сам за себе: ринок, що зріс у 300 разів за два роки, не може дозволити собі дефіцит компетентних кадрів. Бізнес масштабується швидше, ніж університети встигають готувати інженерів, юристів та фінансистів із розумінням специфіки галузі. Якщо Україна справді прагне стати центром виробництва і накопичення чистої енергії для Європи – регуляторна база і технологічна школа мають розвиватися паралельно.

Energy Storage Day 2026 відбувся завдяки підтримці компаній і організацій, які поділяють переконання: розвиток ринку накопичення – це не просто бізнес-можливість, а питання енергетичного суверенітету країни.

УВЕА висловлює щиру подяку стратегічному партнеру – компанії KNESS, фінансовому партнеру – Укрексімбанку, організаційним партнерам – Altelaw&Sempra та H2-diplo, а також усім партнерам заходу: UDP Renewables, VOLTAGE, LCF, Huawei, Elementum Energy, ATLAS Energy, CMS Ukraine та IKNET. Окрема подяка медіапартнерам: Інтерфакс-Україна, Енергореформа, ExPro та mind.ua, Ліга енергетичного розвитку України, які допомогли донести важливість події до широкої аудиторії.

Energy Storage Day 2026 зафіксував момент, коли ринок накопичення в Україні остаточно подорослішав. Галузь пройшла шлях від питання «чи взагалі це можливо в Україні?» до зовсім інших запитань – про масштаб, фінансування, кадри і довгострокову інтеграцію до європейського ринку. Це принципово різний рівень розмови. І те, що ці розмови вже відбуваються відкрито, за участі міністерств, системного оператора, міжнародних банків і університетів – найкраща ознака того, що галузь рухається в правильному напрямі.

Попереду – масштабування, нові проєкти і нові виклики. УВЕА продовжуватиме бути платформою, де галузь зустрічається, домовляється і рухається вперед.

Підготовка кадрів як ключовий виклик для ВДЕ: підсумки дискусії УВЕА на WindEurope 2026

21 квітня 2026 року в рамках конференції WindEurope Annual Event 2026 у Мадриді УВЕА організувала панельну дискусію  «Людський капітал – ключ до розвитку ВДЕ в Україні», присвячена ролі людського капіталу у розвитку сектору відновлюваної енергетики.

Модератором виступив Іван Бондарчук, Перший заступник Голови правління Ukrainian Wind Energy Association та партнер LCF Law Group. У дискусії взяли участь представники девелоперських компаній, міжнародних виробників обладнання та експерти з розвитку персоналу – члени УВЕА.

За словами Аліни Шишкіної, заступниці виконавчого директора ETG.UA, для малих та середніх проєктів потужністю до 100 МВт в Україні наразі зберігається достатній базовий кадровий ресурс у сфері будівництва. Водночас ринок вже відчуває помітний дефіцит спеціалістів у більш складних сегментах – зокрема в інжинірингу, електротехнічних роботах, пусконалагодженні та операційному управлінні ВЕС. У результаті доступність кваліфікованого персоналу дедалі частіше враховується девелоперами та інвесторами як окремий ризик при ухваленні інвестиційних рішень та виході на стадію FID.

Олена Уманець директорка Navitas Renewables Ukraine наголосила, що український ринок відновлюваної енергетики потребує масштабування локальних команд для забезпечення зростаючих обсягів нових проєктів, зокрема портфоліо, що планується до будівництва з 2027 року. Водночас ключовим викликом залишається рівень кваліфікації та практичного досвіду персоналу, що безпосередньо впливає на якість та строки реалізації проєктів. У цьому контексті пріоритетом для ринку має стати розвиток локальних програм навчання та підготовки спеціалістів в Україні.

Анжела Прадун, директорка Vestas Ukraine, підкреслила, що питання сертифікації підрядників та розширення гарантійних чи сервісних зобов’язань безпосередньо пов’язані з управлінням ризиками та забезпеченням якості. Для інтеграції локальних компаній у сервісну та інсталяційну екосистему компанії необхідним є дотримання чітко визначених технічних і безпекових стандартів, проходження сертифікованих навчальних програм, підтверджений досвід реалізації проєктів, наявність ефективних HSE-процесів, а також регулярний аудит і контроль якості. За виконання цих умов Vestas відкрита до сертифікації локальних підрядників та поглиблення співпраці з ними.

У свою чергу Сара Петрисер-Хансен, очільниця данської організації Mentor to Impact, наголосила, що розвиток відновлюваних джерел енергії нерозривно залежить від якісної підготовки фахівців для сектору з акцентом на навчання студентів і перекваліфікацію фахівців, що переходять у сектор відновлюваної енергетики. За її словами, ключ до вирішення кадрового питання лежить саме в консолідації зусиль усіх учасників ринку — від державних інституцій та приватних компаній до громадського сектору.

Підсумовуючи дискусію, Іван Бондарчук зазначив, що розвиток відновлюваної енергетики в Україні дедалі більше залежить не лише від фінансування чи регуляторного середовища, а й від наявності якісного людського капіталу. За його словами, ринок уже стикається з обмеженнями у доступності кваліфікованих кадрів, що починає впливати на терміни реалізації та економіку проєктів, а отже – має враховуватися як повноцінний фактор ризику. Водночас ефективна відповідь на цей виклик можлива лише через скоординовану співпрацю всіх учасників ринку – із фокусом на системний розвиток, навчання та перекваліфікацію персоналу в Україні.

УВЕА на 100 gREen AWARD-2025: вітаємо учасників Асоціації!

Минулого тижня, 17 квітня, у Києві відбулася подія, яка вже встигла стати знаковою для українського ринку відновлюваної енергетики — урочиста церемонія 100 gREen AWARD-2025. Вперше в Україні було засновано національну відзнаку, яка визнає найкращі реалізовані проєкти зеленої трансформації – у вітроенергетиці, сонячній генерації, накопиченні енергії, біоенергетиці, енергоефективності

Цьогоріч лауреатами стали 18 проєктів з різних куточків України — від промислових підприємств до університетських кампусів, від міських водоканалів до вітроелектростанцій у Карпатах. Усіх їх об'єднує одне: це не плани та концепції, а реальні реалізовані рішення, що вже сьогодні змінюють енергетичну карту країни.

УВЕА є однією із засновниць Global 100 RE Ukraine – платформи, що об'єднує провідні галузеві асоціації задля переходу України до 100% відновлюваної енергетики. Тому нам вдвічі приємно оголошувати, що серед 18 лауреатів — одразу  п’ять компаній-учасниць УВЕА  отримали нагороди.

Вітропарки України — ВЕС «Нижні Ворота»
«Лідер вітроенергетичної трансформації регіону»

Ця нагорода – за сміливість і наполегливість. ВЕС «Нижні Ворота» стала першою в історії Закарпаття вітроелектростанцією – регіону, де вітроенергетика раніше була присутня хіба що на мапах потенціалу. Реалізувати такий проєкт в умовах повномасштабної війни – це вже саме по собі свідчення стійкості команди та віри в майбутнє української енергетики.

VOLTAGE Group  – Промислова УЗЕ мегаватного класу
«Лідер накопичення енергії в промисловості»

Якщо вітрова та сонячна генерація – це серце відновлюваної енергетики, то накопичення енергії – це її нервова система. VOLTAGE Group  реалізувала промислову установку зберігання енергії мегаватного класу для власних потреб виробничої компанії, поєднавши відновлювану генерацію зі стабільністю виробничого процесу. Саме такі проєкти показують, що зелена енергетика – це вже не лише про екологію, а й про надійність і економіку бізнесу.

Atlas Global Energy — вітроелектростанція, 63 МВт, Львівська область
«Кращий інвестиційний проєкт у вітроенергетиці»

63 МВт встановленої потужності на Львівщині – і це в умовах активних бойових дій в країні. Проєкт Atlas Global Energy став переконливим сигналом для міжнародної спільноти: Україна залишається ринком для масштабних інвестицій у відновлювану енергетику. Такі проєкти – це не лише мегавати, а й довіра, репутація та майбутні можливості для всієї галузі.

GREEN SYSTEM — Мережа сонячних станцій для 10 дитячих садочків «Кращий проєкт чистої енергії для дошкільної освіти»

Енергонезалежність закладів освіти – це не лише про відновлювану енергетику, а насамперед про безпеку дітей і стабільну роботу соціальної інфраструктури навіть під час відключень. 10 дитсадків  Бучанської і Миргородської громад отримають електроенергію за рахунок енергії сонця. Для більш надійного енергозабезпечення сонячні системи встановлені разом із системами накопичення енергії GREEN SYSTEM. Це приклад того, як технології вже сьогодні служать громадам – там, де це найважливіше.

KNESS – Портфель УЗЕ загальною ємністю понад 140 МВт·год
«Лідер накопичення енергії» / підвищення гнучкості енергосистеми»

Завершує нашу п’ятірку  переможців компанія KNESS – з одним із найбільших портфелів систем зберігання енергії в Україні. 7 об'єктів УЗЕ вже введено в експлуатацію, і з жовтня 2025 року вони надають допоміжні послуги енергосистемі. Це не пілот і не тест – це повноцінна нова інфраструктура, яка підвищує гнучкість мережі та відкриває простір для подальшого масштабування відновлюваної генерації.

Пять  різних проєктів, різні напрями — але одна спільна логіка: будувати українську енергетику майбутнього вже сьогодні, попри все.

Щиро вітаємо команди Вітропарки України, VOLTAGE Group, Atlas Global Energy, Green System та KNESS із заслуженим визнанням! Пишаємося, що такі компанії є частиною УВЕА, і впевнені – це лише початок великого шляху.

Vestas провела перший семінар для викладачів ТНТУ імені Івана Пулюя

У рамках меморандуму про взаєморозуміння та співпрацю, підписаного між Українською вітроенергетичною асоціацією та Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя 6 квітня 2026 року, зробленo вже перший практичний крок – проведено навчальний семінар для викладачів кафедри електричної інженерії, кафедри комп'ютерно-інтегрованих технологій та кафедри автотранспорту та логістики.

Його провів світовий лідер у виробництві вітрових турбін — компанія Vestas. Протягом шести годин викладачі університету мали змогу поглибити свої знання з вітроенергетичних технологій  - від еволюції вітроенергетичних установок та технічних специфікацій різних платформ, до головних компонентів турбіни, систем безпеки, гідравліки, керування та SCADA-комунікацій.

Семінар провів інструктор академії компанії Vestas MED Service & Construction Альфредо Хосе Мартінес — фахівець із багаторічним досвідом у сфері обслуговування та будівництва вітропарків.

Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА: «Розвиток вітроенергетики в Україні неможливий без якісної підготовки фахівців. Підписання меморандуму з ТНТУ – це наш спільний внесок у людський капітал галузі. Коли провідні світові виробники, як Vestas, передають знання безпосередньо в університетські аудиторії, ми закладаємо фундамент для цілого покоління українських фахівців в сфері вітроенергетики».

Анжела Прадун, директорка Vestas Ukraine зазначила: «Розвиток українського людського капіталу є одним зі стратегічних пріоритетів Vestas. У партнерстві з Українською вітроенергетичною асоціацією Vestas зробила важливий перший практичний крок для досягнення цієї мети.

Компанію надихнули значний інтерес, продемонстрований університетською спільнотою, та високий рівень залученості під час семінару, що відобразилися у ґрунтовних та змістовних запитаннях від учасників.

Vestas залишається відкритою до подальшої співпраці у поширенні знань та навчанні у сфері вітроенергетики, а також до спільних зусиль із підвищення кваліфікації та перекваліфікації українців на техніків з вітроенергетики, підтримуючи відбудову України та її перехід до сталого, стійкого та енергонезалежного майбутнього.»

Вадим Коваль, завідувач кафедри електроінженерії ТНТУ імені Івана Пулюя: «Для нашого університету співпраця зі світовим лідером вітроенергетики — це унікальна можливість наблизити освітній процес до реальних вимог галузі. Семінар Vestas продемонстрував, як швидко розвиваються технології, і наскільки важливо готувати фахівців, які одразу зможуть працювати з сучасним обладнанням. Ми прагнемо, щоб наші випускники не лише мали теоретичну базу, а й розуміли практичні аспекти експлуатації вітрових турбін — від безпеки до цифрових систем управління. Це партнерство відкриває нові перспективи оновлення лабораторної бази, впровадження спеціалізованих курсів, модернізації наших навчальних програм  і створення в Україні справжнього осередку підготовки вітроенергетичних кадрів»

Розбудова міцного зв’язку між навчальними інституціями та реальним сектором економіки – це один із головних пріоритетів для сталого розвитку галузі. Меморандум між УВЕА та ТНТУ передбачає подальшу системну співпрацю у сферах навчання та розвитку людського капіталу в сфері ВДЕ в Україні. Це дозволить українським університетам інтегрувати практичні кейси у навчальні програми, йти в ногу з найсучаснішими технологіями відновлюваної енергетики та готувати фахівців, які відповідатимуть сучасним вимогам ринку.

Окрему подяку УВЕА висловлює компанії Vestas за її проактивну позицію та підтримку. Саме компанія Vestas виступила з ініціативою долучитися до процесу та поділитися своєю експертизою. Така підтримка від світового лідера вітроенергетики є чудовим прикладом того, як відповідальний бізнес допомагає формувати нове покоління енергетиків, які відбудовуватимуть нашу енергосистему!

ВІТРОЕНЕРГЕТИКА МОЖЕ СТАТИ ОСНОВОЮ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇН БАЛТІЇ

Wind Works – назва найбільшої конференції з вітроенергетики в Балтійському регіоні, яку щорічно проводять три вітроенергетичні асоціації з країн Балтії. В центрі увазі цьогорічної заходу, який успішно відбувся 9 квітня в столиці Латвії Різі,  були питання, присвячені ролі вітроенергетики в енергетичній безпеці країн.

У тісній співпраці з латвійським оператором системи передачі AST та за участю НЕК «Укренерго» були розглянуті стратегічні та практичні аспекти зміцнення енергетичної стійкості в Балтійському регіоні і досвід, який отримала Україна з початку військових дій, розв’язаних росією проти нашої країни.

Вітроенергетика може стати основою енергетичної безпеки країн Балтії, зміцнюючи незалежність від імпорту енергоносіїв та геополітичних процесів. «Місцеві» джерела енергії також допомагають знизити ціни на електроенергію для споживачів – про це говорили експерти галузі з Латвії, Естонії й Литви та інших країн Європи .

«Діалог з громадянами щодо необхідності розвитку вітроенергетики є одним із викликів для розвитку галузі в Латвії, - заявив Каспарс Мелніс, Міністр з питань клімату та енергетики Латвійської Республіки. - Нинішня європейська енергетична криза дозволяє краще пояснити необхідність виробництва енергії в Латвії за рахунок місцевих енергоджерел, що допомогло б зберегти незалежність від коливань цін на енергоносії, спричинених геополітичними подіями». Підкреслюючи важливість співпраці країн Балтії у сфері забезпечення енергетичної безпеки, зокрема щодо усунення пошкоджень інфраструктури, він наголосив: «У нас є стандарти НАТО, які однакові для всіх. Можливо, нам слід поговорити про стандарти в енергетиці?», наголосив пан міністр.

Цікавим для учасників конференції виявився досвід України у сфері забезпечення енергетичної стійкості. Голова правління Української асоціації вітроенергетики Андрій Конеченков розповів, що на енергетичну політику України тривалий час впливала спадщина СРСР. Її головним принципом була централізація – єдина система в масштабах держави. Однак анексія Криму у 2014 році та збройний конфлікт на Донбасі змусили переглянути цю стратегію, зокрема й розпочавши будівництво вітростанцій.

«З початком повномасштабного вторгнення росія систематично атакує енергетичну інфраструктуру України. Усі теплові електростанції в Україні на цей час або зазнали пошкоджень, або повністю знищені. Мільйони українців взимку були без світла та тепла, лікарні переходили на генератори, міста жили за графіками відключень. Ось так виглядає централізована система в сучасному світі»,- зазначив Андрій Конеченков.

Він підкреслив, що через розосередженість вітротурбін на території ВЕС, щоб знищити всю вітроелектростанцію, потрібна кількість ракет, яка робить такий удар безглуздим з воєнної точки зору, на відміну від теплової електростанція, яка є єдиним комплексом, й пошкодження турбіни або підстанції призводить до втрати виробничої потужності всього об’єкта. «Крім того, кожна турбіна — автономний генератор: пошкодив одну — система продовжує працювати. Це і є розподілена стійкість. Децентралізація як принцип безпеки — і саме цей принцип ми тепер свідомо закладаємо в основу нової енергетичної стратегії України», - наголосив Андрій Конеченков.

Під час міжнародної конференції з вітроенергетики «Wind Works 2026» було також підписано меморандум про створення Стратегічного Балтійського альянсу, метою якого є прискорення розвитку зеленої енергетики в регіоні. Його підписали кілька міжнародних компаній, зокрема, з Німеччини, Фінляндії та Данії. Одним з найважливіших напрямків розвитку є проект будівництва заводу з виробництва водню в Лієпаї, який може суттєво вплинути на розвиток енергетики в регіоні Балтійського моря. 

Найпотужніші вітротурбіни в Україні: УВЕА відвідала ВЕС «Сколе» від Atlas Global Energy

Попри всі виклики повномасштабної війни, українська вітроенергетика продовжує розвиватися та залучати міжнародні інвестиції. Проєкт ВЕС «Сколе» у Львівській області — це яскравий приклад того, як передові технології сприяють розбудові нової енергетики в Україні.

Унікальність цієї вітростанції полягає в її масштабах та інноваційності: проєкт налічує 9 вітротурбін Nordex N163 із потужністю 7 МВт кожна, що робить їх найпотужнішими в Україні на сьогоднішній день! Загальна потужність станції сягає 63 МВт, а її запуск демонструє чіткий курс на розвиток сучасної децентралізованої енергосистеми. Усе це стало можливим завдяки компанії Atlas Global Energy, яка працює на українському ринку з 2016 року та має портфель проєктів вітрових і сонячних електростанцій на понад 300 МВт.

Atlas Global Energy розглядає Україну як один із стратегічних ринків для довгострокового розвитку. Поєднання їхнього досвіду, інвестиційної спроможності, співпраці з місцевими громадами та локального партнерства формує нову модель нашої енергетики – стійку та інвестиційно привабливу.

Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА, поділився враженнями від візиту:

«Цей проєкт, реалізований турецькою компанією Atlas Global Energy, є по-справжньому знаковим. Завдяки йому Україна отримала вітротурбіни рекордної одиничної потужності – по 7 МВт кожна, і подібних масштабів у нас ще не було. Я хочу щиро подякувати нашим турецьким партнерам: попри війну та всі поточні виклики, ви інвестуєте у вітроенергетику. Сьогодні це найбільш стійка і критично необхідна технологія, яка допомагає долати енергетичну кризу в Україні».

Онур Копчуоглу, директор компанії Atlas Global Energy, зазначив:

«Ми надзвичайно раді вітати керівництво Української вітроенергетичної асоціації. ВЕС "Сколе" – це наша перша інвестиція у вітроенергетику України, тому вона має для нас особливе значення. Ми пишаємося успішним завершенням будівництва і тим, що можемо підтримувати українську економіку зараз. Наша компанія планує і надалі залишатися тут, щоб реалізовувати нові проєкти у сфері відновлюваної енергетики в найближчі роки».

Проєкт ВЕС «Сколе» вкотре підтверджує: Україна здатна реалізовувати великі сучасні енергетичні проєкти, інтегровані в європейський контекст розвитку чистої енергії. Рухаємось до енергонезалежності разом!

Назустріч сталому майбутньому: УВЕА та ТНТУ об'єднують зусилля для підготовки нових фахівців!

Відбудова України та розбудова децентралізованої генерації вимагають не лише нових технологій, а й потужного кадрового потенціалу. Саме тому 6 квітня делегація УВЕА завітала до Тернополя для зустрічі з керівництвом Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.

Меморандум про партнерство та співпрацю, підписаний Головою Правління УВЕА Андрієм Конеченковим та ректором ТНТУ Миколою Митником, закріплює нашу спільну мету – розвиток  людського капіталу в сфері вітроенергетики.

«Енергетична незалежність починається з людей. Найсучасніші вітротехнології потребують сильних фахівців, здатних втілювати їх у життя. Наше партнерство з ТНТУ – це міст між освітою та реальним сектором економіки. Ми інвестуємо в людський капітал та ділимося передовою експертизою, формуючи команду професіоналів, які вже сьогодні готові розбудовувати “зелене” майбутнє України», – підкреслив Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков.

Меморандум про партнерство та співпрацю між УВЕА та ТНТУ визначає такі напрями співпраці:

• Спільну розробку освітніх програм і навчальних курсів з вітроенергетики.
• Проведення лекцій, семінарів і практичних занять за участю експертів у галузі вітроенергетики.
• Стимулювання взаємодії з компаніями сектору ВДЕ для участі студентів у проєктах у сфері відновлюваної енергетики.
• Участь в організації екскурсій на вітроелектростанції для ознайомлення студентів з їх роботою.
• Популяризацію вітроенергетики серед молоді через інформаційні кампанії та публічні лекції.

Під час візиту делегація УВЕА, до складу якої також увійшли членкиня правління Галина Шмідт, керівник аналітичного відділу Євгеній Конторщиков та представники компанії «UA Renergy», компанії-учасниці асоціації, обговорила з освітянами виклики «зеленої» трансформації та євроінтеграцію українського енергосектору.

Представники УВЕА також мали нагоду зустрітися з очільниками місцевих громад, які вже сьогодні роблять вагомий внесок в енергетичну безпеку країни. Зокрема, відбулась зустріч з головами Підволочиської та Скалатської громад. Відзначаючи  активну роль громад у розвитку вітроенергетики в регіоні, Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков  вручив їм офіційні подяки УВЕА. Саме завдяки відкритості, лідерству та проактивності місцевого самоврядування успішно реалізуються масштабні енергетичні проєкти, наповнюються місцеві бюджети та зміцнюється енергетична незалежність України на місцях. Громади — це надійний фундамент нашого стійкого та «зеленого» майбутнього!

УВЕА висловлює щиру подяку ТНТУ та громадам Тернопільщини за готовність до інновацій та відкритість до діалогу. Працюємо далі заради розвитку вітроенергетики та вільної України!

Запущено новий датсько-український проєкт для підготовки фахівців для відновлення енергетичного сектору України

Новий міжнародний проєкт навчатиме українців відбудовувати та обслуговувати «зелену» й стійку енергосистему — в той час, як енергетична інфраструктура країни продовжує зазнавати атак.

Щоб забезпечити надійну та безпечну енергосистему в майбутньому, Україні потрібні фахівці нового покоління — здатні відбудовувати «зелений» і децентралізований енергетичний сектор. Новий проєкт REE-Skill Ukraine покликаний відповісти на цей виклик: підвищити кваліфікацію українців для роботи в галузі відновлюваної енергетики. Через навчання та підготовку проєкт допоможе сформувати кадровий потенціал, необхідний для відновлення України, — і тим самим сприятиме побудові вільної й незалежної держави.

Енергетична безпека — національна безпека

За лічені роки енергосистема України зазнала катастрофічних руйнувань. Вже четверту зиму поспіль українці були змушені покладатися на генератори, щоб зігріти домівки та мати світло. А російські ракети та дрони продовжують вражати електростанції, газові сховища та лінії електропередач — енергетична інфраструктура країни перебуває під колосальним тиском. Енергетична безпека стала невіддільною від безпеки національної.

На цьому тлі група компаній та організацій об'єдналась, щоб допомогти відбудувати «зелену» й стійку енергосистему. Саме це стало поштовхом до створення проєкту REE-Skill Ukraine — заснованого за початкової підтримки Фонду Ramboll.

«Цей проєкт має на меті надати українцям знання та навички, необхідні для відновлення й оновлення їхніх енергетичних систем. Наша місія — не просто допомогти з відновленням, а відбудувати задля відродження природи та суспільства. Ми хочемо сприяти розвитку місцевої експертизи заради стійкого, самодостатнього майбутнього», — підкреслює Асб'єрн Крістенсен Хьогсбро, керівник філантропічного напряму Фонду Ramboll.

Водночас енергетичний сектор України переживає масштабний перехід до відновлюваних і децентралізованих джерел енергії — а це вимагає принципово нових компетенцій.

«Для нас енергетична безпека — це національна безпека. Переходячи від централізованої вразливості до розподіленої вітрової генерації, ми гостро відчуваємо потребу у висококваліфікованих кадрах. Проєкт REE-Skill Ukraine — це не просто навчання; це стратегічна інвестиція в нашу стійкість. Воно гарантує, що в нас будуть фахівці, здатні обслуговувати відновлювані активи, які забезпечують світло та тепло, — перетворюючи ВДЕ на надійний щит проти майбутніх відключень», — наголошує Андрій Конєченков, голова Української вітроенергетичної асоціації.

Люди — в центрі уваги: перекваліфікація для зеленої енергосистеми

Енергетика — базова умова свободи та функціонування суспільства. Перехід України до більш децентралізованої та екологічно чистої енергосистеми потребуватиме тисяч працівників з новими або оновленими компетенціями — від техніків та монтажників до інженерів, плановиків і студентів.

Проєкт  REE-Skill Ukraine має не лише короткострокові цілі в наданні екстреній допомозі у відновленню електро- та теплопостачання. Його довгострокова мета -  забезпечення українців кваліфікацією необхідною для експлуатування й обслуговування власної енергосистеми.

Саме тому, Альянс працює за трьома основними напрямами:

Місцеві партнерства в Україні між українськими установами, енергетичними компаніями та датськими або міжнародними партнерами.

Цільові навчальні програми, розроблені спільно з технічними закладами освіти та галузевими організаціями.

Стратегічна консультативна підтримка у плануванні, фінансуванні та реалізації стійкої енергосистеми.

«Об'єднуючи ключових стейкхолдерів і долаючи розрив між освітою та потребами ринку праці, ми прагнемо зміцнити спроможність українського суспільства підтримувати енергосистему, в основі якої є відновлювані джерела енергії , з фокусом на самодостатнє та безпечне енергетичне майбутнє», — пояснює Сара Петрисер, директорка Mentor to Impact.

Приєднуйтесь до проєкт

Проєкт запрошує організації, компанії та установи долучитися до спільної роботи — внісши свою експертизу, мережі контактів або ресурси. Стейкхолдерів із відповідними знаннями в галузі енергетики, освіти, відновлення або з досвідом роботи в Україні запрошуємо до участі в дорадчих ролях, партнерства у конкретних ініціативах або внеску до роботи альянсу з картування ключових учасників і потреб.

«Російське вторгнення перетворило відновлення енергосистеми України на один із найскладніших ландшафтів для взаємодії стейкхолдерів у Європі. Як європейське агентство у сфері публічних відносин з офісом в Україні, Rud Pedersen бере на себе роль модератора та з'єднувача — збираючи разом осіб, що приймають рішення, органи влади, бізнес і громадянське суспільство, щоб перетворити хороші ідеї на реальні результати на місцях», — зазначає Міхаель Даль, партнер Rud Pedersen Denmark.

Про проєкт

REE-Skill Ukraine засновано у 2025 році організаціями Mentor to Impact, Українською вітроенергетичною асоціацією та Rud Pedersen. Назва поєднує два поняття — відновлювана енергетика та енергоефективність, які є двома стовпами перспективного енергетичного сектору України.

Цього тижня альянс провів перше засідання Керівного комітету — важливий етап у своєму розвитку. На зустрічі зібралися ключові учасники з датського та українського енергетичних секторів, освітніх установ та організацій, що працюють у сфері зеленого переходу, — об'єднані однією метою: формуванням кадрового потенціалу для зеленої й стійкої енергосистеми України.

Контакти

З питань щодо REE-Skill Ukraine або можливостей приєднання до альянсу звертайтеся:

Сара Петрисер Хансен, директорка Mentor to Impact: sph@mentortoimpact.dk

Міхаель Даль, партнер Rud Pedersen Denmark: michael.dahl@rudpedersen.com

Євгеній Конторщиков, УВЕА: info@uwea.com.ua

УВЕА ТА NIRAS ПІДПИСАЛИ МЕМОРАНДУМ ПРО ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ

19 березня 2026 року УВЕА та міжнародна консалтингова компанія NIRAS підписали Меморандум про взаєморозуміння, спрямований на розвиток відновлюваної енергетики та підтримку «зеленої» відбудови України.

Партнерство передбачає спільну роботу над:

• розвитком проєктів відновлюваної енергетики на рівні громад
• підготовкою та реалізацією проєктів з вітроенергетики та зі зберігання енергії
• залученням міжнародного фінансування та покращенням інвестиційного середовища
• освітніми та просвітницькими ініціативами

Йеспер Каруп Педерсен, Регіональний директор по Україні, NIRAS: «Я дуже радий, що ми сьогодні підписуємо цей Меморандум про взаєморозуміння. На це є дві причини. По-перше, вітроенергетика відіграє і відіграватиме важливу роль в Україні в майбутньому. По-друге, УВЕА є нашим надійним партнером і, сподіваюся, стане ще сильнішим партнером у майбутньому».

Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА: «Я дуже вдячний компанії NIRAS і особисто Йесперу Педерсену за те, що ми сьогодні підписали дуже важливий Меморандум. Я розумію, що Меморандум - це лише початок нашої роботи. В той же час, співпраця з такою великою данською структурою, як NIRAS, може суттєво допомогти Україні не лише у відновленні енергетичного сектору, а й у побудові нової архітектури національної енергетичної системи. Ми прагнемо максимально використати досвід Данії для його застосування в українських реаліях».

Меморандум закладає основу для системної співпраці у сфері: розвитку розподіленої генерації; інтеграції ВДЕ та УЗЕ; підготовки інвестиційних проєктів для міжнародних фінансових інституцій.

Підписання даного Меморандуму є ще одним важливим кроком до формування нової, стійкої та інтегрованої з ЄС енергосистеми України. УВЕА висловлює щиру подяку компанії NIRAS за довіру та партнерство і розраховує на плідну та довгострокову співпрацю!

УВЕА ЗАТВЕРДИЛА ПЛАН РОБОТИ НА 2026 РІК ТА РОЗШИРИЛА СКЛАД ПРАВЛІННЯ

27 лютого 2026 року УВЕА провела перше у цьому році засідання Правління, ключовими питаннями якого стали затвердження плану діяльності на 2026 рік та розширення складу Правління.

Засідання відкрив Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков, який, зокрема, підбив підсумки роботи Асоціації за 2025 рік. За його словами, УВЕА продовжує відігравати активну роль у формуванні регуляторного середовища: протягом минулого року Асоціація направила до органів державної влади 106 офіційних звернень, з яких 25 - у форматі спільних позицій із партнерськими бізнес-асоціаціями. Проактивна позиція УВЕА дозволила досягти низки практичних результатів для ринку, серед яких:

• продовження дії касового методу;
• скасування ввізного мита на вітроенергетичне обладнання;
• продовження можливості використання ДПТ;
• впровадження механізму бронювання потужності;
• ухвалення бездефіцитного тарифу на передачу електроенергії.

План роботи на 2026 рік представила членкиня Правління та керівниця міжнародного департаменту Секретаріату УВЕА Галина Шмідт. Вона наголосила на стратегічній зміні підходу: «Асоціація переходить від реактивної моделі до проактивного формування порядку денного розвитку сектору».

Серед ключових пріоритетів на 2026 рік:

• вдосконалення законодавства у сфері ВДЕ;
• інтеграція відновлюваної енергетики в ОЕС України;
• розвиток вітроенергетики на рівні громад;
• посилення людського капіталу та освітніх ініціатив;
• розвиток ринку установок зберігання енергії.

Найбільш жваву дискусію серед членів Правління викликало питання розвитку людського капіталу. Зокрема, обговорювалися формати співпраці з університетами, профорієнтаційні програми та ініціатива створення спеціалізованої освітньої платформи при УВЕА – Wind Academy, яка може стати важливим елементом формування нового покоління фахівців для галузі.

Окрему увагу учасники засідання приділили підготовці галузевих заходів, зокрема Energy Storage Day 2026, а також ролі УВЕА у ключових міжнародних подіях, таких як WindEurope та WindEnergy Hamburg.

Окремим питанням порядку денного стало розширення складу Правління. До команди УВЕА приєднався Онур Копчуоглу, регіональний менеджер Eksim Energy та виконавчий директор Atlas Global Energy.

Вітаємо нового члена Правління та бажаємо плідної роботи на користь розвитку вітроенергетичного сектору України!

УВЕА ВИПУСТИЛА ОГЛЯД ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ ЗА 2025 РІК

УВЕА рада повідомити про випуск щорічного огляду «Вітроенергетичний сектор України 2025» - комплексного аналітичного документу, який не лише узагальнює ключові результати розвитку індустрії за минулий рік, але й розкриває глибші трансформації всього енергетичного сектору, які відбуваються в умовах повномасштабної війни. Цьогоріч Огляд підготовлено у співпраці з юридичними фірмами-учасницями УВЕА Sayenko Kharenko та CMS.

Окрему цінність Огляду надають експертні колонки представників ключових державних інституцій, які безпосередньо формують політику енергетичного сектору України. Зокрема, у документі представлена колонка Артема Некрасова, першого заступника Міністра енергетики України, присвячена розвитку розподіленої генерації. Питання трансформації механізмів державної підтримки розкрито у колонці Владислава Новікова, т.в.о. директора ДП «Гарантований покупець», який детально аналізує результати проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки та окреслює подальші кроки щодо вдосконалення цієї моделі. Окрему увагу сучасному стану ринку приділено у колонці Руслана Слободяна, члена НКРЕКП, яка присвячена розвитку національної системи гарантій походження електричної енергії.

Важливий внесок у підготовку Огляду зробили також компанії-учасники УВЕА, серед яких ДТЕК ВДЕ, Elementum Energy, ТОВ «Френдлі Вінд Технолоджі», ETG.UA, ЕКО ОПТІМА, Altelaw&Sempra та LCF. Їхній досвід дозволив доповнити ринкову аналітику реальними кейсами розвитку проєктів, інвестиційних рішень та трансформації бізнес-моделей у секторі.

Науковий вимір документу забезпечив Інститут загальної енергетики НАН України - партнер УВЕА, який ексклюзивно для Огляду надав результати дослідження щодо інтеграції вітроелектростанцій у складі гібридних енергетичних комплексів із УЗЕ.

Крім того, суттєвий аналітичний внесок зробила консалтингова компанія Exploration & Production Consulting (EXPRO), яка надала поглиблений аналіз ринкових трендів, статистики та зовнішньоекономічних процесів у секторі електроенергетики. Такий комплексний підхід із поєднанням державного бачення, бізнес-практики та наукової експертизи робить Огляд не просто аналітичним звітом, а платформою для закріплення спільного бачення майбутнього енергетичного сектору України.

Головним ексклюзивом Огляду стало анонсування проведення 27 квітня 2026 року в м. Київ Energy Storage Day 2026 - галузевої конференції у фокусі якої будуть технології зберігання, ВДЕ та питання розбудови децентралізованої енергосистеми в Україні.

Деякі ключові аналітичні висновки Огляду:

• Частка відновлюваних джерел енергії у структурі генерації в 2025 році збереглась на рівні 10,7%, хоча загальний обсяг виробництва скоротився на 1,8%. Водночас Україна суттєво посилила зовнішньоенергетичні позиції: експорт електроенергії зріс майже у шість разів - до 2,1 млн МВт·год, тоді як імпорт скоротився на 24%.
• Однією ж з ключових тенденцій року стало стрімке зростання УЗЕ. У 2025 році, за даними УВЕА, загальний обсяг побудованих в Україні УЗЕ  перевищив 500 МВт, що свідчить про формування принципово нової архітектури національної енергосистеми.
• Вітроенергетика, у свою чергу, повернулася до активної фази розвитку та будівництва. Протягом року в Україні було побудовано 324,4 МВт нових вітроелектростанцій - більше, ніж за весь попередній період повномасштабної війни.

«Сукупна встановлена потужність вітроенергетики досягла 2,2 ГВт (з урахуванням 1,3 ГВт потужностей, що лишаються на тимчасово окупованих територіях), що означає досягнення сектором критичної маси - зі збереженими ланцюгами постачання, локальними підрядниками, інженерними та сервісними командами, а також інституційною пам’яттю реалізації масштабних проєктів», - йдеться у передмові до Огляду від голови Правління УВЕА.

• Ознаки відновлення також прослідковуються і у сегменті малої вітроенергетики: протягом року було встановлено 57 нових установок, а сумарний приріст потужності склав майже 460 кВт.
• Не менш вагомим залишається й економічний внесок галузі: у 2025 році вітроенергетичні компанії сплатили понад 3 млрд грн податків.
• Ключовим стримуючим фактором розвитку як вітроенергетики, так і УЗЕ, залишаються питання пов’язані з приєднанням до електричних мереж. Крім технічних обмежень, ринок стикається з низкою інших ризиків, серед яких воєнна невизначеність, обмежений доступ до фінансування, нестабільність регуляторного середовища та дефіцит кваліфікованих кадрів.
• Втім учасники ринку пропонують системні рішення, які передбачають реформування аукціонної моделі, розвиток мережевої інфраструктури, впровадження механізмів страхування ризиків, а також підтримку локалізації виробництва та інтеграцію ВДЕ як елементу національного інтересу. Вітроенергетика разом із УЗЕ розглядається як один із базових елементів формування стійкої, децентралізованої та інтегрованої з ЄС енергосистеми.

УВЕА представила стратегію розвитку вітроенергетики під час заходу Partners Meetup 2026

19 лютого 2026 року відбулася зустріч стейкхолдерів Української енергетичної ініціативи від Глобального договору ООН в Україні Partners Meetup 2026, яка об’єднала лідерів галузі для формування спільних завдань на поточний рік. У заході взяли участь голова Правління УВЕА та представники провідних компаній-учасників асоціації.

Виступаючи перед учасниками, пан Конеченков наголосив, що стара модель енергетики з її величезними вразливими вузлами та тисячами кілометрів відкритих ліній більше не може бути гарантом безпеки. Він зауважив, що сьогодні Україна будує нову філософію, де синергія вітрової генерації та систем зберігання енергії стає фундаментом національної стійкості.

Прогнози на 2026 рік свідчать про подальше масштабування галузі, зокрема, очікується будівництво ще 500–600 МВт нових вітроелектростанцій, більшість із яких мають бути введені в експлуатацію протягом року. Представники інвесторів підкреслили, що головними викликами залишаються військові ризики та складність підключення до мереж, проте висока професійність українських інженерів дозволяє реалізовувати проєкти швидше, ніж у деяких країнах ЄС.

УВЕА представила вітроенергетичний потенціал України на Energy Week Black Sea 2026

4 – 5 лютого 2026 року в Бухаресті, Румунія, відбулася міжнародна конференція Energy Week Black Sea 2026 — одна з ключових регіональних платформ для обговорення енергетичної безпеки та розвитку ВДЕ в Чорноморському регіоні.

В роботі конференції взяли участь компанії – учасниці УВЕА на чолі з заступником Голови Правління УВЕА та партнером юридичної фірами LCF  Іваном Бондарчуком, який виступив із презентацією на тему: «2026 — критичний рік для відновлення енергетичної інфраструктури України: виклики та можливості».

Участь у форумі ще раз підтвердила: стабільність української енергосистеми безпосередньо впливає на регіональну безпеку. Під час дискусій неодноразово згадувалися нещодавні відключення мереж у Румунії та Молдові, спричинені подіями в Україні, що підкреслює глибоку взаємопов’язаність ринків регіону.

Попри виклики воєнного часу, Україна залишається стратегічно привабливою країною для інвестицій. Ключові тези виступу Івана Бондарчука:

• Динаміка ринку: хоча 56% із 2,3 ГВт вітрових потужностей перебувають в окупації, галузь демонструє стійкість. Фокус девелопменту змістився на західні регіони, проте будівництво продовжується і на півдні.
• Реальні показники: за період повномасштабної війни введено в експлуатацію 572 МВт, ще понад 700 МВт перебувають на етапі будівництва разом із 500 МВт систем накопичення енергії (BESS).
• Інвестиційний потенціал: у девелопменті перебуває понад 4 ГВт проєктів, при цьому близько 50% інвестицій вже забезпечують міжнародні партнери.

Окремий акцент було зроблено на тому, що 2026 рік має стати роком переходу від разових транзакцій до глибоких партнерств. В умовах нової «економіки ризиків» головним завданням девелоперів та інвесторів є не уникнення загроз, а їх грамотне структурування через інструменти спільного девелопменту (JDA/DSA), прогнозовані PPA та механізми страхування.

Україна довела свою здатність будувати під час війни. Наступний крок – масштабування інвестицій, що є визначальним для енергетичної стабільності всього Чорноморського регіону.

Дякуємо організаторам Energy Week Black Sea за можливість представити бачення українського вітроенергетичного сектору та колегам за змістовний діалог.

ESG-трансформація як фактор розвитку вітроенергетики: УВЕА розпочала серію вебінарів 2026 року

Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) відкрила серію вебінарів 2026 року  заходом, присвяченим одній з актуальних на сьогодні тем для сектору – впровадженню принципів екологічного, соціального та корпоративного управління (ESG). Захід під назвою «ESG у вітроенергетичних проєктах: від теорії до фінансування» об’єднав провідних гравців ринку для фахової дискусії про те, як глобальні стандарти сталості стають фундаментом для розвитку української енергетики. Модератором події виступив Ярослав Петров, партнер юридичної фірми Asters, який задав тон обговоренню, наголосивши на незворотності змін у правилах гри на ринку капіталу.

Юридичний вимір проблематики окреслила Марта Галабала, радниця Asters. Вона застерегла девелоперів від легковажного ставлення до нових вимог, підкресливши прямий зв'язок між нефінансовими показниками та економікою проєкту. «Сьогодні ігнорування ESG-факторів несе прямі фінансові загрози для бізнесу. Це не лише ризик отримання відмови у кредитуванні, але й значно вища вартість залученого капіталу через так звану "премію за ризик". ESG дедалі більше стає інструментом оцінки ризиків і довгострокової стійкості бізнесу», — зазначила експертка.

Погляд банківського сектору представила Світлана Семенович, начальниця Офісу впровадження принципів ESG АТ «УКРЕКСІМБАНК», яка детально пояснила різницю між обов'язковими та добровільними критеріями оцінки. За її словами, банки чітко розрізняють поняття ESS та ESG. «Екологічні та соціальні стандарти (ESS) — це наші обов'язкові вимоги, своєрідний "фільтр допуску" до фінансування. На цьому етапі ми аналізуємо реальні фізичні та юридичні ризики: чи змінено цільове призначення землі, чи належним чином оформлені сервітути та під’їзні шляхи, чи немає конфліктів із громадами. ESG ж є ширшим інструментом оцінки зрілості всієї компанії, що безпосередньо впливає на вартість грошей, але без дотримання базових ESS-стандартів розмова про фінансування проєкту навіть не розпочнеться», – пояснила Світлана Семенович.

Про те, як ці стандарти впливають на інвестиційну привабливість, розповіла Ірина Бернацька, директорка компанії Fenix Repower в Україні. Вона наголосила, що для міжнародних партнерів абревіатура ESG є синонімом надійності. «Для іноземного інвестора ESG дорівнює управлінню ризиками та захисту вартості проєкту. Якість підготовки документації, і насамперед звіту з оцінки впливу на довкілля (ОВД), є критичною: нам важлива не просто формальна наявність паперів, а реальна глибина досліджень, зокрема оцінка впливу на біорізноманіття та врахування кумулятивних ефектів. Саме відповідність проєкту критеріям ESG визначає його банківську придатність (bankability) та суттєво прискорює процес закриття фінансових угод», — підкреслила спікерка.

Практичний бік екологічної складової розкрила Марія Лопушанська, екологиня групи компаній «Еко-Оптіма». Вона порадила бізнесу переходити від теорії до конкретних кроків. «ESG - це не про красиві звіти чи цифри, це в першу чергу - інструмент управління ризиками проекту. Впровадження ESG варто починати з чесного внутрішнього аудиту та систематизації вже наявних даних у компанії. Екологічний аспект трансформації виходить далеко за межі популярної теми скорочення викидів парникових газів. Це щоденна кропітка робота з визначення всіх обмежень ще на етапі планування проекту: від санітарно-захисних зон до врахування прибережно-захисних смуг водних об’єктів, оселищ сайтів Смарагдової мережі, обʼєктів природно-заповідного фонду та шляхів  міграції птахів», – резюмувала екологиня.

Вебінар підкреслив ключовий висновок: в умовах активної інтеграції в європейський контекст, для українського вітроенергетичного сектору дотримання принципів прозорості, екологічної та соціальної відповідальності набуває статусу імперативу, що визначає саме його здатність існувати та розвиватися на ринку.

Запис вебінару доступний за посиланням. 

З матеріалами спікерів можна ознайомитись за посиланням.

РІДЗВЯНИЙ ДАРУНОК ДЛЯ ДИТСАДКА «ЧЕРВОНА ШАПОЧКА»

Дитячий садок «Червона шапочка», що у селі Михайлівка-Рубежівка Бучанського району, отримав автономну сонячну систему напередодні різдвяних свят у межах міжнародної кампанії #Renewables4Ukraine, ініційованої Всесвітньою вітроенергетичною асоціацією (WWEA) та Українською вітроенергетичною асоціацією (УВЕА). Майже тридцять сонячних фотомодулів загальною потужністю 16.6 кВт встановлено на даху будівлі дитсадка.

Фотоелектрична система, до складу якої входить і група акумуляторів потужністю 45 кВт, забезпечує стабільне електропостачання закладу у години відключень. Для дітей це означає світлі приміщення, тепло, можливість навчатися, гратися й перебувати у безпечному середовищі без перебоїв. Для громади — практичний приклад того, як децентралізована відновлювана енергетика працює в реальних умовах війни.

Людмила Петренко, директорка дитсадка «Червона шапочка»: «У селі по графіку відключають електроенергію і вони (ред. фотоелектрична система) самі автоматично переключаються, і в закладі є світло постійно. І коли світло вмикають, вони автоматично відключаються».

Особливо цінним є те, що реалізація проєкту стала можливою завдяки прямій підтримці власників вітроелектростанції  Друберг у німецькому місті Дардесхайм, які спрямували частину доходів на встановлення сонячної системи для українського дитячого садка.

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА: «Саме в рамках цієї міжнародної кампанії Всесвітня вітроенергетична асоціація звертається до різних людей, громад, які збирають гроші для того, щоб допомогти Україні не просто вирішити частково питання забезпечення електроенергією, а в першу чергу, щоб показати, що енергія сонця, енергія вітру – це саме той енергетичний ресурс, який можуть використовувати усі українці, не купуючи цю електроенергію, не воюючи за ці енергетичні джерела».

Від початку повномасштабної війни в рамках кампанії #Renewables4Ukraine

в Ірпінській та Бородянській громадах уже реалізовано десять подібних сонячних проєктів.

Стефан Гсангер, генеральний секретар WWEA: «Ми сподіваємося на тривалий і справедливий мир для народу України, який все ще переживає дуже складні часи, і раді, що за підтримки наших міжнародних донорів можемо зробити невеликий внесок у полегшення повсякденного життя дітей, вчителів та батьків цього дитячого садка. Нехай діти сприймають цю сонячну енергетичну систему як знак і символ міжнародної солідарності, миру та сталого розвитку».

Саме через такі практичні рішення формується основа енергонезалежної, децентралізованої та стійкої енергосистеми України.

Встановлення системи здійснила компанія-експерт у будівництві сонячних електростанцій та систем безперебійного живлення, а також член УВЕА, Green System Group.

Ми щиро дякуємо всім партнерам, донорам, які долучаються до міжнародної кампанії #Renewables4Ukraine. Світло, яке вони допомагають зберегти, має значення далеко за межами одного закладу — воно працює на українське майбутнє.

Стефан Гсангер, генеральний секретар WWEA: «Для багатьох з нас Різдво – це особливий час року. Воно символізує надію і мир, світло, яке розганяє темряву – так само, як цей сонячна система забезпечить світлом у скрутні часи. Нехай послання Різдва досягне не тільки дітей цього дитячого садка, а й усіх дітей України  і скрізь на нашій планеті».

https://youtu.be/QzEthCf-YNg

УВЕА ПІДБИЛА ПІДСУМКИ 2025 РОКУ В РАМКАХ ТЕМАТИЧНОЇ ПРЕСКОНФЕРЕНЦІЇ

19 грудня 2025 року в пресцентрі Interfax-Україна відбулася щорічна пресконференція УВЕА під назвою «Вітроенергетика та УЗЕ у 2025: рік нових рішень, викликів і зростання», присвячена підсумкам роботи сектору відновлюваної енергетики у 2025 році. Цьогорічна дискусія вперше була сфокусована не лише на вітровій генерації, а й на установках зберігання енергії (УЗЕ). Саме поєднання цих двох технологій дедалі чіткіше формує архітектуру повоєнної, децентралізованої та стійкої енергосистеми України - системи, здатної працювати в умовах високої мінливості, фізичних загроз та ринкових викликів.

«Ми поступово переходимо від політики виживання до політики відновлення. Робота з розбудови сучасної, енергетично незалежної держави не припинялась навіть у найскладніші роки війни. Ключову роль у цьому процесі й надалі відіграють ВДЕ та вітроенергетика, зокрема, - галузі, які продемонстрували виняткову стійкість і здатність до адаптації», - зазначив голова Правління УВЕА Андрій Конеченков, відкриваючи дискусію.

За його словами, загальна встановлена потужність вітрової енергетики в Україні сьогодні становить близько 2,3 ГВт, з яких 1,3 ГВт залишаються на тимчасово окупованих територіях. У період з 2022 року до початку першого кварталу 2025 року на підконтрольній території України було введено в експлуатацію 248 МВт нових вітрових потужностей та ще 38 МВт вживаних вітрових турбін, втім в Асоціації стверджують, що до кінця 2025 року загальний показник введених в час війни потужностей збільшиться на 324,4 МВт.

Окремо Андрій Конеченков окреслив і середньостроковий горизонт розвитку галузі:

«Загальний портфель проєктів на різних стадіях реалізації вже перевищує 4,5 ГВт. За географією це приблизно 44% - західні регіони, 34% - центральна Україна і 22% - південь, передусім Одеська та Миколаївська області. Це чіткий сигнал про відновлення девелопменту та довіру до сектору».

Не менш динамічним у 2025 році став і сегмент зберігання енергії: «за нашими розрахунками, за останній рік в Україні було введено в експлуатацію 534 МВт УЗЕ, що фактично означає формування нового повноцінного сегмента енергетичного ринку», - поділився пан Конеченков.

Після короткого огляду статистики і ключових тенденцій 2025 року, пан Конеченков обговорив з запрошеними спікерами - представниками компаній-учасників УВЕА - ключові інвестиційні сигнали минаючого року, практичний досвід роботи з новими ринковими механізмами, а також роль технологій зберігання енергії для сучасної енергосистеми. Так, коментуючи питання залучення найбільшої за війну приватної інвестиції в енергетичний сектор України на добудову другої черги Тилігульської ВЕС, Євген Лапченко, керівник з регуляторних питань в ДТЕК ВДЕ та Член комітету УВЕА з правових питань, зазначив: «ми свідомо робимо ставку на розподілену генерацію. Активна фаза добудови Тилігульської ВЕС триває, а паралельно ми працюємо над девелопментом Полтавської ВЕС потужністю 650 МВт. Але реалізація таких проєктів неможлива без міжнародного капіталу, залучення якого потребує передбачуваного регуляторного поля, наявності довгострокового off-take та вирішення питання заборгованості, зокрема за 2022 рік. Держава вже робить кроки назустріч інвестору, і цей рух потрібно зберегти». Водночас учасники ринку продовжують наголошувати, що масштабування подібних інвестиційних кейсів напряму залежить від регуляторної стабільності, доступності страхування воєнних ризиків та прогнозованого застосування ринкових механізмів підтримки.

Представляючи досвід компанії, яка однією з перших протестувала механізм ринкової премії та механізм стабілізації цін на електроенергію, Ольга Рибачук, керуюча директорка Elementum Energy та членкиня Правління УВЕА, підкреслила: «ми одними з перших вийшли на відкритий ринок і з вітровими, і з сонячними станціями, більше року тестували механізм ринкової премії. В умовах війни критично важливо зберігати варіативність інструментів - бізнес не може працювати в жорстко зарегульованому середовищі з високими ризиками. Водночас ринок потребує подальшої лібералізації та прогнозованості. Балансуючий ринок сьогодні має значні борги (понад 40 млрд грн), а саме він є ключовим джерелом доходів для ВДЕ. Ми рухаємося у правильному напрямку, але виконавча імплементація часто відстає від законодавчих рішень».

Про необхідність передбачуваної регуляторної рамки говорив і Іван Бондарчук, Партнер і керівник практики енергетики в LCF та заступник голови Правління УВЕА: «2025 рік справді став роком відновлення девелопменту та будівництва. Але вітропроєкти - це довгий цикл розробки, і без чітких правил гри інвестор не зможе приймати рішення. Галузь очікує вдосконалення системи аукціонів, перегляду граничних цін, прискорення приєднання до мереж ОСП, а також імплементації RED III, зокрема в частині визначення зон прискореного розвитку ВДЕ і застосування принципу переважного суспільного інтересу. Без цього залучення фінансування буде й надалі обмеженим». Окремо Андрій Конеченков наголосив, що ринок також з нетерпінням очікує підписання Президентом України Закону щодо звільнення від ввізного мита вітроенергетичного обладнання.

Згодом пан Бондарчук сфокусувався також і на питанні відповідності чинного українського законодавства в сфері зберігання та накопичення енергії актуальним потребам ринку та інвесторів. З огляду на стрімке зростання інтересу до цієї технології серед своїх компаній-учасників, в березні 2025 року УВЕА розширила мандат своєї діяльності створивши окремий Комітет з питань розвитку УЗЕ. Тож обговорення даної теми підхопив Сергій Кравчук, директор напряму трейдингу та постачання електроенергії в KNESS, а також  заступник керівника згаданого Комітету. Спираючись на практичний досвід участі компанії в аукціонах на закупівлю резервів (зокрема РПЧ), він окреслив потенціал масштабування УЗЕ в Україні у горизонті 3-5 років: «ОСП уже фактично закрив потреби в первинному (РПЧ) та вторинному регулюванні на найближчі п’ять років. Наступний етап - балансуючий ринок і добовий арбітраж, де потенціал обчислюється гігаватами. Ми переконані, що після завершення дії «зеленого» тарифу (2029-2030 роки) більшість виробників будуть інтегрувати УЗЕ як обов’язковий елемент своїх проєктів».

Євген Лапченко також поділився досвідом компанії ДТЕК ВДЕ по реалізації проєкту УЗЕ потужністю 200 МВт та ємністю 400 МВт·год, який був побудований і введений в експлуатацію за рекордні 12 місяців у партнерстві з Fluence Energy B.V. Він зазначив: «запуск аукціонів на допоміжні послуги створив реальний інвестиційний сигнал. УЗЕ мають значний потенціал - як для балансування системи, так і для перенесення електроенергії в часі. Але і тут критично важлива регуляторна передбачуваність і відсутність різких змін правил».

Ольга Рибачук доповнила виступи колег також зі свого боку: «Наша компанія обрала інший підхід - не надання допоміжних послуг ОСП, а використання УЗЕ для перенесення енергії в часі та оптимізації власної генерації. Саме під цю задачу ми розраховували потужність системи. Обладнання вже доставлене на площадку, у 2026 році ми розпочинаємо будівництво. Також, вважаю, що розвиток УЗЕ не потрібно прив’язувати до завершення «зеленого» тарифу - вони мають бути невід’ємною частиною всіх нових проєктів. Але для цього критично важливе зрозуміле й стабільне регуляторне поле».

Підсумовуючи пресконференцію, учасники зійшлися в тому, що вітер і зберігання енергії стають фундаментом енергетичної стійкості України. Саме ці технології дозволяють зменшити залежність від імпорту, підвищити гнучкість системи та створити основу для повоєнного економічного відновлення. «Наше завдання - зробити нашу галузь сильнішою, ніж вона була до війни. Для цього потрібен чесний діалог між бізнесом і державою та чітке бачення майбутньої енергетичної моделі країни. 2026 рік має стати роком системних рішень. Без цього ми ризикуємо втратити темп, який нарешті почали набирати», - резюмував Андрій Конеченков.

Спільне засідання Правління та Комітетів УВЕА: синхронізація дій, оцінка результатів та формування пріоритетів на 2026 рік

27 листопада 2025 року в Київському бізнес-центрі «Лаврський» відбулося спільне засідання Правління УВЕА та двох профільних Комітетів - Комітету з правових питань та Комітету з розвитку і впровадження УЗЕ. Метою зустрічі стало посилення стратегічної координації, узгодження векторів діяльності та визначення ключових пріоритетів на наступний рік.

Зустріч відкрив Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков, відзначивши, що сьогодні важливо не лише формувати бачення майбутнього галузі, а й більш активніше і системніше реагувати на нагальні ринкові виклики: «Ми зібралися сьогодні, щоб відверто проговорити як стратегічні завдання, так і наявні бар’єри, успіхи та уроки, які отримав вітроенергетичний сектор за рік. Наша мета - синхронізувати зусилля, аби 2026 рік став роком цілеспрямованих рішень і впевненого зростання ринку».

Пан Конеченков також повідомив, що за підрахунками УВЕА наразі 37 компаній-учасників асоціації активно впроваджують проєкти з будівництва ВЕС і УЗЕ, що свідчить про масштабність і диверсифікацію ролей у секторі.

Голова Комітету з правових питань Ольга Савченко презентувала результати його діяльності за 2025 рік, зокрема: опрацювання низки законодавчих ініціатив; участь у консультаціях з органами влади; формування юридичних позицій з ключових ринкових питань. Пані Савченко підкреслила стратегічний підхід Комітету: «Ми не маємо наміру боротися з регуляторним середовищем - ми прагнемо його створювати».

Ігор Ретівов, голова Комітету з питань розвитку УЗЕ, зі свого боку, також представив результати роботи команди Комітету в частині створення привабливого ринкового середовища для діяльності зі зберігання енергії. Продовживши його виступ, аналітик Секретаріату УВЕА Євгеній Конторщиков презентував результати опитування компаній-членів згідно якого 33,3% опитаних компаній уже мають встановлені УЗЕ, а все більше і більше компаній декларують свої плани щодо інвестування в цю технологію протягом наступних років. Ці дані свідчать про стрімке становлення ринку накопичення енергії як невід’ємної частини сучасної енергетичної системи України.

Учасники засідання також детально обговорили пріоритетні законодавчі та регуляторні ініціативи сектору, а також механізми внутрішньої взаємодії для більш ефективної роботи на всіх рівнях. Окрему увагу приділили бар’єрам, які стримують розвиток проєктів.

В рамках фінальної частини зустрічі учасники обговорили пріоритети Асоціації на наступний рік, а саме:

• участь у міжнародних заходах, які формують глобальну політику у сфері ВДЕ, зокрема, вітроенергетики;
• посилення співпраці з європейськими партнерами;
• активізація адвокаційної (лобістської) діяльності в Україні;
• підготовку Другого Українського вітроенергетичного форуму, який стане ключовою подією сектору у 2026 році.

Спільне засідання підтвердило готовність членів Асоціації і надалі працювати синхронно, фахово та стратегічно. Учасники наголосили, що УВЕА є центральним майданчиком для консолідації позицій ринку, формування регуляторних рішень та розвитку національної вітроенергетики і установок зберігання енергії.

Вітрова Енергетика – Ключ до Децентралізації та Стійкості: УВЕА на Конференції у Стокгольмі

12 листопада 2025 року Ольга Савченко, Голова Комітету УВЕА з правових питань та партнерка Altelaw&Sempra, виступила на Третій Конференції Громад «Зміцнення України: Обмін Знаннями для Сталого Майбутнього» (Third HROMADA conference “Strengthening Ukraine: sharing knowledge for a sustainable future”), в рамках панелі «Взаємна Стійкість: діалог України, країн Півночі та Балтії щодо Енергетичного Переходу та Безпеки».

Представниця УВЕА наголосила, що українська енергосистема продемонструвала безпрецедентну стійкість: вона стала першою в Європі, яка працювала в ізольованому режимі протягом трьох тижнів під час війни та успішно синхронізувалася з ENTSO-E. В умовах, коли російське вторгнення викрило вразливість системи, що домінує на атомному та тепловому паливі, саме відновлювана енергетика, зокрема вітрова, відіграла вирішальну роль у підвищенні її стійкості та забезпеченні електропостачання споживачів.

Протягом виступу пані Савченко окреслила ключові механізми, запроваджені для прискорення розвитку будівництва ВДЕ: спрощення відведення та зміни цільового призначення земельних ділянок, бронювання потужності, механізм cable-pooling та інструменти для швидкої реалізації систем зберігання енергії. Вона також підкреслила важливість виконання національних енергетичних планів, адже саме в них закладені прораховані показники відновлення енергосистеми, а також наголосила на необхідності включення обладнання для нових вітрових станцій до переліку, що отримає пільги зі сплати ПДВ та мита при імпорті. 

«Слід зазначити, що нова національна стратегія – це не просто план на майбутнє, а активна реальність: нові вітрові електростанції тепер плануються та будуються по всій Україні, зі значним акцентом на центральні та західні регіони», — підкреслила Голова Комітету з правових питань УВЕА.

Свій виступ вона завершила акцентом на тому, що майбутнє української енергетики — за децентралізацією, самозабезпеченням, розвитком енергетичних спільнот та публічно-приватним партнерством.

ЛІДЕРИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ОБГОВОРИЛИ МАЙБУТНЄ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ГЕНЕРАЦІЇ НА ПОЛІ REBUILD UKRAINE 2025

Після років масштабних викликів і втрат українська енергетична галузь поступово переходить від політики виживання до політики відновлення. Попри повномасштабну війну, українські компанії продовжують розвивати вітроенергетичні потужності, впроваджувати сонячні технології та будувати установки зберігання енергії (УЗЕ), формуючи фундамент майбутньої енергетичної незалежності держави. У цьому контексті 14 листопада 2025 року у м. Варшава, Польща, в межах ReBuild Ukraine 2025, відбулася спеціальна панель «Розкриття потенціалу зелених технологій в Україні», де провідні представники державних органів, бізнесу, міжнародних інституцій та інвестори обговорили ключові кроки на шляху до створення сучасного, прозорого та конкурентного ринку відновлюваної енергетики України.

Дискусію модерував Андрій Конеченков, Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА), яка також виступила інформаційним партнером заходу.

Панель була сфокусована на системних питаннях, що визначають як повоєнну відбудову, так і масштабну енергетичну трансформацію країни.

Вітроенергетика - ефективний інструмент української відбудови

На сьогодні загальна встановлена потужність вітрових електростанцій в Україні становить 1,95 ГВт. До кінця 2025 року очікується збільшення потужностей ще на понад 200 МВт. «Близько 50% потужностей ВЕС в Україні профінансовано міжнародними інвесторами. Це свідчить про високий рівень довіри до сектору та ефективну співпрацю держави, бізнесу й партнерів із ЄС», - зазначив Андрій Конеченков, відкриваючи панель.

Державна політика та стратегічна роль ВДЕ

Роман Андарак, Заступник Міністра енергетики України, акцентував, що відновлювана енергетика має стати фундаментальним елементом післявоєнної відбудови та енергетичної безпеки держави: «У 2025 році вже введено в експлуатацію близько 0,8 ГВт нових потужностей. Маємо вагому підтримку міжнародних партнерів, зокрема через Фонд підтримки енергетики України: профінансовано близько 1,5 ГВт проєктів на понад 647 млн євро. Йдеться як про реалізовані проєкти, так і про ті, де роботи лише розпочато».

Берт ван дер Лінген, Віце-президент асоціації NedZero, підкреслив важливість децентралізації енергосистеми: «Розкриття потенціалу зеленої енергетики є ключовим елементом трансформації енергосектору України. Децентралізована система означає більшу стійкість до атак і криз. Відбудова за принципом “build back better” дає Україні шанс одразу будувати сучасну, стійку й інтегровану з ЄС систему. NedZero, за підтримки уряду Нідерландів, прагне зробити свій внесок у ці процеси».

Ольга Савченко, Голова Комітету з правових питань УВЕА, окреслила ключові ринкові механізми, запроваджені для прискорення розвитку ВДЕ в Україні: спрощення відведення та зміни цільового призначення земельних ділянок, бронювання потужності, механізм cable-pooling та інструменти для швидкої розбудови мережі УЗЕ. Вона наголосила, що Україна має системно виконувати національні енергетичні плани, адже саме в них закладені прораховані показники відновлення енергосистеми, та підкреслила важливість включення обладнання для нових вітрових станцій до переліку, що отримує пільги зі сплати ПДВ та мита при імпорті. «Майбутнє української енергетики – за децентралізацією, самозабезпеченням, розвитком енергетичних спільнот та публічно-приватним партнерством», – підсумувала Ольга Савченко.

Ринкові механізми підтримки: від «зеленого» тарифу до аукціонів і корпоративних PPA

Учасники дискусії погодилися, що Україна має перейти до зрілої ринкової моделі, де ключову роль відіграватимуть «зелені» аукціони, корпоративні договори PPA та гарантії походження.

Анжела Прадун, директорка Vestas Ukraine, поділилася європейською практикою проведення аукціонів та визначила три ключові принципи — прозорість, регулярність та фінансова стабільність. «Ми бачимо попит на нові потужності, який уже сьогодні перевищує обсяги, закладені для аукціонів. Саме тому надзвичайно важливо розширювати конкуренцію і збільшувати аукціонні квоти для генерації. Щоб подолати існуючі виклики, Україні варто впроваджувати гнучкі та справедливі механізми підтримки: гарантований тариф для проєктів-переможців, CfD, корпоративні PPA, гарантії походження, а також цільові стимули для регіонів із нижчим вітровим потенціалом. Саме такі рішення відкриють шлях до децентралізованої, стійкої та передбачуваної енергетичної системи», - порекомендувала пані Прадун.

Арон Керпель-Фроніус, радник з енергетики Делегації Європейської Комісії, наголосив на важливості синхронізації українського ринку з європейським і продовження реформ: «Україна суттєво просунулася в адаптації та імплементації законодавства ЄС в енергетичному секторі. Водночас перед нами ще стоять важливі завдання – посилення незалежності регулятора, ухвалення пакета законодавства з інтеграції ринку електроенергії з ЄС, а також поступове згортання цінових навантажень, таких як прайс-кепи на оптовому ринку та надмірні ПСО. У поєднанні з механізмами зменшення ризиків у межах Ukraine Investment Framework усе це дозволить розблокувати суттєві інвестиції у відновлювану енергетику».

Індустріальні парки та локалізація виробництва — нові точки зростання

Окрема частина дискусії була присвячена потенціалу індустріальних парків і розвитку локального виробництва «зелених» технологій.

Андрій Сергієнко, перший заступник генерального директора УК «Вітряні парки України», член Правління УВЕА, представив кейс індустріального парку Friendly Wind Technologies, який став прикладом успішної релокації виробництва вітрообладнання з Краматорська на Закарпаття: «Наша стратегія – розширювати локалізацію виробництва вітрообладнання в Україні, інтегруватися в міжнародні ланцюги постачання з провідними виробниками та прискорювати зростання вітроенергетичного сектору до 2030 року. Індустріальні парки можуть стати точками зростання як для промисловості, так і для ВДЕ».

Роберт Кірхнер, член Правління Berlin Economics, презентував головні висновки дослідження про потенціал Green Value Chains в Україні: «Наш аналіз показує, що український сектор виробництва обладнання для вітроенергетики може бути конкурентоспроможним порівняно з виробниками в ЄС. Це означає створення доданої вартості всередині країни, нові робочі місця, експортні доходи й податкові надходження. Важливими умовами є амбітні, але реалістичні внутрішні цілі щодо розгортання ВДЕ та поступове просування інтеграції України до ЄС. Усунення воєнних ризиків і вирішення кадрових викликів дозволить Україні не лише забезпечити власні потреби, а й стати постачальником обладнання для вітроенергетики на ринок ЄС».

Установки зберігання енергії - гнучкість української енергетики

Сергій Шакалов, директор KNESS GROUP, та Поліна Корчак, керівниця департаменту з економіки та фінансів ДТЕК ВДЕ, поділилися практичними кейсами впровадження установок зберігання енергії в Україні.

«Енергетична система України впевнено рухається до децентралізації та енергонезалежності. Відновлювані джерела та системи накопичення енергії стають її ключовими опорами. Лише цього року KNESS реалізувала понад 100 МВт·год ємності УЗЕ, які вже працюють на підтримку енергосистеми. Установки зберігання — універсальний інструмент із величезним потенціалом: від балансування мережі до прискорення зеленого переходу», — зазначив Сергій Шакалов.

У 2025 році компанія ДТЕК ВДЕ ввела в експлуатацію 200 МВт УЗЕ, що стало найбільшим проєктом зберігання енергії у Східній Європі. «Україні потрібні нові енергетичні потужності, зокрема й з відновлюваних джерел. Реалізація таких проєктів можлива лише за умови залучення зовнішнього фінансування. Ми бачимо готовність інвесторів та фінансових установ працювати з Україною, але ключовим викликом залишається питання оффтейку. Запуск “зелених” аукціонів та створення фонду гарантування ціни можуть стати тим механізмом, який зніме значну частину ризиків», – відзначила Поліна Корчак.

Інвестиції, гарантії та фінансові інструменти

Ключові міжнародні партнери — Європейська Комісія, Світовий банк, ЄБРР — працюють над запуском механізмів зменшення ризиків і гарантування ціни для ВДЕ-проєктів. Такі інструменти здатні залучити нову хвилю інвестицій і прискорити модернізацію української енергосистеми.

Україна 2030: зелена, стійка, інтегрована в ЄС

На завершення дискусії учасники окреслили спільне бачення: до 2030 року Україна має всі шанси стати регіональним лідером «зеленої» енергетики у Центрально-Східній Європі.

Для цього необхідно:

• забезпечити стабільну регуляторну базу,
• пришвидшити впровадження ринкових механізмів,
• результативно виконувати євроінтеграційні зобов'язання,
• розвивати мережі та системи накопичення,
• формувати власну промислову базу ВДЕ.

Головним підсумком стало розуміння, що відновлювана енергетика — не лише технологія, а стратегія національної стійкості та економічної безпеки.

УВЕА дякує всім учасникам панелі, організаторам ReBuild Ukraine 2025 та міжнародним партнерам за конструктивний діалог і спільну роботу над формуванням майбутнього зеленої енергетики України.

УВЕА взяла участь у міжнародному заході «100 GREEN WORLD» у Варшаві

12 листопада 2025 року у Варшаві відбулася ключова подія для української зеленої енергетики — «100 GREEN WORLD: Dreams, Future, Reality».

Українська вітроенергетична асоціація та її Голова Правління Андрій Конеченков долучилися до цього потужного діалогу. Захід зібрав понад 100 учасників, серед яких — українські та польські асоціації, інвестори, представники уряду та компанії з України і країн ЄС

Ми були особливо раді бачити на майданчику представників компаній-учасників УВЕА, які разом з нами обговорювали перспективи переходу на 100% відновлюваних джерел в Україні та Європі. Ця зустріч стала не просто місцем фахових дискусій, а справжнім символом єдності заради спільної мети. Вона наочно продемонструвала, що Україна є сильним та ініціативним партнером у розбудові загальноєвропейського «зеленого» курсу.

У своєму вітальному слові Олександр Домбровський, Голова Правління Global 100RE Ukraine, наголосив:  «Україна має потенціал стати енергетичним інноваційним мостом між Європою та світом — країною, де формується нова архітектура відновлюваної енергетики, заснована на біометані, зеленому водні, розподілених енергетичних системах і сучасних технологіях накопичення енергії.»

Як зазначив Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА, для України цей шлях має фундаментальне значення:

«100 GREEN WORLD — це не просто гасло, це шлях до миру! Для України відновлювана енергетика, зокрема вітроенергетика — це більше, ніж просто чиста електроенергія. Це енергія свободи та незалежності. Кожна нова турбіна — це крок від енергетичного шантажу, який десятиліттями використовувався як зброя проти Європи. Український сектор ВДЕ довів свою стійкість. Ми маємо чіткий план майбутнього зростання, потужну підтримку з боку уряду та безліч конкретних, прибуткових можливостей для інвесторів. Ми будуємо майбутнє, яке буде не тільки зеленим, але й безпечним та вільним».

Дякуємо організаторам, Global 100 RE Ukraine, за створення цієї важливої платформи для діалогу! УВЕА та її члени продовжують працювати задля зміцнення енергетичної стійкості країни. Адже, як вірно підсумував Андрій Конеченков: «І все це ми можемо зробити тільки разом»!

ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВИХ УЗЕ. РЕЗУЛЬТАТИ ВЕБІНАРУ

03 листопада 2025 року УВЕА провела другий вебінар із серії, присвяченої установкам зберігання енергії (УЗЕ) - технології, яка набирає все більших обертів в Україні. Втім якщо перший захід був присвячений правовим основам запуску проєктів з УЗЕ, цього разу фокус змістився у площину економіки, інвестиційної привабливості таких проєктів та регуляторної практики на ринку. Поділившись своїм досвідом, спікери вебінару довели, що вже за кілька років УЗЕ можуть стати не просто технологічним доповненням, а повноцінним драйвером прибутковості ринку електроенергії. Особливо якщо трьома основними стовпами комерційної діяльності на ринку будуть: фінансова ефективність (від правильного розрахунку ROI до оптимального співвідношення потужності та ємності), дієва стратегія прибутковості (вибір між арбітражем на ринках РДН/ВДР, участю у наданні допоміжних послуг або створенням гібридних моделей) та привабливе регуляторне середовище (забезпечення ліцензування, визначення статусу активного споживача та належне правове оформлення діяльності).

Модератором події був Ігор Ретівов, партнер Altelaw & Sempra, голова Комітету УВЕА з питань розвитку та впровадження УЗЕ, а запрошеними спікерами:

• Юрій Остапʼюк, заступник директора департаменту, НКРЕКП;
• Єгор Захарченко, начальник відділу по роботі з ВДЕ та УЗЕ, D.Trading;
• Сергій Кравчук, директор з трейдингу та постачання електроенергії KNESS, заступник голови Комітету УВЕА з розвитку УЗЕ;
• Марина Ільчук, радниця практики енергетики та зміни клімату CMS Ukraine.

Взявши першим слово, пан Остап’юк, презентація якого була присвячена можливим моделям використання та особливостям приєднання УЗЕ до мережі різними учасниками ринку, відзначив, що «роль, яку сьогодні відіграють УЗЕ в площинах первинного і вторинного регулювання важко переоцінити. УЗЕ - це один із тих інструментів, який може значно полегшити «дихання» нашої енергосистеми і дозволити безперебійне постачання електроенергії».

Далі пан Захарченко, керівник напряму з понад 250 МВт УЗЕ в управлінні, сфокусувався на комерційних питаннях та фінансово-економічному моделюванні в залежності від типу проєкту: чи то проєкт без довгострокового контракту та фіксованого доходу, рівень прибутку якого залежить від торгівельної стратегії оптимізатора/агрегатора, чи то проєкт, що передбачає співпрацю з НЕК «Укренерго» в рамках довгострокових аукціонів. «Якщо ми кажемо про резерв відновлення частоти (РВЧ), то залежно від сценарію та профілю роботи, наш досвід показує від 23 до 28% IRR таких проєктів. Все, що виходить за межі цього діапазону, зазвичай свідчить або про надто оптимістичні розрахунки, або про неврахування важливих параметрів», - зауважив Єгор Захарченко. Загалом, представник D.TRADING відзначив, що «професійна комерційна стратегія — це завжди мікс різних моделей прибутковості. Не існує універсальної формули. Кожен проєкт потребує власного підходу, що враховує ринкові ризики, технічні можливості та регуляторні рамки».

Продовжуючи вебінар, Сергій Кравчук розкрив як більш загальні питання філософії встановлення УЗЕ, так і більш вузькоспеціалізовані — можливості використання однієї УЗЕ на різних сегментах ринку та особливості управління УЗЕ за допомогою EMS-систем на прикладі програмного рішення розробки KNESS. Майбутнє галузі у поєднанні генерації, зберігання та цифрового управління. Саме такі рішення дозволяють створювати гнучкі, економічно ефективні енергетичні системи нового покоління. «EMS-система аналізує ринок у реальному часі, прогнозує навантаження й автоматично приймає рішення, коли продавати, коли заряджатись, а коли — підтримувати мережу», — розповів пан Кравчук.

Наостанок Марина Ільчук приділила увагу правовим аспектам діяльності активних споживачів, в тому числі у разі встановлення ним УЗЕ,та механізмам врегулювання відносин між активним споживачем та ОСП/ОСР, третьою особою (постачальником) та агрегатором. Активний споживач, який має власну установку зберігання енергії, може не лише оптимізувати власне споживання, але й виходити на ринок як незалежний гравець, забезпечуючи гнучкість системи та отримуючи додаткові доходи. «Сьогодні правове поле поступово наздоганяє технологічну динаміку ринку. Вкрай важливо внести ясність на законодавчому рівні щодо статусу активного споживача, а також статусу для виробників електроенергії, які мають встановлені УЗЕ.», - зазначила спікерка.

Отже, УЗЕ стають ключовою ланкою між ВДЕ-генерацією, споживанням і гнучкістю енергосистеми, а також відкривають новий сегмент інвестиційної активності для бізнесу.

УВЕА висловлює щиру подяку всім спікерам за високий професіоналізм і готовність ділитись досвідом, а учасникам заходу - за активну участь і цікаві питання. Зберігання енергії - це новий рівень мислення у розвитку ринку електроенергії. І саме такі дискусії допомагають перетворити ідеї на конкретні дії.

З матеріалами спікерів можна ознайомитись за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1iK0iCoYJVbKk6gTFxVUB2VAFNHSmfqUN?usp=share_link

Запис вебінару доступний на сторінці УВЕА на Youtube.

ЗЕЛЕНА ЕНЕРГЕТИКА: ДО ЧОГО ГОТУЮТЬСЯ ЛІДЕРИ ГАЛУЗІ

24 жовтня 2025 року Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков модерував стратегічний діалог «Зелена енергетика: до чого готуються лідери галузі» у рамках щорічного енергетичного форуму Forbes Ukraine  “Енергія бізнесу”.

На одній сцені — Ольга Рибачук, CEO Elementum Energy і членкиня Правління УВЕА, та Аліна Свідерська, CEO Scatec в Україні. Разом вони обговорили найактуальніші виклики і можливості української «зеленої» енергетики у період трансформації та відновлення.

“Навіть під час війни компанії з відновлюваної енергетики продовжують розвивати проєкти, які можуть видимо підтримати країну в час енергетичної кризи”, — наголосив модератор дискусії Андрій Конеченков.

Учасники обговорили:

• які саме проєкти реалізують компанії Elementum Energy та Scatec сьогодні;
• що гальмує розвиток сектора та які законодавчі зміни здатні прискорити рух уперед;
• чому аукціони на ВДЕ поки не стали повноцінною заміною «зеленому тарифу»,
• як запровадження системи гарантій походження може відкрити для українських виробників шлях на європейський ринок;
• і яким буде вигляд сектора “зеленої” енергетики у 2030 році.

Форум Forbes “Енергія бізнесу” традиційно об’єднує провідних гравців ринку, інвесторів та регуляторів — тих, хто формує майбутнє енергетики України. Раз на рік провідне бізнес-видання ставить ключове запитання: де ми є сьогодні — і куди рухаємось завтра?

Щиро дякуємо Forbes Ukraine за запрошення до участі та можливість модерувати дискусію, яка формує бачення енергетичного майбутнього країни.

ЗАСІДАННЯ ПРАВЛІННЯ УВЕА: ПІДСУМКИ III КВАРТАЛУ ТА НОВІ АДМІНІСТРАТИВНІ РІШЕННЯ

21 жовтня 2025 року відбулося онлайн-засідання Правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) під головуванням голови Правління Андрія Конеченкова. Під час зустрічі було підбито проміжні підсумки діяльності Асоціації за рік та, окремо, за третій квартал 2025 року, визначено ключові напрями розвитку галузі, а також презентовано плани подальшої роботи УВЕА у контексті нових викликів енергетичного сектору України.

Голова Правління зазначив, що у 2025 році до УВЕА приєднались 35 нових учасників, які представляють різні ланки вітроенергетичного ланцюга. «Зростання кількості членів і залучення нових партнерів свідчить про стійкий інтерес до галузі, — підкреслив Андрій Конеченков. — Ми бачимо, що навіть у складних умовах війни ринок не лише зберігає активність, але й розширюється завдяки інтересу непрофільних інвесторів, які розглядають відновлювану енергетику як перспективний напрям сталого розвитку України».

Оновлення Статуту та посилення інституційної спроможності

Одним із ключових результатів третього кварталу стало внесення змін до Статуту УВЕА, які розширюють сферу діяльності Асоціації на сегмент установок зберігання енергії (УЗЕ). Цей крок є стратегічним, адже саме поєднання вітроенергетики та технологій зберігання енергії визначає майбутнє стійких і гнучких енергосистем.

Оновлена редакція Статуту також враховує вимоги Закону України №3606-IX «Про лобіювання», що підтверджує прагнення УВЕА до прозорої, відповідальної та етичної діяльності при представництві інтересів галузі.

Паралельно УВЕА завершує розробку оновленого Кодексу ділової поведінки та етики, який стане практичним інструментом для впровадження високих стандартів корпоративної культури, доброчесності та партнерства серед учасників Асоціації.

Кадрові оновлення у Правлінні

У межах засідання відбулося також планове переобрання Першого заступника Голови Правління УВЕА, яке проводиться кожні два роки.

На цю посаду було обрано Івана Бондарчука, члена Правління від компанії LCF, який змінив Олександра Подпругіна, члена Правління від компанії Notus Energy.

Асоціація висловлює щиру подяку Олександру Подпругіну за багаторічну активну участь у розвитку спільноти, підтримку ініціатив та конструктивну співпрацю.

Бажаємо Івану Бондарчуку плідної роботи, нових ідей і натхнення у зміцненні позицій УВЕА в Україні та на міжнародній арені!

Спільні виклики - спільні дії

Під час засідання члени Правління, що представляють провідні компанії галузі, поділилися також останніми оновленнями у своїй діяльності, а також окреслили актуальні виклики, які залишаються визначальними для реалізації нових проєктів. Попри всі труднощі, ринок демонструє життєздатність, професійність і віру у відновлення енергетичного потенціалу України.

Компанії-учасники продовжують реалізовувати проєкти, розширювати портфелі, тестувати нові бізнес-моделі та формувати інноваційні партнерства.

Українська вітроенергетична асоціація щиро дякує усім своїм членам за довіру, активність і сталість! Разом ми створюємо майбутнє, де вітер стає символом відновлення, енергії життя та стійкості України.

УКРАЇНА НА ШЛЯХУ ДО ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ RED III: ЯК СПРОСТИТИ ДОЗВІЛЬНІ ПРОЦЕДУРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ВДЕ

09 жовтня 2025 року у місті Києві відбулася професійна дискусія, присвячена спрощенню дозвільних процедур у сфері відновлюваної енергетики України. Захід об’єднав представників органів державної влади, міжнародних партнерів, бізнесу та галузевих експертів задля визначення конкретних кроків, необхідних для приведення українського законодавства у відповідність до вимог оновленої Директиви ЄС про відновлювану енергетику (RED III). Подію було організовано в рамках проєкту «Юридичні бар’єри для розвитку наземної вітроенергетики та розробка регуляторної бази у сфері ВДЕ в Україні», який реалізується Данським енергетичним агентством у партнерстві з Міністерством енергетики України в межах Програми українсько-данського енергетичного партнерства (УДЕПП). Проєкт розроблявся за активної участі експертів Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА), які долучилися до підготовки аналітичної частини дослідження та формулювання ключових правових рекомендацій для розвитку вітроенергетики в Україні.

Модерувала захід Алла Чеботнікова, Національна координаторка УДЕПП.

Відкриваючи подію, Роман Андарак, Заступник міністра енергетики України, наголосив на важливості дансько-української співпраці в енергетичній сфері: «Данія є одним з лідерів у сфері ВДЕ, і для нас співпраця з данськими партнерами стала важливою платформою підтримки енергетичного сектору — від європейської інтеграції до невідкладної допомоги. Представлений звіт уважно вивчається на рівні Міністерства, і його результати будуть використані як у діалозі з парламентом, так і під час підготовки законодавства щодо впровадження вимог Ukraine Facility та імплементації RED III».

У свою чергу, Ларс Олаф Совндаль Петерсен, Заступник глави місії Посольства Данії в Україні, підкреслив довгостроковий і системний характер українсько-данського партнерства, що триває з 2014 року: «Звіт визначає правові бар’єри, які потрібно усунути, щоб розкрити повний потенціал України у сфері вітроенергетики. Ми підтримуємо прагнення України стати зеленим енергетичним хабом Європи. Вітрова енергетика — це не лише про кліматичні цілі, це про енергетичну безпеку та стійкість». Він також додав, що Данія, як держава, що нині головує в Раді ЄС, активно сприяє політичній та регуляторній інтеграції України до європейського енергетичного простору.

Дослідження та рекомендації: практичний дороговказ для реформ

Після вступних виступів відбулася презентація аналітичного звіту, підготовленого консалтинговою компанією Viegand Maagøe за підтримки Данського енергетичного агентства.

Моніка Ізидорчик, старший менеджер проєктів компанії, окреслила мету дослідження: «Наш проєкт покликаний підтримати енергетичну трансформацію України та підготовку до вступу до ЄС. Ми проаналізували чинну дозвільну систему, порівняли її з практиками Данії, Португалії, Німеччини та інших країн-членів ЄС, щоб запропонувати ефективну, прозору й передбачувану модель, яка відповідатиме вимогам RED III».

Дінне С. Хансен, директор з маркетингу Viegand Maagøe, представила рекомендації щодо реформи дозвільних процедур. Вона наголосила, що ключем до успіху стане створення єдиного центру обслуговування (one-stop shop), запровадження процедур із фіксованими строками (time-bound permitting) та визнання відновлюваної енергетики як діяльності, що відповідає принципу переважного суспільного інтересу. «Україна має унікальний шанс розробити сучасну, цифровізовану та клієнтоорієнтовану дозвільну систему, спираючись на найкращі європейські практики», — підкреслила вона.

Практичний вимір реформи окреслив Кирило Костиря, член Правового комітету УВЕА та керівник юридичного відділу UDP Renewables: «Сьогодні розробники проєктів стикаються з фрагментованими процедурами та десятками дозволів на різних рівнях. Єдиний прозорий механізм скоротить час погоджень у кілька разів і створить чіткі правила гри для інвесторів.” Він наголосив на критичній ролі просторового планування — адже більшість громад досі не мають затверджених детальних планів територій. “Без цього, розробка ВДЕ-проєктів значно затримується», — зауважив він.

Данський досвід: координація як запорука успіху

Катріне Хег Хіллек, спеціальний юридичний радник Данського енергетичного агентства, поділилася досвідом впровадження RED II та RED III у Данії: «Важливим елементом данської моделі є децентралізований підхід до впровадження Renewable Energy Acceleration Areas (RAA). Відповідно до нашого законодавства, саме муніципалітети є основними планувальними та дозвільними органами для проєктів ВДЕ на суші».

«Одним із ключових уроків для нас стало те, що успішна імплементація RED III потребує тісної координації між усіма залученими міністерствами та відомствами. Саме міжвідомча взаємодія стала визначальним чинником ефективності», - додала вона.

Українська перспектива: законодавча основа для змін

Інна Стрельцова, керівник експертної групи з розвитку ВДЕ Міністерства енергетики України, презентувала стан законодавчих ініціатив: «Ми розробили проєкт закону, який узгоджує українське законодавство з acquis communautaire ЄС, визначає механізми картування потенціалу ВДЕ, формування зон прискореного розвитку та впровадження спрощених дозвільних процедур». Вона також відзначила перспективи реалізації Національного плану дій з розвитку ВДЕ до 2030 року, що передбачає картування України відповідно до потенціалу ВДЕ. Виконанню цього завдання сприятиме створення цифрових інструментів планування, таких як REZOMA та транскордонні RAA.

REZOMA: цифрова карта енергетичного майбутнього

Пернілле Хагедорн-Расмуссен, спеціальна радниця Данського енергетичного агентства, представила онлайн-платформу REZOMA — інноваційний ГІС-інструмент для просторового планування розвитку ВДЕ: «REZOMA дозволяє аналізувати відкриті картографічні та енергетичні дані, автоматично визначаючи найбільш перспективні території для розвитку ВДЕ. Це не лише технічна мапа, а стратегічний інструмент енергетичного планування, який відповідає вимогам RED III». Платформа базується на відкритих картографічних даних (OpenStreetMap), до яких інтегровані шари із Global Wind Atlas і відповідних баз для сонячної енергетики. Платформа передаватиметься у розпорядження Міністерства енергетики України із забезпеченням подальшої технічної підтримки її функціонування. Запуск очікується до кінця 2025 року.

Захід завершився виступом Вільгельма Роте, радника Центру глобальної співпраці Данського енергетичного агентства та керівника проєкту: «Цей проєкт — результат більш ніж двох років спільної роботи. Ми пишаємося, що його напрацювання вже використовуються у законодавчій роботі в Україні. Данія й надалі підтримуватиме українську енергетичну трансформацію — і стратегічно, і практично».

УВЕА високо оцінює результати дослідження та проведеної дискусії, які стали важливим кроком у напрямку європейської інтеграції дозвільної системи у сфері відновлюваної енергетики. Ми переконані, що впровадження положень RED III стане каталізатором для розвитку українського ринку ВДЕ. Створення зон прискореного розвитку, цифровізація процедур, узгодження просторового планування та спрощення дозвільних процесів — це не лише технічні реформи, а стратегічна зміна філософії регулювання. Асоціація висловлює готовність і надалі брати активну участь у підготовці нормативних актів та робочих груп, що забезпечать ефективну імплементацію RED III, а також підтримувати партнерство між державними інституціями, девелоперами, інвесторами та міжнародними організаціями.

Ми вдячні Данському енергетичному агентству, Міністерству енергетики України, УДЕПП, Секретаріату Енергетичного Співтовариства та всім партнерам за конструктивну співпрацю і підтримку українського ринку вітроенергетики.

УВЕА УСПІШНО ПРОВЕЛА У ЛЬВОВІ УКРАЇНСЬКИЙ ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИЙ ФОРУМ 2025

09-10 вересня 2025 року у Львові, в місцевому готелі BankHotel, відбувся Український вітроенергетичний форум 2025, організований Українською вітроенергетичною асоціацією (УВЕА) за підтримки Міністерства енергетики України, Львівської обласної військової адміністрації, ДП «Гарантований покупець» та WindEurope. Генеральним партнером заходу став данський виробник обладнання та один із лідерів світової вітроенергетичної індустрії - компанія Vestas. 

Цей захід став першим великим вітроенергетичним офлайн-форумом в Україні після пандемії COVID-19 і повномасштабного вторгнення росії на територію держави, відтак ставши символом стійкості галузі та готовності ринку рухатися вперед, незважаючи на виклики. Форум об’єднав понад 300 учасників з України та Європи — представників уряду, міжнародних інституцій, інвесторів, банків, девелоперів, виробників обладнання та логістичних компаній. 

Відкрив Форум Голова правління УВЕА Андрій Конеченков, який підкреслив, що розвиток вітроенергетики сьогодні є «не лише питанням економіки чи клімату, а передусім питанням національної безпеки». «Вітер не можна зупинити. Так само неможливо зупинити прагнення України бути незалежною та енергетично сильною державою», — наголосив він.

З вітальними промовами виступили також Перший заступник Міністра енергетики України Артем Некрасов, Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький, Регіональний президент компанії Vestas Хосе Луїс Хімено та генеральний директор WindEurope Джайлз Діксон. 

Особливим моментом стало також відео-звернення Єврокомісара з питань енергетики Дена Йоргенсена, який заявив: «Вітер на нашому боці. І зараз саме час приєднатись до цього руху. За підтримки ЄС, Україна просувається до більшої енергетичної безпеки, суверенітету та конкурентної «зеленої» економіки».

Згодом після відкриття день був наповнений шістьма тематичними сесіями, які охопили весь спектр ключових питань розвитку вітроенергетики в Україні — від стратегічної ролі вітру в енергетичній безпеці та інтеграції у європейський ринок, до фінансування, логістики, експлуатації та технічного обслуговування, девелопменту та структурування бізнес-угод. Кожна з цих дискусій стала унікальним майданчиком для обміну знаннями та досвідом між українськими і міжнародними експертами, представниками уряду, фінансових інституцій, девелоперів і технологічних компаній. Серед спікерів були керівники провідних компаній та банків, представники європейських асоціацій і державних органів, а також міжнародні інвестори та технологічні лідери. Широкий спектр тем та професійний рівень спікерів допомогли висвітлити не лише складність завдань, які стоять перед галуззю, а й показали, що український ринок готовий до системного діалогу та практичних рішень, необхідних для його масштабування навіть в умовах війни. 

Особливою подією Форуму стала також ексклюзивна презентація унікального данського проєкту спрямованого на формування регуляторної бази для сектору відновлюваної енергетики в України і розробленого данськими консалтинговими компаніями COWI і Viegand Maagøe у співпраці з УВЕА за підтримки Данського енергетичного агентства та Міністерства енергетики України в рамках Програми Українсько-Данського енергетичного партнерства.

. Уперше публічно представлений саме у Львові, цей проєкт надає ґрунтовну оцінку чинного законодавства та дозвільних процедур для наземних ВЕС, ідентифікує бар’єри, що стримують розвиток галузі, та пропонує конкретні рекомендації з урахуванням досвіду Данії та країн ЄС щодо транспонування положень  Директиви ЄС RED III в законодавство України 

Другий день став кульмінацією заходу, коли учасники отримали унікальну можливість виїхати за межі конференц-залу та на власні очі побачити результат зусиль українських девелоперів у час війни. Технічні тури на Сколівську ВЕС на Львівщині та до Островського вітропарку на Закарпатті показали не лише масштаб інвестицій і сучасних технологій, а й головне — незламність української енергетики. Обидві станції були побудовані та введені в експлуатацію вже після початку повномасштабного вторгнення, довівши, що навіть у найскладніших умовах можливо реалізовувати великі інфраструктурні проєкти, демонструючи реальні спроможності ринку: від готовності інвесторів ризикувати та вкладати кошти, до професійності інженерів і будівельників, які забезпечують надійність проєктів. 

УВЕА щиро дякує всім партнерам Українського вітроенергетичного форуму 2025, завдяки яким цей захід став можливим: Vestas (генеральний партнер); TAD та ТОВ «Еко-Оптіма» (стратегічні партнери); Nordex Energy, Elementum Energy, ТОВ «УК «Вітряні парки України», ТОВ «Інженерне бюро професора Катценбаха і партнери-Україна», Huawei (інвестиційні партнери); LCF (головний юридичний партнер); CMS, Kinstellar, Altelaw (юридичні партнери); АТ «Укрексімбанк», ДТЕК ВДЕ, Бюро «ВІНК»,  Emergy, MCL Group, KNESS, Crane Ukraine, INIKTI, UDP Renewables, Atlas Energy (партнери).

Не менш важливою була співпраця з нашими інформаційними та медіа-партнерами — Global 100RE Ukraine, Green Power Denmark, RebuildUkraine, ExPro Consulting, Rasmussen Global, ENSIA, Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку (SDIA), Interfax-Україна, Факти ICTV, Offshore Wind Network (OWN-IT), Ліга енергетичного розвитку України.

Окрема подяка нашому організаційному партнеру - агентству КийАвіа, конференційній команді та персоналу BankHotel, синхронним перекладачам та команді компанії WellDone, командам Citadel Inn та Premier Hotel Dnister. 

Разом ми довели, що вітроенергетика України — це потужна сила змін, символ відновлення і віри в майбутнє!

УВЕА та WWEA продовжують сприяти енергетичній стійкості: в Ірпінському дитсадку «Червона калина» запрацювала сонячна система потужністю 30 кВт

У рамках ініціативи Renewables4Ukraine, започаткованої Всесвітньою вітроенергетичною асоціацією разом з Українською вітроенергетичною асоціацією, 28 серпня 2025 року в дитсадку «Червона калина» (Ірпінська територіальна громада) була урочисто відкрита автономна сонячна електростанція. Це черговий крок у зміцненні енергетичної незалежності соціальної інфраструктури в умовах воєнного часу в Україні.

Проєкт включає:

• 35 кВт сонячних панелей на даху закладу;
• два гібридні інвертори по 15 кВт (загальною потужністю 30 кВт);
• акумуляторна система на 45 кВт·год

За розрахунками компанії Green System, така система влітку може виробляти близько 6 000 кВт·год електроенергії, що забезпечує заклад енергією навіть під час блекаутів. До того ж це дозволяє зекономити на електроенергії та дизельному паливі, які раніше використовувалися для генераторів. «Включали генератор, який працює на дизельному паливі. Зараз звичайно економія іде й електроенергії і дизельного палива, бо виручають нас сонячні панелі», - Ганна Шамало, заступниця директора дитсадка «Червона калина» по господарській частині.

«Українська та Всесвітня вітроенергетичні асоціації — це дуже давні і добрі друзі нашої Ірпінської територіальної громади… саме такі подарунки, як сонячні електростанції, дуже важливі для наших медичних та освітніх закладів», - Олександр Пащинський, депутат Ірпінської міської ради.

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА: «Ми в УВЕА переконані: забезпечення енергетичної незалежності — це питання безпеки, особливо для освітніх закладів під час війни. Сонячна станція в дитсадку «Червона калина» — це не лише екологічна модернізація, але й потужний символ стійкості. Такі проєкти демонструють, що відновлювальна енергетика працює на благо суспільства — у мирний час і під час кризи».

Стефан Гсангер, генеральний секретар Всевітньої вітроенергетичної асоціації: «Введення в експлуатацію сонячної електростанції у дитячому садку «Червона Калина» є ще одним яскравим свідченням міжнародної солідарності між українським народом та світовою спільнотою, що займається відновлюваною енергетикою. Нехай діти ростуть, відчуваючи силу сонця та силу дружби, яка об’єднує нас понад кордонами. Дякую всім, хто брав участь у цьому проєкті!»

Через програму Renewables4Ukraine, у партнерстві з міжнародною спільнотою, УВЕА та WWEA активно впроваджують технології відновлюваної енергії у соціально важливих об’єктах — школах, лікарнях, дитсадках — щоб забезпечити їх енергетичну автономію навіть під час кризових ситуацій. Значний внесок у цю справу роблять іноземні партнери — фінська організація «EcoLabel» та німецькі громади, які спрямовують прибутки від власних вітроелектростанції на допомогу Україні.

Українська вітроенергетична асоціація щиро дякує всім партнерам, які долучилися до реалізації цього проєкту. Зокрема, ми висловлюємо вдячність компанії Green System за професійну реалізацію технічної частини, нашим міжнародним партнерам — за підтримку ініціативи Renewables4Ukraine, а також місцевій громаді та керівництву дитсадка «Червона калина» за співпрацю та відкритість до впровадження відновлюваних технологій. Саме завдяки таким спільним зусиллям ми будуємо енергетично незалежне майбутнє України.

«Зелені» аукціони 2.0: що змінить новий Закон?

21 серпня 2025 року Верховна Рада України зробила рішучий крок на шляху до зміцнення енергетичної незалежності та прискорення «зеленого» переходу, ухваливши в першому читанні законопроєкт №13219. Цей документ не просто вносить технічні правки, а комплексно модернізує систему підтримки ВДЕ, адаптуючи її до сучасних викликів та європейських стандартів та підвищує ефективність та прозорість конкурентної моделі підтримки ВДЕ.

Запропоновані зміни створюють довгострокові та зрозумілі умови для інвесторів, стимулюючи не лише будівництво нових потужностей, але й впровадження інноваційних технологій для стабілізації енергосистеми.

Модернізація механізмів підтримки та фінансових інструментів

Ключовим нововведенням є продовження терміну дії аукціонів до 31 грудня 2034 року, що надає інвесторам впевненість у довгостроковій перспективі розвитку галузі. Одночасно відбувається перехід від моделі «контрактів на різницю» до ринкової премії, що є більш гнучким механізмом, який краще відповідає сучасній архітектурі ринку електроенергії.

Значно спрощується й доступ до участі в аукціонах. Тепер, окрім традиційної банківської гарантії, інвестори зможуть використовувати альтернативне фінансове забезпечення на спеціальному рахунку Гарантованого покупця. Важливо, що розмір такого забезпечення суттєво знижується, що зменшує фінансовий бар'єр для входу в проєкти та стимулює конкуренцію.

Стимулювання технологій зберігання енергії та гнучкості системи

Законопроєкт робить акцент на розвитку найбільш перспективних напрямків. З одного боку, мінімальна обов'язкова частка квоти для сонячних та вітрових станцій знижується до 5%, що робить систему більш гнучкою. З іншого - вводиться стимул для будівництва СЕС з установками зберігання енергії: для них квота залишається на рівні 10% і встановлюється вища максимальна цінова пропозиція на рівні 12 євроцентів/кВт·год.

Крім того, вперше на законодавчому рівні врегульовується механізм «cable pooling», який дозволяє приєднувати установки зберігання енергії в одній точці з генеруючими об'єктами. Ці кроки сприятимуть підвищенню стабільності та керованості енергосистеми, що є критично важливим в умовах зростання частки ВДЕ.

Адаптація до умов воєнного стану та гармонізація з нормами ЄС

Розуміючи виклики сьогодення, законопроєкт пропонує більш реалістичні терміни реалізації проєктів. Зокрема, строки для приєднання до мереж для об'єктів ВДЕ (крім СЕС), договори по яких укладено під час воєнного стану, подовжуються до 42 місяців. Також удосконалюється система видачі та обігу гарантій походження, скорочуючи термін їх погашення до 12 місяців, що є ще одним кроком до інтеграції українського енергетичного ринку з європейським.

УВЕА вітає ухвалення законопроєкту №13219 за основу та висловлюємо повну підтримку його якнайшвидшому прийняттю в цілому. Запропоновані зміни є своєчасними та вкрай необхідними. Вони створюють прозорі та привабливі умови для залучення мільярдних інвестицій, сприятимуть децентралізації енергосистеми та посиленню енергетичної безпеки України

Системи накопичення енергії – ключ до енергетичної безпеки України: УВЕА провела фахову дискусію

В умовах безпрецедентних викликів, що стоять перед енергосистемою України, гнучкість, стабільність та стійкість мережі перетворилися з технічних вимог на питання енергетичної безпеки. Саме УЗЕ є одною з ключових технологій, здатною вирішити ці завдання. У відповідь на гостру ринкову потребу, УВЕА запустила нову серію вебінарів, покликану стати практичним посібником для всіх, хто зацікавлений у розвитку проєктів energy storage.

Перший захід серії, що відбувся 07 серпня 2025 року, зібрав провідних експертів галузі, які детально розглянули як особливості інтеграції УЗЕ в існуючі об'єкти ВДЕ , так і специфіку реалізації проєктів у форматі standalone. Окрему увагу було приділено довгостроковим аспектам, що визначають надійність та прибутковість, зокрема ключовим умовам контрактів на сервісне обслуговування (LTSA) та гарантійним зобов’язанням інтеграторів. Вебінар став майданчиком для обміну не тільки теоретичними знаннями, а й практичним досвідом, що є важливим для розвитку ринку сьогодні.

Дискусія розпочалася з фундаментального питання: з чого починати девелопмент та як виглядає правова рамка для таких проєктів сьогодні. Наталія Хмельовська розклала по полицях перші кроки для інвесторів.

Наталія Хмельовська, юристка практики енергетики юридичної фірми Sayenko Kharenko: «Регулятор вже адаптував Ліцензійні умови провадження господарської діяльності зі зберігання енергії до особливостей УЗЕ – зокрема, уточнив перелік документів залежно від того, чи є установка нерухомим чи рухомим майном. Водночас на практиці залишаються виклики, пов’язані з оформленням дозвільних документів та вирішенням земельних питань. Саме ці аспекти потребують підвищеної уваги на етапі девелопменту».

Далі фокус змістився на практичні аспекти інтеграції систем накопичення з існуючими об'єктами ВДЕ. Наталія Коробенко поділилася досвідом та регуляторними особливостями, які необхідно врахувати виробникам.

Наталія Коробенко, менеджер з регуляторних питань, Elementum Energy, заступниця Голови комітету УВЕА з юридичних питань: «За останній час було проведено колосальну роботу над змінами до законодавчих і регуляторних актів щодо встановлення та експлуатації систем зберігання енергії. Так, ще залишаються прогалини та положення, що потребують доопрацювання. Але вже сьогодні створено нормативне підґрунтя, яке відкриває шлях до реалізації ще більшої кількості проєктів зі зберігання енергії в Україні».

Обговоривши інтеграцію з ВДЕ, учасники перейшли до особливостей реалізації проєктів УЗЕ як окремих, так і незалежних об'єктів. Сергій Кравчук пояснив різницю у підходах до девелопменту таких систем.

Сергій Кравчук, директор, KNESS Energy, заступник Голови комітету УВЕА з розвитку та впровадження УЗЕ: «Сьогодні ми можемо впевнено стверджувати, що проєкти УЗЕ в Україні пройшли шлях від теорії до практики. Існують чіткі правові моделі, які дозволяють гнучко інтегрувати УЗЕ – чи то в рамках виробника зі «зеленим тарифом» для оптимізації небалансів, чи як повноцінний «standalone» учасник ринку, якому достатньо мати ліцензію на виробництво. І хоча процес реалізації є комплексним, від девелопменту земельної ділянки до набуття статусу учасника ринку, економічна модель є абсолютно переконливою: стратегії цінового арбітражу на РДН у комбінації з роботою на балансуючому ринку скорочують термін окупності та доводять, що УЗЕ – це вже не гіпотетична можливість, а критично важлива та економічно обґрунтована інвестиція»

На завершення вебінару Вадим Уткін звернув увагу на критично важливий аспект довгострокової успішності будь-якого проєкту УЗЕ – надійність обладнання та сервісне обслуговування.

Вадим Уткін, радник генерального директора, ДТЕК ВДЕ: «Довгостроковий сервісний контракт (LTSA) – це по суті ваша страховка. Дуже важливо звернути увагу на такі показники як Round Trip Efficiency, тобто ефективність циклу заряду-розряду, та Availability – доступність установки. Саме ці параметри, прописані в контракті, будуть визначати, скільки грошей ви заробите. Також треба розуміти, що гарантія на деградацію батареї є одним з ключових елементів, який впливає на економіку проєкту на 10-15 років вперед».

З повним записом вебінару можна ознайомитись за посиланням: https://youtu.be/1tJlxMfa1A0?si=xX2Q4Vyuk5sZzDGU

Презентації спікерів доступні за посиланням:

https://drive.google.com/drive/folders/1g8dpLMhvdd96Rw8sBb0U5H_UnkrJvFSQ?usp=share_link

Цей вебінар став першим у запланованій серії заходів від УВЕА, покликаних створити комплексну платформу для обміну знаннями та сприяти прискоренню розбудови ринку УЗЕ в Україні.

Президент підписав Законопроєкт №9549 – важливий крок для розвитку енергетичної та цифрової інфраструктури в Україні

УВЕА вітає підписання Президентом України 5 серпня 2025 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури» (законопроєкт №9549).

Цей Закон містить низку критично важливих положень для розвитку інфраструктурних об’єктів, зокрема у сфері відновлюваної енергетики, і сприяє подальшому залученню інвестицій, прискоренню будівництва ВЕС та підвищенню енергетичної безпеки України.

Ключові зміни, що стосуються вітроенергетики:

1. Спрощення доступу до земельних ділянок для лінійної інфраструктури (ЛЕП, кабелі, трубопроводи)

• Можливість оренди або встановлення сервітуту без конкурсу – значне скорочення часу на оформлення прав користування землею, необхідною для мережевого приєднання вітроелектростанцій.
• Мінімальний строк сервітуту – 5 років – забезпечення стабільності для інвесторів і операторів мереж.
• Використання земель лісогосподарського призначення до 0,05 га без зміни цільового призначення – дає можливість швидко прокладати ЛЕП через ліси до ВЕС без тривалої бюрократії.

 Значення для галузі: Розгортання мережевої інфраструктури – це одне з найвразливіших місць у проєктах ВЕС. Нові норми дозволять пришвидшити процеси та уникати затримок, пов’язаних із земельними процедурами.

2. Можливість примусового відчуження земель для стратегічних об’єктів у Закарпатті

• Дозволено відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області для розміщення об’єктів енергетики, індустріальних парків, оборонної інфраструктури.
• Компенсація у потрійному розмірі ринкової вартості майна, а при добровільному продажі – доплата +20%.
• Захист державних проєктів – до 2027 року неможливо зупинити проєкти через судові позови.

Значення для галузі: В регіонах з високим вітровим потенціалом, зокрема Закарпатті, нові правила створюють пріоритет для розміщення ВЕС, сприяють розвитку локальної інфраструктури та забезпечують безперервність реалізації стратегічних проєктів.

3. Перенесення строків впровадження нових вимог до містобудівної документації

До 1 січня 2028 року дозволено:

• розробляти та затверджувати містобудівну документацію без нових вимог щодо її структури;
• змінювати прибережні захисні смуги в межах населених пунктів через детальні плани територій;
• визначати функціональне призначення території за ДПТ.

Значення для галузі: Багато проєктів ВЕС вже перебувають на стадії узгодження ДПТ. Нові строки дозволяють завершити ці процедури без необхідності адаптації до нових, більш складних вимог, що забезпечує правову визначеність для девелоперів і банків.

Чому це важливо для ринку?

• Швидше планування та будівництво ВЕС – менше бюрократії та швидше приєднання до мережі.
• Привабливість для інвесторів – прозорі правила, захищені права, адекватна компенсація за відчуження землі.
• Правова визначеність – існуючі проєкти можуть завершити процедури по старим правилам без ризику затримок.
• Сигнал підтримки галузі – влада демонструє стратегічну зацікавленість у розвитку чистої енергетики.

УВЕА висловлює щиру подяку Парламенту та Президенту України за прийняття та підписання Законопроєкту №9549 і підтримку розвитку вітроенергетики та сталої інфраструктури. Цей Закон – приклад державної політики, що враховує потреби ринку та відповідає на виклики часу. Ми переконані, що подальша дерегуляція та модернізація законодавства відкриють нові можливості для розвитку галузі та досягнення енергетичної незалежності України.

УВЕА ТА RYSTAD ENERGY ПОЧАЛИ СПІВПРАЦЮ

Ми раді повідомити про підписання Договору про співпрацю між Українською вітроенергетичною асоціацією (УВЕА) та компанією Rystad Energy — одним зі світових лідерів у сфері аналітики та консалтингу в енергетиці. Rystad Energy працює по всьому світу та охоплює всі сегменти енергетичної галузі - від виробництва до споживання. Компанія надає надійні дані, прогнози та рекомендації, які дозволяють клієнтам передбачати зміни та ефективно планувати майбутнє.

У рамках співпраці Сторони домовилися про:

• обмін актуальною інформацією, дослідницькими матеріалами та аналітикою >щодо тенденцій у сфері ВДЕ та вітроенергетики Європи;
• спільну взаємодію в частині підвищення прозорості та якості інформаційного поля щодо сучасного і майбутнього стану вітроенергетики України.

Ця співпраця є знаком довіри до українського ринку ВДЕ та кроком до його глибшої інтеграції у європейський енергетичний простір.

Щиро дякуємо команді Rystad Energy за відкритість до партнерства, підтримку та віру в Україну!

РОЗВИТОК ВОДНЕВОГО РИНКУ УКРАЇНИ: ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО ДЛЯ ВІТРОВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

21 липня 2025 року в Києві відбувся круглий стіл «Регулювання водневого ринку в Україні: презентація законопроєкту та подальші кроки», організований Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні. У заході взяли участь представники Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади, міжнародних організацій, бізнесу, наукової спільноти, громадянського суспільства та профільних асоціацій, а саме Українська воднева рада та УВЕА.

УВЕА на заході представив Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков.

У центрі обговорення був рамковий законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку та використання відновлюваного та низьковуглецевого водню» - перший системний документ в Україні, який створює правові та інституційні рамки для виробництва, транспортування, зберігання та використання водню, із визначенням понять «відновлюваний водень» і «низьковуглецевий водень», запровадженням гарантій походження, реєстру водню, механізмів підтримки та відповідних повноважень регуляторів. Документ гармонізований з європейськими директивами та стандартами.

У рамках заходу учасники обговорили широке коло питань:

• Технічну доступність для інтеграції водневої інфраструктури,
• Сертифікати походження для водню,
• Фінансування водневих проєктів,
• Створення водневих долин,
• Підготовку кадрів для нової енергетичної екосистеми та нового сегменту ринку,
• Роль міжнародної співпраці у розвитку експортного потенціалу водню до ЄС.

Позиція УВЕА є доволі чіткою: «зелений» водень - це відновлювана енергія в дії. Тобто джерела, з яких цей водень виробляється, мають бути на 100% відновлюваними — енергія вітру, сонця, біомаси та гідроенергетики. «Говорячи про водневу економіку, маємо памʼятати: її основа — це відновлювані джерела енергії. Саме вони забезпечують екологічну чистоту і кліматичну відповідальність виробництва. Враховуючи, що в Україні вже прийняті такі стратегічні документи як Національний плани з енергетики і клімату на період до 2030 року і Національний план дій з розвитку  відновлюваної енергетики до 2030 року, вважаю, що запропонований рамковий закон про водневий ринок має бути скоординованим із цими базовими документами», — зазначив у своєму виступі Андрій Конеченков.

Участь УВЕА в цьому діалозі — це нагадування: розвиток вітрової енергетики є не лише частиною енергетичного переходу, але й ключовим елементом формування водневої економіки в Україні. Тож, УВЕА висловлює подяку ПРООН в Україні та Програмі відновлення зеленої енергетики за ініціативу, професійність та сталість у просуванні чистої енергії й стратегічних рішень для енергетичної трансформації України.

За результатами заходу буде розпочато консультаційний процес із залученням експертів, органів влади, асоціацій і представників бізнесу. Планується створення робочої групи для доопрацювання законопроєкту, з подальшим його внесенням на розгляд Верховної Ради України.

ЄБРР, ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ ТА ПАРТНЕРИ ЗАПУСКАЮТЬ НОВИЙ МЕХАНІЗМ ДЛЯ ПРИСКОРЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У ВІДНОВЛЮВАНУ ЕНЕРГЕТИКУ УКРАЇНИ

Під час Конференції з відновлення України (URC2025), що пройшла 10-11 липня 2025 року  в м. Рим, Італія, було підписано лист про наміри щодо створення Механізму зниження інвестиційних ризиків у відновлювану енергетику України (URMM – Ukraine Renewable Energy Risk Mitigation Mechanism), який зможе розблокувати €1,5 млрд інвестицій у нові потужності ВДЕ на рівні 1 ГВт та нівелювати ризик гарантованого викупу електроенергії.

Що це означає?

Після масштабного руйнування енергосистеми України внаслідок російських атак країна критично потребує нових генеруючих потужностей. URMM покликаний стимулювати інвестиції у ВДЕ, надаючи проєктам стабільність доходів і зменшуючи ризики для інвесторів. Механізм гарантує мінімальну ціну на електроенергію для кожного приватного проєкту, що дає банкам впевненість у поверненні вкладених коштів.

Хто долучився до ініціативи?

▪ ЄБРР – відповідальний за структурування та спрямування коштів донорів

▪ Європейський Союз (через Ukraine Investment Framework – UIF)

▪ Уряд Нідерландів

▪ IFC, Світовий банк, Рада бізнес-радників Ukraine Donor Platform

▪ Енергетичні асоціації: УВЕА, ЄУЕА та проєкт Green Deal Ukraїna

Перші фінансові внески:

• 180 млн Євро від ЄС
• 12 млн Євро у вигляді грантів від Нідерландів

Країни як-от Німеччина, Норвегія, Швеція та Швейцарія – також розглядають можливість долучитись.

Який принцип дії?

Учасники будуть обиратись через прозорі аукціони. Впровадження механізму сприятиме прогнозованості доходів для виробників «зеленої» енергії, тим самим зменшуючи бар’єри для інвестицій у нові проєкти. Також передбачено надання цільової технічної допомоги уряду України для створення національної схеми підтримки ВДЕ без потреби у зовнішніх механізмах у майбутньому.

Чому це важливо?

Україна має великий потенціал для розвитку ВДЕ, але волатильність ринку стримувала інвесторів. URMM може змінити це – забезпечивши довіру та новий інвестиційний імпульс.

Це також частина ширшого пакету реформ для наближення України до стандартів ЄС у рамках євроінтеграції.

«Ця платформа є свідченням сили спільної адвокації», – зазначив Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА. «Зменшуючи фінансові ризики, ми відкриваємо можливості для відновлюваної енергетики, щоб сприяти відбудові України та її довгостроковій сталості».

Дана платформа також є ще одним кроком до досягнення цілей Національного енергетичного та кліматичного плану (НПЕК) України до 2030 року, який визначає відновлювану енергетику як наріжний камінь енергетичного майбутнього країни.

Щиро дякуємо всім партнерам, які стоять за цією ініціативою, за довіру до українського ринку, стратегічне бачення та готовність діяти. Сьогоднішні рішення формують енергетичну незалежність України завтрашнього дня.

***

Інші ініціативи ЄБРР, анонсовані на URC:

• Програма фінансової інклюзії (UIF): 200 млн Євро гарантій → до 2 млрд Євро кредитів для МСП
• Програма відновлення МСП: 45 млн Євро → 135 млн Євро фінансування для бізнесів

ЄБРР вже інвестував 7,2 млрд Євро в Україну з початку повномасштабної війни та схвалив збільшення капіталу на 4 млрд Євро, щоб і надалі підтримувати країну обсягом 1,5 млрд Євро щорічно, з потенціалом збільшення фінансування на етапі повоєнної відбудови.

Україна відновлюється – через інвестиції, реформи та чисту енергію. Настав час будувати енергетичне майбутнє, вільне від загроз та залежностей.

УВЕА на Ukraine Recovery Conference 2025: Стійкість, інвестиції та нові проєкти з вітрової генерації

З 10 по 11 липня 2025 року, у м. Рим, Італія, проходить урядова конференція з відновлення (Ukraine Recovery Conferencе), делегатами на яку стали також представники компаній-членів УВЕА на чолі з головою Правління Андрієм Конеченков. 09 липня в рамках конференції відбувся стратегічно важливий круглий стіл на тему «Енергетичні рішення для сталого регіонального розвитку: інвестиції, інновації та стійкість»,   організований ПРООН в Україні спільно з Міністерством енергетики України. Дискусія об’єднала представників влади, бізнесу та міжнародних фінансових установ навколо таких ключових тем, як: посилення інституційної та фінансової підтримки сектору відновлюваних джерел енергії, а також підвищення енергоефективності та модернізація мереж для забезпечення громад стабільною й чистою електроенергією.

Галузеву експертизу щодо вітроенергетичного ринку України надав голова Правління УВЕА Андрій Конеченков. У своєму виступі він навів факти, що демонструють реальну динаміку та інвестиційну привабливість української вітроенергетики:

Нове будівництво. Прямо зараз в Україні монтується понад 700 МВт нових вітрових потужностей. Паралельно з ними будуються понад 200 МВт установок зберігання енергії (BESS), що є ключем до створення гнучкої та сучасної енергомережі.

Довіра інвесторів. За період з 2022 до першого кварталу 2025 року в Україні було введено в експлуатацію 258 МВт нових ВЕС, 50% з яких профінансували міжнародні інвестори. Це свідчить про міцний фундамент довіри, який ми зараз активно відновлюємо.

Відкритість до бізнесу. Як наголосив очільник УВЕА: «Український ринок вітроенергетики не виживає, він активний, розвивається та відкритий для бізнесу».

Стратегічна важливість. Розвиток вітрової енергетики є ключовим інструментом для децентралізації та підвищення стійкості української енергосистеми, що визначено у ключових стратегічних документах країни, зокрема у Стратегії розвитку розподіленої генерації до 2035 року та Національному плані дій з відновлюваної енергетики до 2030 року.

Працюємо разом над стійким та енергонезалежним майбутнім України!

Зелена відбудова України – це про реальні кроки до чистої енергії та сильної економіки!

7 липня 2025 року, в Українському кризовому медіа-центрі зібралися експерти, щоб презентувати дослідження «Зелене відновлення». Цей проєкт – результат роботи візуальної агенції Top Lead за аналітичної підтримки Української вітроенергетичної асоціації та багатьох партнерів. Дослідження показує, як відновлювані джерела енергії, зокрема вітроенергетика, можуть допомогти Україні стати енергетично незалежною, створити нові робочі місця та наблизитися до європейських стандартів сталого розвитку.

Чому це важливо? Бо зелена відбудова – це не тільки про екологію, а й про те, як зробити нашу енергосистему стійкою, залучити інвестиції та підтримати громади. А ще – це шанс для України показати світу, що ми можемо відбудовуватися краще, ніж було, за принципом «build back better».

Що сказали експерти?
Євгеній Конторщиков, аналітик УВЕА, пояснив, чому вітроенергетика – це один із головних інструментів для змін:

«Вітроенергетика є одним із ключових драйверів зеленої відбудови України. Це дослідження чітко показує, що це не лише чиста електроенергія, а й децентралізація енергосистеми, що критично важливо в умовах сьогодення. Розвиток вітрових парків – це нові робочі місця, особливо в регіонах, залучення довгострокових міжнародних інвестицій та значний внесок у розвиток місцевих громад. Україна володіє величезним вітровим потенціалом, і наше завдання, як профільної асоціації, – максимально сприяти його розкриттю».

В свою чергу, Євген Лапченко, керівник з регуляторних питань ДТЕК ВДЕ, додав, як децентралізована енергетика може захистити нашу країну:

«ДТЕК ВДЕ бачить зелене відновлення надважливим для України. Адже децентралізована генерація, зокрема вітроелектростанції, а також об’єкти зберігання енергії здатні посилювати енергобезпеку країни. За рахунок своєї розосередженості по великій території вони роблять енергосистему більш стійкішою до обстрілів. І саме такі дослідження сприяють тому, щоб продемонструвати успіхи галузі і проблеми, які треба спільно подолати, щоб забезпечити сталий розвиток української енергетики».

Що є в дослідженні?

• На 28 сторінках ви знайдете чітку інформацію з інфографікою про:
• Що таке зелене відновлення і як воно може допомогти Україні.
• Як євроінтеграція прискорює перехід до зеленої енергетики.
• Який потенціал мають відновлювані джерела енергії (ВДЕ) і які є можливості для інвесторів.
• Де брати гроші на зелені проєкти – в Україні та за кордоном.
• Реальні приклади громад і компаній, які вже впроваджують сталі рішення.

Завантажуйте дослідження прямо зараз:

• Українською: topleadprojects.com/ukrainegreenrecovery2025ukr
• English: topleadprojects.com/ukrainegreenrecovery2025

Запис прес-конференції доступний на: YouTube

Цей проєкт став реальністю завдяки співпраці багатьох команд:
Автор: Візуальна агенція Top Lead
За підтримки: ДТЕК ВДЕ
Меценати: Helios Strategia, Elementum Energy, Agrosem
Генеральний аналітичний партнер: DiXI Group, Офіс зеленого переходу, Energy Map
Аналітичний партнер: Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА)
Комунікаційні партнери: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Асоціація сонячної енергетики України, Всеукраїнська агенція інвестицій

Касовий метод як останній запобіжник: профільні асоціації з ВДЕ б'ють на сполох через ризик колапсу ринку

Провідні енергетичні асоціації України, зокрема Українська вітроенергетична асоціація, Європейсько-українське енергетичне агентство, Українська асоціація відновлюваної енергетики та Асоціація сонячної енергетики України, 01 липня 2025 року направили термінове звернення, адресоване Прем'єр-міністру України Денису Шмигалю, Міністру енергетики Герману Галущенку та Голові Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилу Гетманцеву, в якому закликали  невідкладно вирішити питання, пов'язане з оподаткування, яке може значно вплинути на  весь  енергетичний ринок країни в умовах війни та фінансової кризи.

Суть проблеми: Загроза скасування касового методу

Центральним питанням є тимчасова норма Податкового кодексу (пункт 44 підрозділу 2 розділу ХХ), яка дозволяє підприємствам енергетики визначати податкові зобов'язання з ПДВ за касовим методом. Простими словами, компанії сплачують ПДВ не в момент постачання електроенергії, а лише після отримання за неї реальних грошей. Цей механізм є ефективним інструментом для збалансування фінансових потоків та мінімізації ризиків, особливо в умовах, коли ринок потерпає від багатомільярдних ланцюгових боргів.

Термін дії цієї норми спливає 1 січня 2026 року. Спроба продовжити її до 2028 року через правку №69 до законопроєкту №13157 наразі заблокована. Як зазначають асоціації, профільний комітет Верховної Ради не підтримав цю ініціативу через відсутність офіційної позиції з боку Кабінету Міністрів. Така невизначеність створює величезні ризики для всіх учасників ринку та негативно впливає на інвестиційний клімат в енергетиці.

Масштаби боргової кризи

Щоб підкреслити критичність ситуації, асоціації наводять актуальні дані щодо заборгованості на ринку. Станом на червень 2025 року загальна ситуація виглядає так:

Борг НЕК «Укренерго» перед ДП «Гарантований покупець» за послугу з підтримки «зеленої» генерації складає 16, 544 млрд грн. Як наслідок, сам «Гарантований покупець» зміг розрахуватися з виробниками з ВДЕ за 2022 рік лише на рівні 64,2,%. Кращий стан розрахунків спостерігається  за 2023 рік - 99,2%, і за 2024-88,9%.

Борг НЕК «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку сягає майже 13,9 млрд грн.

Подвійний удар по виробниках

Якщо касовий метод не буде продовжено, з 1 січня 2026 року виробники будуть змушені нарахувати та сплатити ПДВ з усієї суми відпущеної, але не оплаченої електроенергії. Це означає, що їм доведеться сплатити податки з грошей, яких вони не бачили. Асоціації підрахували, що ця сума може сягнути однієї шостої від загального боргу, що призведе до масового утворення податкових боргів та загрожуватиме зупинкою господарської діяльності підприємств.

Ситуація ускладнюється тим, що аналогічна норма щодо сплати податку на прибуток за касовим методом для виробників з ВДЕ вже припинила діяти з 1 січня 2024 року. Через це компанії змушені включати у дохід суми, які їм не сплатив «Гарантований покупець», і платити з них податок на прибуток. Це призводить до прямого вимивання обігових коштів та суттєво погіршує їхній і без того важкий фінансовий стан.

Заклик до дії: Відповідальність влади та майбутнє енергосистеми

Енергетична спільнота не просто констатує проблему, а пропонує конкретний, двохетапний план дій, який вимагає негайної та скоординованої реакції з боку органів державної влади. Це не просто прохання про пільги, а вимога створити умови для виживання критично важливої галузі.

Перший, невідкладний крок – це законодавче «знеболення», яке має зупинити фінансове знекровлення підприємств. Асоціації вимагають від Кабінету Міністрів надати чітку узгоджену позицію на підтримку законодавчих змін. Ця позиція є ключем, який дозволить Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримати правку №69 до законопроєкту №13157 щодо продовження касового методу з ПДВ до 2028 року. Одночасно з цим Уряд має ініціювати законопроєкт про відновлення касового методу для податку на прибуток для виробників «зеленої» електроенергії, тим самим усунувши податкову несправедливість, коли податки сплачуються з недоотриманих коштів.

Другий, стратегічний крок – це лікування першопричини хвороби, а не лише її симптомів. Асоціації чітко наголошують: «Без вирішення цього питання [боргів] продовження дії касового методу матиме обмежений ефект, оскільки не усуває першопричину фінансової нестабільності учасників ринку». Саме тому найважливішою вимогою є розробка та впровадження Урядом комплексної дорожньої карти погашення заборгованості на ринку електричної енергії. Це має бути системний, прозорий та реалістичний план, який відновить платіжну дисципліну та оздоровить фінансові потоки в усьому секторі.

Таким чином, енергетична спільнота ставить перед владою рішення, підкріплене логікою економічної доцільності та національної безпеки. Ігнорування цих закликів загрожує не просто банкрутством окремих підприємств, а дестабілізацією всієї енергосистеми країни, яка є фундаментом національної економіки та обороноздатності. Відповідальність за недопущення такого сценарію повністю лежить на органах державної влади, від яких ринок очікує невідкладних та рішучих дій.

ВЕБІНАР УВЕА: ПРОФЕСІЙНІ ВІТРОВИМІРЮВАННЯ ТА СЕРВІС ВІТРОТУРБІН – ЗАПОРУКА УСПІШНОЇ РОБОТИ ВІТРОВИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ

27 червня 2025 року УВЕА спільно з провідними компаніями галузі - WINDHUNTER SERVICE, ADVIRES та NAVITAS RENEWABLES - провела черговий вебінар, присвячений темі професійних вітровимірювань та високоякісного сервісного обслуговування вітротурбін, які є критично важливими для успіху проєктів та надійності роботи ВЕС. Модерувала дискусію Галина Шмідт, членкиня Правління та керівниця міжнародного департаменту УВЕА.

Український ринок вітроенергетики демонструє динамічний розвиток, відкриваючи нові можливості для професійної реалізації та економічного відродження. У цьому контексті точні вітровимірювальні кампанії та передові підходи із сервісного обслуговування вітрових турбін стають основою надійності, ефективності та інвестиційної привабливості вітроенергетичних проєктів.

Сучасні вимоги до виконання вітровимірювань передбачають не лише встановлення високих щогл чи використання лідара/содара, а й дотримання міжнародних стандартів IEC 61400-50-1/2, MEASNET та FGW TR6, що визначають точність та «банківську привабливість» отриманих даних для подальшого фінансування проєктів. Адже саме якісні вимірювання дозволяють не лише коректно оцінити потенціал виробництва електроенергії на ділянці, але й мінімізувати ризики для інвестора, забезпечивши точність прогнозу подальшої прибутковості.

Дмитро Гончаренко, засновник групи компаній ADVIRES: «Професійні вітровимірювання — це критичний фактор для успішного проєкту: від точності даних залежить довіра інвесторів, вартість фінансування та фінальна економіка ВЕС. Ми бачимо, що без банківських вимірювань, виконаних за міжнародними стандартами, неможливо розкрити справжній вітропотенціал ділянки. Лише комплексний підхід — від просторового аналізу до фінальної оцінки виробітку — дозволяє перетворити ідею проєкту на інвестиційно привабливий актив».

Міхал Заржицкий, менеджер з продажу / спеціаліст з аналізу продажів, WINDHUNTER SERVICE: «Сучасні вітровимірювання — це не просто установка щогли чи лідара, а комплексний процес: від точного вибору місця, монтажу та калібрування до безперервного контролю якості даних і їхньої валідації. Лише такий підхід дозволяє мінімізувати фінансові ризики і закласти надійний фундамент для успішного будівництва вітропарку».

Водночас питання сервісного обслуговування турбін у сучасних умовах України є не менш важливим. Сервісні роботи мають виконуватися з урахуванням специфіки конкретної моделі ВЕУ, рекомендацій виробника та вимог до безпеки. Згідно з найкращими практиками, обов’язковими складовими регулярного сервісу є перевірка та натяг болтових з’єднань, перевірка співвісності вузлів, техобслуговування гідравлічних систем, оцінка стану електричних систем та захисних засобів, тощо. Особливої уваги потребує також інспекція лопатей: сучасні технології дозволяють здійснювати її за допомогою дронів або з використанням канатного доступу, що значно підвищує безпеку робіт та якість огляду. Під час таких інспекцій виконується перевірка стану блискавкозахисної системи, захисних покриттів, серрейторів та вузлів кріплення лопаті до маточини.

Важливою тенденцією ринку є необхідність розвитку локальних українських сервісних команд, що забезпечуватимуть не лише якісний монтаж та сервіс, але й гарантійну та післягарантійну підтримку незалежно від доступності іноземних фахівців. Це дозволить знизити термін простоїв ВЕУ, скоротити витрати на експлуатацію та підвищити гнучкість обслуговування навіть у воєнний час.

Олена Уманець, директорка NAVITAS RENEWABLES: «Досвід нашої команди, яка змонтувала більшість європейських турбін в Україні, показує: тільки системний підхід, дотримання регламентних програм техобслуговування і швидке аварійне реагування забезпечують стабільність генерації та продовжують строк служби обладнання. Ми робимо ставку на розвиток незалежної української команди висококваліфікованих фахівців, які працюють за міжнародними стандартами і здатні підтримувати турбіни у відмінному стані навіть в умовах війни. Це не просто сервіс — це внесок у стійкість і енергетичну незалежність України.»

Усі ці аспекти разом формують комплексний підхід до розвитку проєктів ВЕС в Україні, де професійні вимірювання і якісний сервіс стають запорукою довгострокової надійності, високої продуктивності та стійкості інвестицій.

УВЕА висловлює щиру вдячність компаніям WINDHUNTER SERVICE, ADVIRES та NAVITAS RENEWABLES за участь у вебінарі, цінні експертні виступи та активну підтримку розвитку українського ринку вітроенергетики. Спільними зусиллями ми робимо кроки до стійкої та незалежної енергетики України!

Запис вебінару доступний за посиланням: https://youtu.be/DazH4-boYdg

Професійні, кваліфіковані кадри - фундамент сталого розвитку вітроенергетики

20 червня 2025 року, в Червоноградському професійному гірничо-будівельному ліцеї відбувся захід з нагоди Міжнародного дня вітру. Захід відбувся в рамках підписаного в березні 2025 року Меморандуму про співпрацю між Червоноградським професійним гірничо-будівельним ліцеєм  і УВЕА, метою якого є популяризація відновлюваної енергетики, зокрема вітроенергетики, а також сприяння підготовці фахівців у цій сфері.

Учасники заходу обговорили перспективи ринку праці в умовах децентралізації та декарбонізації енергетичного сектору України і наголосили на зростаючому попиті на нові професії, необхідні для забезпечення сталої енергетичної трансформації. Окрема увага була приділена адаптації навчальних програм до потреб бізнесу та сучасних технологічних викликів.

УВЕА на заході  представляли Юрій Федак, заступник директора з розвитку ТОВ «Еко-Оптіма» і Тарас Березюк, директор Intertechservice Group - обидві компанії є членами УВЕА.

Серед учасників також були присутні представники Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства розвитку громад та територій України, Львівської та Волинської ОВА, Ладижинської громади (Вінниччина), Шептицької міської ради, Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини, GIZ, Асоціації вугільних громад України та Інституту енергетики і систем керування Національного університету «Львівська політехніка».

Навчально-практичний центр відновлюваної енергетики, відкритий на базі ліцею, був облаштований за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ Ukraine в рамках проєкту трансформації вугільних регіонів. Приємно відзначити щире зацікавлення учнів ліцею у здобутті професій у сфері відновлюваної енергетики, особливо вітроенергетики. Багато з них розглядають цей напрям як перспективу свого професійного майбутнього.

Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА: «Перехід від централізованої енергосистеми до децентралізованої, від викопного палива до відновлюваних джерел енергії, вимагає переосмислення підходів і цільових орієнтирів до професійної освіти. Україні критично необхідні кваліфіковані фахівці у сфері вітроенергетики та інших технологій ВДЕ. Я впевнений, що партнерство між УВЕА та закладами професійної освіти стане важливим чинником прискореного розвитку вітроенергетики - одного з ключових напрямів зеленої та стійкої відбудови України».

КОМПАНІЇ-ЧЛЕНИ УВЕА ELEMENTUM ENERGY ТА CEMARK УКЛАЛИ РІЧНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ДОГОВІР НА ПОКУПКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ, ЩО ФІКСУЄ ЦІНУ НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ

УВЕА рада повідомити про укладення нового контракту між двома компаніями-членами асоціації - Elementum Energy і CEMARK – спрямованого на стабілізацію цін на електричну енергію. З 1 червня 2025 року набув чинності річний корпоративний договір на покупку електроенергії (cPPA) між Дністровською ВЕС (управляється Elementum Energy) та одним із цементних заводів групи CEMARK.

Укладений договір базується на механізмі CfD (Контракт на різницю), в рамках якого  сторони домовилися про «коридор цін» — діапазон, у межах якого ринкові коливання не спричиняють додаткових розрахунків між виробником і споживачем. Якщо відбувається перевищення верхньої межі, то виробник компенсує споживачу різницю, а якщо ціна падає нижче коридору — споживач компенсує різницю виробнику. 

Розрахунки базуються на визначеному в договорі індикативному показнику ціни й узгодженому обсязі електроенергії. Водночас фізична поставка електроенергії не відбувається, а всі операції здійснюються на відкритому ринку.

«Інструменти для стабілізації цін на електроенергію в Україні ще не користуються великою популярність, проте їх впровадження є критично важливим для довгострокового планування бізнесу. Контракти CfD, вони ж фінансові корпоративні РРА, мають гарний потенціал, оскільки забезпечують захист від цінових коливань і створюють передбачувані умови для виробників і споживачів. Крім цього, такі пілотні проєкти дозволяють напряму працювати кінцевим споживачам і виробникам ВДЕ в світлі євроінтеграційних змін та з турботою про довкілля», — коментує комерційний директор Elementum Energy Роман Волошенюк.

«Враховуючи великі обсяги споживання та ринкові ціни, витрати на електроенергію є одними з ключових компонентів у собівартості цементу і вимагають постійної уваги та впровадження нових інструментів впливу на формування ціни. 

«На вчора» це був перманентний бенчмаркінг пропозицій на ринку постачання електроенергії з метою підтримки комерційних цін на кращих ринкових умовах та відпрацювання і впровадженні нетипових комерційних продуктів, як, наприклад, пакет з фіксованою ціною. 

«Сьогодні» цей інструментарій доповнюється механізмом CfD та PPA, які, окрім задач хеджування цінових ризиків, є важливими складовими розвитку відновлювальної енергетики в Україні. «Завтра» маємо план впровадження інструментів власної генерації електроенергії: як «зеленої» так і балансуючої», — коментує менеджер із закупівлі енергетичних ресурсів CEMARK Марина Бояринцева.

Це вже другий такий контракт для Elementum Energy, і він є ще одним важливим кроком у розвитку фінансових інструментів, що сприяють довгостроковій стабільності та прозорості в секторі ВДЕ. CfD-механізми, які вже широко застосовуються в ЄС, лише починають інтегруватися в український ринок і мають суттєвий потенціал для підтримки як виробників, так і великих споживачів «зеленої» енергії.

УВЕА щиро вітає обидві компанії з підписанням цього важливого договору. Це приклад практичної взаємодії між виробниками відновлюваної енергії та відповідальним промисловим споживачем, яка відповідає сучасним викликам та європейським підходам до сталого розвитку. УВЕА і надалі підтримуватиме інструменти, які сприяють розвитку конкурентного та прозорого енергетичного ринку в Україні.

Довідково

Elementum Energy — найбільший виробник у сфері відновлюваної енергетики України. Компанія керує портфелем вітрової та сонячних електростанцій загальною потужністю 636 МВт і продовжує розробку нових проєктів у сфері вітрової енергетики та систем накопичення енергії. Дністровська ВЕС (встановлена потужність 100 МВт) знаходиться в Одеській області. Введена в експлуатацію чергами в 2021 і 2023 роках, зі збудованими 21 вітровими турбінами. Розрахункова економія викидів вуглекислого газу (CO2) в атмосферу становить 259,583 тонни щороку. 

CEMARK — група компаній, що об'єднує ПрАТ Миколаївцемент у Львівській області, АТ Подільський цемент у Кам’янець-Подільському та ТОВ Цемент у Одеській області, а також входить до групи CRH — провідного виробника будівельних матеріалів у світі.

ЩЕ ОДИН ДИТЯЧИЙ САДОК СТАВ ЕНЕРГОНЕЗАЛЕЖНИМ ЗАВДЯКИ ВІДНОВЛЮВАНІЙ ЕНЕРГІЇ

03 червня 2025 року голова Правління УВЕА Андрій Конеченков узяв участь у відкритті автономної сонячної електростанції, встановленої на території закладу дошкільної освіти «Івасик-Телесик» у селі Козинці Ірпінської територіальної громади.

Потужність встановленої фотоелектричної системи становить 16,5 кВт. Відтепер заклад забезпечено безперебійним живленням електроенергією, що дозволить підтримувати освітній процес навіть за умов аварійних або планових відключень. Крім того, впровадження СЕС сприятиме зменшенню витрат на комунальні послуги з бюджету громади.

Проєкт реалізовано в межах міжнародної ініціативи #Renewables4Ukraine, започаткованої Всесвітньою вітроенергетичною асоціацією (WWEA) та глобальною платформою Global100RE у партнерстві з Українською вітроенергетичною асоціацією, за фінансової підтримки акціонерів вітростанції «Windpark Druiberg», розташованої в німецькому містечку Дардесхайм.

Генеральний секретар WWEA Штефан Зенгер підкреслив: «Ми раді знову підтримати українських дітей, встановивши автономну систему відновлюваної енергетики на даху дитячого садочка, цього разу в Козинцях. Вітроелектростанція німецької громади в Дардесхаймі демонструє високий рівень практичної солідарності з українськими дітьми, які постраждали від російських атак. Дякуємо всім нашим партнерам, які зробили це можливим: донорам, а також нашим українським партнерам!»

Це вже восьмий об’єкт соціальної інфраструктури Ірпінської громади, де встановлено автономну сонячну електростанцію в межах ініціативи. Раніше аналогічні системи було впроваджено в дитячих садочках «Джерельце», «Піноккіо» і «Казка», Ірпінського ліцею інноваційних технологій, а також трьох амбулаторій сімейної медицини.

«Сьогодні питання енергетичної безпеки на місцевому рівні набуває особливої актуальності. Впровадження автономних систем на базі об’єктів соціальної інфраструктури — це не лише про безперебійне живлення, а й про сталість, економічну ефективність і демонстрацію потенціалу відновлюваної енергетики для післявоєнного відновлення», — зазначив Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА.

УВЕА висловлює вдячність усім партнерам та донорам за послідовну підтримку розвитку сталої енергетики в Україні та сприяння підвищенню енергетичної незалежності громад у час війни.

ВЕБІНАР УВЕА ТА WINDHUNTER ACADEMY: ВІТРОЕНЕРГЕТИКА ЯК ТОЧКА ПЕРЕЗАПУСКУ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

29 травня 2025 року УВЕА спільно з компанією Windhunter Academy — провідним європейським навчальним центром для техніків вітроенергетичної галузі та членом УВЕА — провели вебінар на тему «Техніки з обслуговування вітротурбін: формування нової професійної спільноти та компетенцій», який став важливим для осмислення ролі людського капіталу у вітроенергетиці. Цікавлячись питанням професійного перезапуску за допомогою зеленої енергетики, захід зібрав представників компаній-девелоперів, професійно-технічних навчальних закладів, HR-фахівців, які вже сьогодні будують фундамент для нової кадрової екосистеми галузі.

За прогнозом Глобальної ради з вітроенергетики (GWEC), до 2028 року світ потребуватиме понад 574 тисячі нових фахівців у вітроенергетиці, з яких майже половина — це технічні фахівці з монтажу, експлуатації та обслуговування вітротурбін. Для України, яка переживає водночас і війну, і трансформацію енергетичної системи, — це не просто шанс, а історична можливість.

Андрій Конеченков, голова правління УВЕА: «Вітроенергетика в Україні — це не лише про мегавати, це про людей. Ми маємо створити умови, в яких кожен ветеран, шахтар, студент або переселенець зможе знайти своє нове місце в зеленій енергетиці».

Під час вебінару Windhunter Academy презентувала комплексну систему навчання техніків, побудовану на міжнародних стандартах GWO (Global Wind Organisation), яка включає:

• GWO Basic Safety Training (робота на висоті, перша допомога, пожежна безпека, ручне переміщення вантажів)
• GWO Basic Technical Training (механіка, гідравліка, електрика, монтаж, затягування болтів)
• А також: Advanced Rescue, Crane & Hoist, Lift User, Slinger Signaller та інші спеціалізовані модулі.

За 14 років роботи Windhunter Academy підготувала понад 31 тисячу фахівців та видала понад 54 тисячі сертифікатів, увійшовши до п’ятірки найкращих навчальних центрів Європи.

Магдалена Крищевська, керуюча директорка Windhunter Academy: «Кваліфіковані кадри — це фундамент стійкої вітроенергетичної галузі. Кожен технік, якого ми навчаємо сьогодні, прискорює енергетичний перехід завтрашнього дня. Саме стандарти, навички й культура безпеки піднімають галузь до нових висот».

Windhunter Academy уже реалізує програми рескілінгу для військових, шахтарів, рибалок, співпрацює з технічними коледжами та університетами, готує викладачів і студентів, організовує стажування та підтримує інноваційні ініціативи в освіті.

Українська вітроенергетика — це не лише шлях до енергетичної незалежності, а й до відкритого ринку нових професій. Щиро дякуємо нашому партнеру — Windhunter Academy — за експертність, натхнення та відкритість до співпраці!

Для отримання консультацій щодо участі у навчальних програмах звертайтесь до команди Windhunter Academy (training@windhunter.com).

Запис вебінару: https://youtu.be/CrBt4K4ntvU

УВЕА на конференції "Зелена енергетика для відбудови": 2025-й — рік прориву для вітроенергетики, попри податкові бар'єри

Український вітер не зупинити — навіть попри війну, ризики й бюрократичні перепони. Саме такий настрій передала участь представників компаній-членів та голови Правління УВЕА у конференції «Зелена енергетика для відбудови», що відбулася 22 травня 2025 року в м. Київ. На запрошення аналітичного центру We Build Ukraine, Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков представив фактичний стан справ у галузі та назвав як приводи для оптимізму, так і чинники гальмування розвитку ринку.

«Цьогоріч у нас в будівництві знаходяться сім вітроелектростанцій. Це чіткий сигнал — інвестори вірять у силу українського вітру, навіть у надзвичайно складних умовах», — заявив Конеченков. З початку повномасштабного вторгнення й до початку 2024 року в Україні було реалізовано чотири вітрові проєкти — повністю або частково. Проте у 2024-му вдалося ввести в експлуатацію лише 20 МВт нових потужностей. Водночас галузь не втрачає темп:

«Станом на сьогодні ми маємо на руках готові проєкти загальною потужністю 4 ГВт. Це величезний резерв для зростання, який можна запустити практично миттєво — варто лише створити привабливі умови», — наголосив він.

Утім, як зазначив очільник УВЕА, ці «привабливі умови» наразі залишаються середньо- або навіть довгостроковою перспективною через досі наявні бар'єри. Серед них — хронічна заборгованість на ринку електроенергії, відсутність довгострокових контрактних механізмів, і головне — фіскальні обмеження на імпорт вітроенергетичного обладнання.

«Учора я ознайомився з листуванням між Міненерго, Мінфіном та Мінекономіки щодо звільнення від податків на ввезення вітротурбін. Всі інші види генерації — сонце, біо, гідро, когенерація — вже звільнені. А вітер — досі заблокований. Аргумент — втрати для бюджету, хоча всі знають: ПДВ потім повертається компаніям, а отже не має реального впливу на наповнення бюджету», — підкреслив Конеченков.

За словами спікера, УВЕА намагається домогтись скасування цього бар’єра вже майже рік, але поки безрезультатно. Єдиний промінь підтримки — позиція Міністерства енергетики, яке твердо стоїть на позиції розвитку вітроенергетики як елементу енергетичної незалежності України.

Конференція «Зелена енергетика для відбудови» зібрала ключових гравців ринку, щоб відверто говорити про виклики та нові горизонти ВДЕ. Разом із сонячною енергетикою та біопаливом, вітроенергетика стала однією з центральних тем дискусії. Українська вітроенергетика готова масштабуватись — для цього потрібна лише політична воля, регуляторна передбачуваність і фіскальна справедливість.

УВЕА ПРОВЕДЕ У ЛЬВОВІ УКРАЇНСЬКИЙ ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИЙ ФОРУМ 2025. РЕЄСТРАЦІЮ ВІДКРИТО

Після вимушеної паузи, спричиненої спочатку пандемією COVID-19, а згодом і потрясіннями повномасштабної війни Росії проти України, Українська вітроенергетична асоціація повертається з ініціативою, що має особливе значення — першим великим офлайн-форумом, присвяченим сьогоденню і майбутньому української вітроенергетики.

Повномасштабна війна змінила не лише геополітику, а й фундаментальні уявлення про безпеку, енергонезалежність і стратегічну стійкість. Ворог цілеспрямовано атакує українську критичну інфраструктуру, не полишаючи спроби залишити українців без світла, тепла, перспектив. У цих умовах саме відновлювана енергетика — а зокрема вітрова — стала не лише стратегічно-виправданою технологією, а й символом спротиву, надії та самодостатності.

Вітроенергетика, як джерело енергії, що не потребує імпорту палива, має потенціал стати опорою нової, децентралізованої і захищеної енергосистеми України. Її розвиток сьогодні — це не просто економічне питання, а національна безпекова пріоритетність. Втім, ця ж динамічна галузь сьогодні, як ніколи раніше, потребує сміливих партнерств, масштабних інвестицій, дружніх до інвестора банківських кредитних рішень та інструментів довгострокового покриття ризиків, а також практичної залученості в проєкти міжнародних інвесторів, фінансових інституцій та агенцій з розвитку.

Тож 09 - 10 вересня 2025 року у місті Львів пройде Український вітроенергетичний форум 2025 – стратегічна платформа для діалогу, потужний фінансово-інвестиційний хаб з ключовими банками, інвестфондами, урядовцями, девелоперами, донорами, трейдерами та сервісними компаніями, які бачать в українській вітроенергетиці не лише виклик - але і точку входу в динамічний і конкурентоспроможний ринок.

Цьогорічний Форум поділено на дві частини:

Перший день, 09 вересня, включає змістовні тематичні сесії, що присвячені:

• Залученню фінансування в проєкти з урахуванням ризиків війни та нових моделей гарантування інвестицій;
• Інституційній підтримці з боку ЄБРР, IFC, KfW та інших фінансових партнерів, які вже мають досвід роботи в Україні;
• Ролі українських банків в архітектурі нової енергетики — як двигунів кредитування, управління ризиками та консолідованого фінансового підходу;
• Структуруванню угод між девелоперами, інвесторами, фондами та державними установами;
• Стану та викликам сегменту логістики і постачання;
• Інноваційним моделям O&M;
• Галузевим регуляторним змінам та їх внеску в традиційну процедуру девелопменту вітроенергетичних проєктів, тощо.

Окрема увага буде приділена прикладам успішних кейсів інвестування в українські ВЕС під час війни, а також презентації нових проєктів, які вже на етапі готовності до реалізації.

Другий день, 10 вересня, дасть можливість постояти під вітровими турбінами, що були виготовлені, доставлені, змонтовані та запущені в експлуатацію вже в розпал війни, без жодного компромісу щодо якості, безпеки чи ефективності. Учасники Форуму мають можливість обрати між двома технічними турами для візиту: Сколівська ВЕС в Львівській області, що експлуатується ТОВ «Еко-Оптіма», чи вітровий парк «Островський» на Закарпатті, що належить ТОВ «УК «Вітряні парки України», - обидва об’єкти побудовані в мальовничих гірських місцинах та слугують практичним доказом того, що інвестиції в українську вітроенергетику можливі вже сьогодні.

Форум уже отримав потужну підтримку з боку WindEurope, Міністерства енергетики України та провідних компаній й фінансових інституцій галузі. Цьогорічний генеральний партнер – данська компанія Vestas. Перший стратегічний партнер – логістична компанія TAD. Також серед підтверджених партнерів Форуму компанії: ТОВ «УК «Вітряні парки України», норвезька компанія Emergy та українська MCL Group.

Серед підтверджених спікерів Форуму вже є представники як приватного сектору – Група ОККО, Vitagro, LCF Group, Voltage Group, державного - Міністерство енергетики України, так і банківського – АТ «Ощадбанк», ЄБРР. Окремо запрошеним гостем Форуму є Джайлз Діксон, генеральний директор WindEurope. Список спікерів постійно оновлюється.   

Ми висловлюємо щиру вдячність усім нашим наявним партнерам і запрошуємо інших національних та міжнародних гравців приєднатись до формування нового енергетичного ландшафту України.

Запрошуємо медіа до акредитації, а усіх інших зацікавлених сторін до реєстрації і планування свого візиту на наш захід.

Більше про Форум, його програму і умови участі: https://uweaforum.com/ua/

Долучайтесь! Інвестуйте! Демонструйте свою проактивну позицію на ринку!

Гарантії походження електричної енергії, виробленої з ВДЕ, як новий інструмент досягнення кліматичної нейтральності України.

УВЕА ініціювала проведення комплексного дослідження ринку Гарантій походження електроенергії з ВДЕ («ГП») в Україні. ДП «Укрпромзовнішекспертиза» проаналізувало тенденції існуючі на ринку ГП в Європі і надало оцінку перспектив розвитку цього  ринку в Україні в своєму Звіті «Гарантії походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, як новий інструмент досягнення кліматичної нейтральності України. Тенденції та перспективи розвитку товарного ринку ГП в Україні, вплив на національну економіку в середньостроковій перспективі» (Звіт).  

Наведемо ключові положення Звіту.

Попри наявний прогрес у розбудові ринку ГП, в Україні існує низка бар’єрів для його повноцінного функціонування, серед яких:

1. Невідповідність стандартам ЄС: механізм обігу гарантій походження в

Україні не повністю відповідає стандартам ЄС, що ускладнює потенційний експорт «зеленої» електроенергії до країн ЄС. Зокрема, експорт ГП з України наразі можливий лише за зовнішньо-торговельними договорами.

2. Низька зацікавленість потенційних покупців ГП та обмежений внутрішній ринок. В Україні бракує стимулів для збільшення зацікавленості покупців у придбанні GO. Відсутність пільг (наприклад, податкових) стримує розвиток ринку GO.

3. Відсутність механізмів стимулювання попиту на ГП з урахуванням екологічної цінності. На сьогодні ГП не можуть замінити платежі по екоподатку, а отже не вистачає економічного обґрунтування їх існування.

4.Відсутність права промислових підприємств використовувати українські ГП (згенеровані або придбані) для підтвердження походження електроенергії, що використовується при виробництві товарів для експорту (немає інструментарію для зменшення рівня вбудованих викидів для СВАМ).

5. Недостатня обізнаність споживачів про ГП, як новий інструмент їх реального впливу (допомоги) на процес «зеленого переходу» економіки України та захист екології в Україні.

Водночас, ГП можуть стати додатковим джерелом доходів для виробників ВДЕ, а також інших учасників ринку електроенергії, які мають право реалізовувати ГП (Гарантований покупець, ПУПи). Зростання обсягу торгів на ринку ГП позитивно вплине на зменшення строків окупності проєктів ВДЕ, що, в свою чергу, сприятиме подальшій розбудові сектору відновлювальної енергетики. Надання стимулів для зростання попиту на ГП, окрім іншого, дозволить зменшити навантаження по покладеним спеціальним обов’язкам для підтримки виробників з ВДЕ.

Автори Звіту вбачають за необхідність впровадження механізмів стимулювання попиту на ГП, зокрема:

1) впровадження стимулюючих заходів державної політики (наприклад, запровадження торгівлі викидами як це зроблено в ЄС, та/або надання окремих податкових пільг, що врахують екологічну цінність гарантій походження, введення обов’язкового розкриття інформації про частку спожитої ВДЕ енергії при виробництві продукції тощо);

2) узгодження і дозвіл на експорт та визнання українських ГП на ринках ЄС;

3) безпосередня робота з бізнесом з точки зору корпоративної соціальної та

екологічної відповідальності.

ГП можуть стати додатковим джерелом доходів для виробників ВДЕ, а також інших учасників ринку електроенергії, які мають право реалізовувати ГП (зокрема, Гарантований покупець, ПУПи). Зростання обсягу торгів на ринку ГП позитивно вплине на зменшення строків окупності проєктів ВДЕ, що, в свою чергу, сприятиме подальшій розбудові сектору відновлювальної енергетики.

За умови відсутності стимулів, попит на ГП залишиться низьким, і не перевищить 20-30 млн од. ГП/рік. Розв’язання проблем ринку ГП сприятиме розвитку ВДЕ потужностей в Україні. Відповідно зміниться структура виробництва електроенергії, і автоматично знизяться викиди СО₂. Тобто, вуглецевий слід в українській продукції в перспективі зменшиться.

Відповідно до авторів звіту зростання інвестицій і будівництво нових ВДЕ потужностей завдяки повноцінному функціонуванню ринку ГП в Україні, матиме позитивний вплив на основні макроекономічні показники:

• Зростання ВВП та валового випуску: За розрахунками моделі авторів,  ВВП України зросте на 0,26% (20,9 млрд грн у цінах 2024 року), а валовий випуск – на 0,3% (51,6 млрд грн). Найбільший приріст спостерігатиметься в секторах виробництва електричного устаткування та будівництва.
• Створення робочих місць: Очікується створення 17,6 тис. нових робочих місць, зокрема 5,8 тис. у промисловості. В першу чергу новими робочими місцями будуть забезпечені працівники зруйнованих на сьогодні теплових електростанцій.
• Податкові надходження: Зростання економічної активності забезпечить додаткові 5,5 млрд грн податкових надходжень, зокрема за рахунок ПДВ (+1,9 млрд грн) та ПДФО (+1,5 млрд грн). Експорт надлишкової «зеленої» енергії додасть ще 32 млрд грн до бюджету, що сумарно складе 37,5 млрд грн.
• Локалізація виробництва: Ринок ГП сприятиме локалізації виробництва обладнання для ВДЕ в Україні, залучаючи європейських інвесторів. 

Розвиток ринку ГП в Україні є критично важливим для відновлення енергетичної системи, зруйнованої війною, та забезпечення «зеленого» переходу відповідно до глобальних кліматичних цілей. Ефективно працюючий ринок ГП дозволить стимулювати попит на «зелену» енергію, залучити значні інвестиції та досягти зростання і декарбонізації національної економіки.

УКРАЇНСЬКА ТА ШВЕДСЬКА ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНІ АСОЦІАЦІЇ ПРОВЕЛИ ПЕРШИЙ СПІЛЬНИЙ ВЕБІНАР В РАМКАХ ПІДПИСАНОГО МЕМОРАНДУМУ ПРО ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ

Попри триваючу повномасштабну війну, український вітроенергетичний сектор демонструє стійкість до викликів, здатність до адаптації та відкритість до нових партнерств. Саме цей меседж ліг в основу вебінару «Інвестування у вітроенергетичний ринок України: можливості та виклики для шведського бізнесу», який Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) провела спільно з Шведською вітроенергетичною асоціацією (SWEA) 25 квітня 2025 року.

Захід, який було організовано в рамках Меморандуму про взаєморозуміння, підписаного між асоціаціями на початку 2025 року, об'єднав ключових стейкхолдерів з обох країн, а саме інвесторів, експортерів, юридичних радників і розробників проєктів, задля обговорення того, як активізувати процес залучення інвестицій у вітроенергетику в умовах війни.

Даніель Бадман, генеральний директор SWEA: «Цей вебінар є частиною нашої формалізованої співпраці з Українською вітроенергетичною асоціацією, яка розпочалася з підписання Меморандуму про взаєморозуміння. І це не лише про інвестиційні можливості — це також про те, щоб вчитися в України, яка демонструє надзвичайну енергетичну стійкість попри війну. Швеція і надалі залишається відданим партнером у підтримці енергетичного переходу України, і ми прагнемо поглиблювати співпрацю, обмінюватися досвідом та сприяти реальним інвестиціям у вітроенергетичний сектор цієї країни».

Катерина Книш, керівниця аналітичного департаменту УВЕА: «Ринок живий. Ринок продовжує будувати і експлуатувати. Українські девелопери сьогодні розвивають сукупно 4 ГВт нових вітроенергетичних проєктів в центральній та західній частинах України. І що важливо — міжнародні інвестори не полишили Україну також. Ба більше, до початку повномасштабної війни 50% вітроенергетичних потужностей України були профінансовані саме іноземними компаніями, включно й зі шведським капіталом. Наприклад, українська компанія, засновниками якої є громадяни  Швеції, -  ТОВ «Віндкрафт Україна» реалізувала понад 300 МВт вітрових потужностей в Херсонській області і в цьому ж регіоні готувала до будівництва ще 600 МВт. Тож історія інвестиційних стосунків між нашими вітроенергетичними бізнесами не є новою і повинна лише поглиблюватись».

Особливу увагу під час дискусії було приділено фінансовим інструментам для зниження інвестиційних ризиків. Шведське агентство експортного кредитування (EKN) представило спеціальний механізм підтримки інвестицій в Україну, що включає гарантії та страхування ризиків, пов’язаних із війною. «Швеція створила спеціальний державний гарантійний механізм для підтримки шведського бізнесу в Україні, який покриває як комерційні, так і політичні ризики. Попри те, що наразі схвалено лише кілька заявок, ми бачимо великий потенціал для зростання. Ми заохочуємо шведські компанії, зацікавлені в роботі з Україною, звертатися до нас — цей інструмент може стати важливим чинником для зниження ризиків та реалізації інвестицій, що відповідають пріоритетам відбудови та «зеленої» трансформації України», - Фріда Ейдберг, EKN.

Учасники також почули історії компаній, які продовжують працювати в Україні, попри всі виклики. Так, компанія EuroСape Ukraine поділилась досвідом адаптації і релокації свого бізнесу. А компанія Arise AB, яка зайшла на ринок у 2023 році придбавши Fenix Repower, представила свою стратегію по структуруванню портфелю проєктів в Україні.

Пер-Ерік Еріксон, генеральний директор Arise AB: «Завдяки придбанню компанії Fenix Repower, Arise вийшла на український ринок із довгостроковим баченням. Ми бачимо перспективу у гібридних рішеннях, накопичувачах енергії та децентралізованій генерації, які можуть підвищити стійкість системи та залучити фінансування. Із послабленням валютного контролю та посиленням міжнародної підтримки, Україна дедалі більше позиціонує себе як перспективний ринок для сталих інвестицій».

Михайло Чулков, директор EuroCape Ukraine Lviv та член Правління УВЕА: «Наш досвід сьогодні — це відзеркалення реальності багатьох українських девелоперів: попри окупацію нашого першого вітропарку потужністю 100 МВт, ми прийняли рішення про релокацію та подальший рух вперед. Новий проєкт на заході України ми проєктуємо вже з урахуванням викликів війни. Тож, наш досвід сьогодні - це не лише про чисту енергію, це також про стійкість, енергетичну безпеку та про доведення того факту, що вітроенергетичні об’єкти можна будувати навіть у найважчі для країни часи».

На завершення, Ярослав Петров, партнер юридичної фірми Asters та член Комітету з правових питань УВЕА, представив правові механізми захисту інвестицій, відзначивши зростаючу роль партнерств, страхових та регуляторних інструментів у сфері ВДЕ. «Попри масштабні втрати в генерації, енергосистема України демонструє дивовижну стійкість. Ми спостерігаємо чіткий перехід до децентралізованих рішень, розвитку систем зберігання енергії та регуляторних реформ, що наближають український ринок до стандартів ЄС і роблять його привабливішим для інвесторів», - підкреслив пан Петров.

Також у заході взяли участь представники ініціатив EU-UA Sunrise та Swedish Credit Institute, які підтвердили зростаючу європейську зацікавленість у відбудові енергетичного сектору України.

Проведений вебінар став першим кроком до глибшого і структурованого діалогу між Україною та Швецією у сфері розвитку вітроенергетики. Відповідно до положень підписаного Меморандуму, асоціації зобов’язались:

• Сприяти обміну експертизою та практиками,
• Створювати умови для захищених інвестицій,
• Спільно просувати розвиток наземної та офшорної вітроенергетики,
• І, найголовніше, прискорювати відновлення України за допомогою енергії вітру.

УВЕА висловлює подяку Шведській вітроенергетичній асоціації, запрошеним спікерам та учасникам за активну участь, професійну дискусію та спільне прагнення зміцнювати міжнародне партнерство й відкривати нові можливості для розвитку вітроенергетики в Україні.

ДАНІЯ, НІДЕРЛАНДИ ТА УКРАЇНА – ЄДИНИЙ ФРОНТ ДЛЯ РОЗВИТКУ ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ

09 квітня 2025 року, у межах головної європейської події у сфері вітроенергетики — WindEurope 2025 — відбулася стратегічна сесія «Denmark, the Netherlands & Ukraine: A United Front for Wind Energy», що об’єднала ключових представників галузевого та інвестиційного середовищ з Данії, Нідерландів та України. Захід, організований за підтримки WindEurope, став продовженням і логічним розвитком діалогу між національними асоціаціями, спрямованого на посилення енергетичної стійкості України, масштабування використання вітрової енергії та залучення іноземного капіталу у відновлення енергетичної інфраструктури.

Особливого символізму сесії надало те, що вона відбулася наступного дня після офіційного підписання Меморандуму про взаєморозуміння між УВЕА та GreenPower Denmark — ще одного стратегічного кроку у формалізації партнерства між українською та данською вітроенергетичними асоціаціями. До цього, в листопаді 2024 року, аналогічний Меморандум був підписаний з NedZero.

Сесію модерувала Марина Ільчук, радниця міжнародної юридичної фірми CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang — компанії-члена УВЕА.

Учасники сесії обговорили:

• практичні механізми залучення фінансування у вітроенергетичні проєкти в Україні, зокрема, на прикладі проєкту з будівництва Тилігульської ВЕС;
• необхідність вдосконалення регуляторного середовища;
• налагодження сталих бізнес-партнерств;
• умови для виходу на український ринок іноземних технологічних компаній;
• роль системної інтеграції ВДЕ, зокрема розвитку установок зберігання енергії.

Спікерами сесії виступили: Берт ван дер Лінген, віце-голова NedZero (Нідерланди), Каміла Холбек, віцепрезидентка з відновлюваної енергії, PtX і міжнародної співпраці GreenPower Denmark (Данія), Педер Анкер Ларсен, асоційований директор Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO), Крістен Ернб’єрг, віцепрезидент і голова глобальних публічних зв’язків Vestas (Данія), Вім Роббертсен, керуючий директор Business in Wind (Нідерланди).

Під час динамічної дискусії спікери поділилися історіями успішних кейсів на власних ринках, досвідом виходу в нові юрисдикції, а також детально проаналізували ключові ризики і потенціал українського ринку вітроенергетики. Було наголошено на необхідності:

• чітких ринкових сигналів з боку держави;
• забезпечення прогнозованості політик;
• захисту інвестора;
• розвитку механізмів спільного розподілу ризиків;
• створення передумов для масштабного використання як нових, так і вживаних вітротурбін.

Окремо учасники підкреслили фактор солідарності — як моральний, так і практичний обов’язок європейських країн підтримати Україну не лише задля її відновлення, а і задля спільної безпеки, стабільності та сталого енергетичного майбутнього регіону. Співпраця з українськими партнерами розглядається вже не як ризик, а як інвестиція у спільне завтра.

У завершальному слові модераторка наголосила: «Енергетичний перехід — це не лише про виробництво “зеленої” електроенергії, але й про її ефективне споживання. Україна вже сьогодні демонструє високий попит, а тому децентралізоване виробництво електроенергії — це не розкіш, а критична необхідність. Ми маємо діяти, не чекаючи ідеальних умов».

УВЕА щиро дякує усім міжнародним партнерам, спікерам та учасникам за підтримку, професіоналізм і готовність до реальної співпраці. Попереду — спільні проєкти, технічні рішення, фінансові моделі, які допоможуть не лише відновити, а й суттєво трансформувати енергетичну систему України в напрямку децентралізації, стійкості та інтеграції у європейський ринок.

УВЕА ТА GREENPOWER DENMARK УКЛАЛИ СТРАТЕГІЧНИЙ МЕМОРАНДУМ ПРО ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ

08 квітня 2025 року, в рамках щорічної галузевої конференції WindEurope, УВЕА та GreenPower Denmark підписали Меморандум про взаєморозуміння, що має на меті започаткувати нову фазу співпраці між Україною та Данією у сфері вітроенергетики. Згодом, сторони мали можливість публічно оголосити про підписання Меморандуму на Міністерській сесії, якою щороку традиційно відкривається захід WindEurope і у якій беруть участь міністри енергетики, клімату та інфраструктури країн ЄС. Урочисте оголошення про посилення двосторонньої співпраці між сторонами відбулось у присутності Надзвичайного і Повноважного Посла України в Данії Андрія Яневського та виконавчого директора WindEurope Джайлза Діксона.

Метою укладеної співпраці є створення стратегічного партнерства між УВЕА та GreenPower Denmark для розвитку відновлюваної енергетики в Україні, з особливим акцентом на:

• Офшорну і наземну вітроенергетику;
• Підвищення енергетичної безпеки України;
• Інтеграцію інновацій, залучення інвестицій та посилення експертизи.

Крістіан Єнсен, Генеральний директор GreenPower Denmark, підписант Меморандуму: “Україна поставила надзвичайно амбітну мету — значно збільшити частку “зеленої” та енергонезалежної генерації, зокрема вітроенергетики, до 2030 року. У нас є необхідні інструменти й знання, щоб допомогти досягти цієї цілі. Немає ані часу зволікати, ані підстав чекати завершення війни. Зміцнюючи співпрацю вже зараз, ми забезпечуємо для України найкращу стартову позицію для довгострокового “зеленого” переходу”.

Відповідно до положень Меморандуму, сторони зосередяться на таких напрямах співпраці як:

• Обмін досвідом та технічною експертизою;
• Проведення навчальних програм і тренінгів для українських девелоперів та інженерів;
• Організація візитів на наземні та офшорні ВЕС Данії;
• Підтримка політик та регуляторних ініціатив, сприятливих для розвитку галузі;
• Створення умов для залучення іноземних інвестицій;
• Розвиток ринку вживаних і відновлених вітрових турбін в Україні, тощо.

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, підписант Меморандуму: “Цей Меморандум є символом нашої відданості співпраці, інноваціям і чистому енергетичному майбутньому. Війна завдала серйозної шкоди нашій енергетичній системі, але не зламала нашої волі. Данський досвід, технології та інвестиції здатні допомогти Україні у розвитку як наземної, так і офшорної вітроенергетики. Підтримка з боку GreenPower Denmark — це потужний сигнал: попри всі виклики, Україна готова й надалі рухатись вперед”.

Меморандум доповнює міжурядову програму Українсько-Данського енергетичного партнерства (UDEPP), поєднуючи її стратегічний напрям із практичною реалізацією на рівні галузі.

Також варто зазначити, що 07 квітня 2025 року, напередодні підписання стратегічного документу, в офісі State of Green - національної платформи Данії з більш ніж 600 учасниками, що об’єднує бізнес, державні агенції, наукові установи та експертні організації, які спільно просувають глобальний перехід до сталого, низьковуглецевого, ресурсоефективного суспільства - відбулась експертна дискусія щодо вітроенергетичного партнерства «Україна – Данія». В заході взяли участь представники GreenPower Denmark, Данського енергетичного агентства, Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO), а також бізнес-гравці вітроенергетичного ринку від обох країн, серед яких, зокрема, Vestas і ДТЕК ВДЕ, що поділились досвідом співпраці в рамках проєкту Тилігульської ВЕС.

УВЕА й GreenPower Denmark діятимуть як провідники трансформації, поєднуючи національні амбіції з передовим європейським досвідом. УВЕА висловлює щиру подяку GreenPower Denmark  та WindEurope за всебічну підтримку, організаційну допомогу та постійну солідарність з українським сектором вітрової енергетики. Завдяки наданій платформі та відкритості до співпраці, голос України лунає гучно, а наші партнери отримують можливість все більше дізнаватись про потенціал української енергетичної трансформації.

УВЕА РОЗШИРЮЄ СФЕРУ СВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА СЕКТОР РОЗПОДІЛЕНОЇ ГЕНЕРАЦІЇ ТА УЗЕ

25 березня 2025 року відбулося засідання Правління УВЕА, за підсумками якого було ухвалено рішення внести низку змін до Статуту Асоціації. Однією із ключових змін є розширення сфери діяльності УВЕА на сектор розподіленої генерації, зокрема на установки (системи) зберігання енергії (УЗЕ).

Таке рішення зумовлено динамічним розвитком ринку УЗЕ в Україні та активною участю компаній-членів УВЕА у реалізації проєктів, що включають елементи накопичення енергії. У сучасних реаліях такі рішення стають невід’ємною частиною нової енергетичної архітектури — децентралізованої, сталої та гнучкої.

Розширення мандату УВЕА дозволить:

• надавати фахову підтримку учасникам сегменту УЗЕ;
• представляти їх інтереси у діалозі з державними органами, Регулятором, міжнародними партнерами;
• сприяти формуванню ринкових умов для інтеграції УЗЕ у загальну енергосистему;
• залучати інвестиції та експертизу для розвитку децентралізованої генерації.

«Ми бачимо, як стрімко змінюється енергетичний ландшафт України. Вітрова енергетика, як ключовий сегмент відновлюваної генерації, все більше інтегрується із рішеннями для зберігання енергії. Це не лише технологічна необхідність, а й стратегічний крок для підвищення енергетичної безпеки країни. УВЕА адаптується до нових викликів і готова професійно підтримати учасників цього перспективного ринку», - голова Правління УВЕА Андрій Конеченков.

УВЕА і надалі залишатиметься платформою для об’єднання провідних гравців ринку та розвитку сталої енергетики в Україні.

ЕНЕРГЕТИКА 2025: ЯК ЗМІНИТЬСЯ РИНОК І РОЛЬ ВДЕ? ПІДСУМКИ ЕКСПЕРТНОЇ ДИСКУСІЇ

20 березня 2025 року на платформі UNIT CITY відбувся масштабний захід «Інтеграція ВДЕ в енергетичну систему України: виклики та можливості», організований Глобальним договором ООН в Україні спільно з ExPro Consulting за підтримки UK International Development та Ukraine Energy Initiative. Захід зібрав провідних експертів галузі, представників бізнесу та державних установ для обговорення ключових викликів і перспектив енергетичної трансформації України.

Спікерами першої панелі заходу під назвою «Як зміниться енергетика у 2025 році?» стали, зокрема, голова Правління УВЕА Андрій Конеченков та представники деяких компаній-членів Асоціації, а саме: заступник директора з розвитку групи компаній Еко-Оптіма Юрій Федак, старша партнерка юридичної компанії ALTELAW Ольга Савченко та керівник відділу з регуляторних питань ДТЕК ВДЕ Ігор Ретівов.

Під час панельної дискусії учасники проаналізували майбутні зміни у сфері енергетики України та її регуляторної політики, обговорили ключові тренди, що визначатимуть розвиток галузі у 2025 році, та поділилися своїм баченням щодо інтеграції ВДЕ в енергосистему країни в умовах воєнного часу.

Ключові висновки дискусії:

• Розвиток ВДЕ як пріоритет: Україна притримується курсу на розширення використання ВДЕ, зокрема вітроенергетики, що є важливим кроком до енергетичної незалежності держави.
• Законодавчі зміни та міжнародний вплив: очікується подальше вдосконалення нормативно-правової бази, що сприятиме залученню інвестицій у національний сектор ВДЕ та їх убезпеченню від ризиків країни.
• Гнучкість енергосистеми: для ефективної інтеграції ВДЕ в Україні необхідно розвивати механізми балансування, включаючи системи накопичення енергії.
• Виклики та ризики: незважаючи на позитивну динаміку, спікери відзначили, що нестабільність ринку, фінансові бар’єри та технічні обмеження загрожують сповільненням розвитку сектору та підривом довіри інвесторів.

Андрій Конеченков: «Наразі галузь потребує вирішення трьох найбільш нагальних і критичних питань: продовження застосування касового методу для нарахування ПДВ для учасників ринку електроенергії; надання дозволу на розробку детальних планів територій з урахуванням схем планування, а не обов’язково на їх основі (як це зараз передбачається Законопроєктом №12283); та надання податкових пільг на імпорт вітроенергетичного обладнання, які отримали усі інші галузі енергетики. Прискорити вирішення цих та інших наявних питань на ринку може створення окремої Агенції з питань розвитку ВДЕ, що буде підпорядкована КМУ».

Юрій Федак: «Основою нової повоєнної енергетичної системи має бути децентралізована та високоманеврова генерація, тому наша компанія рухається саме в цьому напрямку. ТОВ «Еко-Оптіма» в цьому році розпочинає будівництво Сокальської ВЕС, потужністю понад 50 МВт, а на наступний рік планується будівництво ще одного вітроенергетичного об’єкту, потужністю вже 100 МВт. Окрім того, в планах компанії реалізація об’єкту потужністю 100 МВт для виробництва «зеленого» водню, з його подальшим транспортуванням в Європу. Я переконаний, що тренд з масштабного розгортання саме вітроенергетичних потужностей зберігатиметься в Україні і надалі, навіть незважаючи на деякі складнощі, зокрема, із залученням фінансування під великі проєкти, тривалу процедуру розробки і погодження ТЕО на приєднання та недосконалість деяких вимог Кодексу системи передачі».

Ігор Ретівов: «Розвиток технології smart grid, масштабна інтеграція ВДЕ, розбудова мереж зберігання енергії – усе це вже відбувається сьогодні, тому в України немає іншої альтернативи окрім як підлаштовуватись під відповідні європейські та, навіть, глобальні підходи. Компанія ДТЕК ВДЕ, розуміючи це, виокремила для себе три ключові напрямки діяльності на сьогодні: збільшення власного портфелю ВДЕ проєктів, залучення під це міжнародного фінансування та забезпечення сталого розвитку».

Ольга Савченко: «Якби в нашій галузі не було проблематики, вона б не розвивалась. Втім, важливо спрямовувати зусилля не лише на вирішення фізично-наявних проблем, а, в першу чергу, на ті причини, які призводять до їх виникнення. Тут мова йде про невчасне реагування або не реагування взагалі на перші «негативні» сигнали чи реакції галузі (що, відповідно, веде й до поширення недовіри серед інвесторів), невідповідність теоретичного регулювання практичному контексту та стану справ, а також встановлення таких стратегічних показників і цілей, які фактично неможливо досягнути у визначені терміни з урахуванням наявних ринкових та регуляторних умов».

Загалом, захід став важливою платформою для відкритого діалогу між представниками держави, бізнесу та експертного середовища. Учасники наголосили на необхідності комплексного підходу до реформування енергетичного сектору, що включає інвестиції у технології, модернізацію інфраструктури та законодавчі ініціативи. УВЕА висловлює подяку організаторам за можливість представити комплексне бачення гравців ринку вітроенергетики України щодо подальшого розвитку галузі та енергетичної системи України загалом.

УВЕА ВИПУСТИЛА ОГЛЯД ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНОГО РИНКУ 2024

Станом на третій рік повномасштабної війни з рф, вітроенергетична галузь України, хоча й досі повільно, але продовжує розвиватись. Незважаючи на те, що, порівняно з 2023 роком, 2024 рік виявився доволі скромним на нову додану вітроенергетичну потужність, компанії продовжують реалізовувати нові проєкти у Центральній та Західній Україні, вести перемовини про залучення міжнародного капіталу, а також інвестувати у більш сталу й імпортонезалежну енергетичну систему України. Про це, зокрема, йдеться у випущеному Огляді ринку «Вітроенергетичний сектор України 2024» (Огляд), який УВЕА традиційно готує за результатами кожного календарного року. Огляд УВЕА є не просто статистичним документом, а комплексним аналізом стану галузі за минулий рік, її головних проблем і шляхів подальшого розвитку.

Огляд за 2024 рік був підготовлений УВЕА у співпраці з юридичними фірмами Asters та Altelaw, членами УВЕА, і структурно складається з розділів присвячених аналізу: ключових вітроенергетичних тенденцій у Європі та світі; структури енергетичного балансу України; досягнень та викликів українського вітроенергетичного сектору; галузевих законодавчих змін, які були прийняті у 2024 році та очікуються до прийняття у наступних роках, а також річної діяльності УВЕА. Значна увага в Огляді надається впровадженим і анонсованим механізмам підтримки ВДЕ в Україні. Також, в Огляді міститься аналіз актуальних юридичних механізмів взаємодії девелоперів та інвесторів і описується суть фонду гарантування комерційних ризиків, створення якого було минулого року ініційоване УВЕА. Особливістю Огляду за 2024 рік є аналіз нового сегменту вітроенергетичного ринку України, а саме проєктів з вживаними вітровими установками.

В Огляді також зібрано окремі тематичні статті, спеціально надані УВЕА Міністерством енергетики України, ДП «Гарантований покупець», Інститутом загальної енергетики НАН України, а також такими компаніями-членами Асоціації як УК «Вітряні парки України», ТОВ «Френдлі Віндтехнолоджі», ДТЕК ВДЕ, Notus Energy та Elementum Energy.

Деякі висновки з Огляду:

1. Курс на децентралізацію. Україна продовжує активну трансформацію своєї енергетичної системи. Основний акцент робиться на розподілену генерацію, що дозволяє регіонам зменшити залежність від централізованих потужностей і підвищити енергетичну безпеку. Ключовими стратегічними документами з даного питання є Національний план з енергетики та клімату та Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2030 року, а також Стратегія розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року. Національна ціль – досягнення 27% частки ВДЕ у валовому кінцевому споживанні енергії до 2030 року, що потребує збільшення національної вітроенергетичної потужності щонайменше на 4 ГВт.

2. Сучасний стан ринку наземної вітроенергетики. У 2024 році до загальної енергосистеми України було додано 20,6 МВт нових вітроенергетичних потужностей, а загальна потужність галузі сягнула 1921,4 МВт (включно з ВЕС, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, але без АР Крим). Також, в країні почав розвиватися ринок вживаних вітрових установок, сумарна  встановлена потужність якого досягла 32 МВт. Проте, попри скромні темпи зростання, 2024 рік став роком підготовки до впровадження нових великих ВЕС, будівництво яких очікується у 2025-2026 роках.

3. Ключові ринкові виклики. Для ринку досі актуальними залишаються наявна заборгованість перед виробниками з ВДЕ; неефективність діючих ринкових механізмів стимулювання розвитку ВДЕ, а саме аукціонної моделі, механізмів FiP, CfD, Corporate PPA; відсутність визнання на міжнародному рівні українських гарантій походження; складність залучення міжнародного фінансування на проєкти та існуюча потреба у спрощенні процедури девелопменту вітроенергетичних проєктів на період дії воєнного стану.

4. Аналіз офшорного вітроенергетичного потенціалу. Триває робота із розрахунку технічного потенціалу офшорної вітроенергетики в Чорному і Азовському морях України. Згідно уточнених даних від Данського технічного університету, цей потенціал досягає 50 ГВт: 20 ГВт для плавучих ВЕУ та 30 ГВт – для ВЕУ з фіксованим дном. Втім перші офшорні вітроенергетичні проєкти зможуть з’явитись в Україні лише після скасування воєнного стану в державі, а також деокупації відповідних морських територій.

Попри війну, Україна продовжує формувати стійку енергетичну систему, орієнтовану на ВДЕ. Державні ініціативи, міжнародна підтримка та інвестиції роблять ціль зі збільшення до 2030 року національної вітроенергетичної потужності на 4 ГВт цілком реальною. Галузь адаптується до нових реалій, а стратегічні рішення, прийняті у 2024 році, забезпечать її довгостроковий розвиток.

УВЕА висловлює подяку усім своїм компаніям-членам та партнерам, які зробили інформаційний вклад у даний Огляд та продовжують працювати в інтересах ринку і на користь національної енергетичної системи України.

ЯК ВІТРОЕНЕРГЕТИКА МОЖЕ СТАТИ КЛЮЧОВИМ РУШІЄМ НОВОЇ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ В ЄС

26 лютого 2025 року Європейська Комісія представила революційний і довгоочікуваний документ – Угоду про чисту промисловість (Clean Industrial Deal) – нову стратегію ЄС для зміцнення конкурентоспроможності європейської економіки. Вона фокусується на електрифікації та пріоритизує збільшення «зелених» виробничих потужностей.

Відчувши свою вразливість до цінових коливань на глобальному ринку енергетичних ресурсів, а також потерпаючи від жорсткої глобальної конкуренції, європейська промисловість відчула, що потребує підтримки. Тому представлена Угода про чисту промисловість (Угода) передбачає конкретні заходи для перетворення політики з декарбонізації на рушійну силу її зростання і розвитку. Заходи стосуються, зокрема, зниження цін на енергоресурси, створення якісних робочих місць і формування сприятливих умов для ведення бізнесу. 

Так, завданням Угоди є зміцнення кожного етапу виробничого процесу з приділенням особливої уваги:

• енергоємним галузям економіки, таким як виробництво сталі, металів і хімічної продукції,
• сектору чистих енерготехнологій, які володіють значним рівнем конкурентоспроможності та є невід’ємним аспектом забезпечення промислової трансформації та декарбонізації, а також
• розвитку циркулярної економіки, метою якої є зменшення виробничих відходів і продовження життєвого циклу матеріалів шляхом активного впровадження найкращих практик з переробки, повторного використання та сталого виробництва.

Основні елементи Угоди

• Гарантування доступності енергії. Тобто прискорене розгортання чистої енергетики та електрифікації, завершення інтеграції внутрішнього енергетичного ринку через фізичні міждержавні з'єднання та ефективніше використання енергії й зменшення залежності від імпорту викопного палива. Імплементація даного елементу регулюється також окремим Планом дій із забезпечення доступної енергії.
• Стимулювання попиту на чисту продукцію. Тобто запровадження і дотримання критеріїв сталості та стійкості у виробництві продукції, а також підтримка лейблу «зроблено в Європі» під час державних і приватних закупівель. Задля цього, зокрема, Єврокомісія планує переглянути Рамкові правила державних закупівель  у 2026 році.
• Фінансування чистого переходу. Тобто ухвалення нових правил державної підтримки і субсидування ВДЕ, декарбонізації промисловості та нових виробничих потужностей; зміцнення Фонду інновацій та створення Банку декарбонізації промисловості, який наповнюватиметься Фондом, доходами від системи торгівлі викидами та оновленою програмою InvestEU; стимулювання наукових досліджень та інновацій через Horizon Europe, тощо. Усе це для того щоб мобілізувати понад 100 млрд Євро на підтримку чистого виробництва в ЄС.
• Збільшення доступу до та забезпечення більш сталого використання ресурсів. Тобто створення механізму спільного замовлення критично важливих матеріалів задля покращення умов постачання; заснування Центру критичних сировинних матеріалів ЄС, відповідального за спільні закупівлі; ухвалення Акту про циркулярну економіку у 2026 році, який передбачає використання до 2030 року в ЄС щонайменше 24% виробничих матеріалів на умовах циркулярності.

Роль вітрової енергетики для Угоди

Вітроенергетика – це власний (місцевий), конкурентоспроможний і масштабований ресурс Європи. Саме ця галузь енергетики пропонує унікальні можливості для реалізації усіх аспектів Угоди та задоволення зростаючого попиту на електроенергію, що прогнозується до 2040 року. Наприклад, згідно з даними WindEurope, для хімічної промисловості цей попит зросте з 195 ТВт·год у 2030 році до 290 ТВт·год у 2040 році, для цементної промисловості – з 32 ТВт·год у 2030 році до 76 ТВт·год у 2040 році, для алюмінієвої промисловості – з 70 ТВт·год до 100 ТВт·год відповідно. Тому, з огляду на перспективу масштабування та доволі високий коефіцієнт використання потужності – 1 ГВт вітрової енергії виробляє вдвічі більше електроенергії, ніж аналогічна потужність сонячної – саме вітроенергетика здатна задовольнити цей попит. «Якщо у 2030-х роках в ЄС буде підтримуватися стабільний рівень розгортання вітрогенерації – 30 ГВт щорічно (з яких 20 ГВт – наземна енергетика та 10 ГВт – офшорна)», - говорить WindEurope – «то виробництво електроенергії за рахунок вітру збільшиться майже вчетверо порівняно з сьогоднішнім рівнем, досягнувши 1 830 ТВт·год до 2040 року».

Глобальне партнерство

Втім, для виконання Угоди, ЄС потребує надійних глобальних партнерів. Тому, окрім розширення торгівельних угод, Єврокомісія планує також запустити Clean Trade and Investment Partnerships для диверсифікації ланцюгів постачання, використовувати механізми торговельного захисту задля економічної безпеки та посилити Механізм вуглецевого коригування (CBAM) для забезпечення справедливого ціноутворення на викиди CO₂ у виробництві енергоємної продукції.

Що це означає для України?

Угода про чисту промисловість – це можливість для України інтегруватись вже у нову економічну модель ЄС, яка пропонує більше захищеності і прогнозованості. Україна має унікальний шанс стати важливим партнером у забезпеченні ЄС критичною сировиною, «зеленою» енергією та чистими технологіями. Завдяки своїм ресурсам, географічному розташуванню та індустріальному потенціалу, Україна може приєднатися до європейського промислового переходу та, відповідно, отримати нові інвестиції. Однак для цього необхідно: прискорити декарбонізацію промисловості, розвиваючи ВДЕ; розбудувати сучасні переробні потужності; сприяти розвитку національного виробництва «зелених» технологій, зокрема ВЕУ та їх компонентів; а також активно співпрацювати з ЄС у сфері критичних матеріалів.

Угода про чисту промисловість: https://commission.europa.eu/topics/eu-competitiveness/clean-industrial-deal_en

УВЕА ПРОВЕЛА ВЕБІНАР «ФУНДАМЕНТИ ПІД ВЕУ: СТАНДАРТИ, КОНТРОЛЬ ТА ІННОВАЦІЇ»

21 лютого 2025 року відбувся перший вебінар із серії професійних онлайн-заходів, запланованих на цей рік УВЕА. Захід був присвячений якості фундаментів для вітрових турбін – ключовому аспекту будівництва сучасних вітроенергетичних об’єктів. Зважаючи на складні геологічні умови та різноманітність ґрунтів в Україні, вибір оптимальних рішень для фундаментних конструкцій є критичним для девелоперів, будівельних компаній та операторів вітропарків. Спікерами вебінару виступили представники таких компаній-членів УВЕА як BUREAU VERITAS UKRAINE, ТОВ «Сіка Україна» та MC-Bauchemie Ukraine.

Під час заходу, запрошені експерти зійшлись на тому, що якість фундаментів безпосередньо впливає на стійкість, довговічність та безпечну експлуатацію вітроенергетичних установок. «Недостатній контроль за якістю фундаментів може призвести до нерівномірного осідання конструкцій, передчасного зношення або навіть виходу турбін з експлуатації», - відзначив, відкриваючи вебінар, Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА та модератор заходу.

Зокрема, на вебінарі були обговорені питання: якості фундаментів для ВЕУ та відповідних міжнародних стандартів, незалежної технічної інспекції та контролю будівництва, планування технологічних майданчиків і під’їзних шляхів та застосування інноваційних матеріалів для підвищення стійкості фундаментів.

Так, Дар’я Безрученко, продакт-менеджер з інспекцій та сертифікації в BUREAU VERITAS UKRAINE, в межах своєї презентації, присвяченої ролі незалежної технічної інспекції у вітроенергетичних проєктах, розповіла також про основні етапи процесу планування і будівництва фундаментів, технологічних майданчиків та доріг для ВЕУ. «Незалежна технічна інспекція відіграє важливу роль у зменшенні ризиків, пов’язаних із дефектами матеріалів чи помилками в проєктуванні. Це забезпечує не лише збереження бюджету, але й підвищує загальну безпеку та ефективність вітроенергетичних проєктів. Компанія BUREAU VERITAS UKRAINE є лідером на ринку послуг тестування, технічної інспекції та технічних аудитів фундаментних конструкцій», - відзначила пані Безрученко.

Костянтин Горбачов, керівник напрямку вітроенергетики, та Олексій Гуняк, продакт-інженер у відділі «Бетону», які представляють ТОВ «Сіка Україна», в свою чергу, розповіли про - різні варіанти забезпечення гідроізоляції підземної частини фундаменту та рішення для точної цементації обладнання, включно з тими, які можна наносити навіть за низьких температур і суворих погодних умов. За словами представників, ТОВ «Сіка Україна» здатна забезпечувати повний спектр доступних рішень для ВЕУ: захист поверхонь, склеювання, герметизація швів, ін’єктування, високоефективність і добавки до бетону, підливки, ремонт, гідроізоляцію, тощо.

Наостанок, Артем Захаров, проєктний менеджер, та Євгенія Тихолаз, керівниця лабораторії в місті Березань компанії MC-Bauchemie Ukraine, представили потужності своєї лабораторії бетону, де здійснюється випробування цементу та заповнювачів, підбирається склад бетону та консистенція бетонної суміші, проводяться дослідження тепловиділення бетону, тощо. Вони також представили широкий асортимент добавок до бетону, які виробляються MC-Bauchemie Ukraine.

Поєднання сучасних технологій із суворим контролем на всіх етапах будівництва – від проєктування до експлуатації – є запорукою надійності фундаментів. Зокрема, загальні висновки вебінару є наступними:

• Незалежна технічна інспекція – це ефективний механізм контролю якості, що дозволяє уникнути критичних помилок у будівництві фундаментів.
• Сучасні бетонні технології та спеціалізовані добавки підвищують міцність конструкцій та забезпечують їхню довговічність навіть в умовах складних кліматичних впливів.
• Планування технологічних майданчиків і під’їзних шляхів має бути інтегрованим у загальну концепцію будівництва ВЕУ для підвищення ефективності робіт.
• Впровадження інноваційних матеріалів дозволяє не лише зміцнити конструкції, а й скоротити терміни будівництва без втрати якості.

Вебінар підтвердив необхідність подальших обговорень та досліджень у цій сфері, а УВЕА, в свою чергу, продовжить організацію серії онлайн-заходів, спрямованих на підвищення стандартів будівництва вітроенергетичних об’єктів в Україні.

Відеозапис вебінару:

АВТОНОМНА СОНЯЧНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ ДЛЯ ДИТЯЧОГО САДКА «КАЗКА» В БОРОДЯНЦІ

17 лютого 2025 року голова Правління УВЕА Андрій Конеченков відвідав місто Бородянка на Київщині, щоб відкрити автономну сонячну електростанцію потужністю 15 кВт, встановлену на території дошкільного навчального закладу «Казка».

Сонячна система була встановлена в межах ініціативи #Renewables4Ukraine, започаткованої Всесвітньою вітроенергетичною асоціацією (WWEA) та глобальною платформою Global100RE у партнерстві з УВЕА. Реалізацію проєкту профінансувала фінська неприбуткова організація EKOenergy, а підтримку надала благодійна організація «Відважних». Це вже друга успішно реалізована ініціатива в Бородянці – місті, яке зазнало значних руйнувань унаслідок повномасштабного вторгнення російських військ у 2022 році.

Всі монтажні роботи виконали фахівці компанії ТОВ «Зелена система». За словами Андрія Конеченкова, ця сонячна станція стала найбільшою, встановленою в межах ініціативи #Renewables4Ukraine в Ірпені, Бородянці та інших містах: «Це реальна альтернатива дизельному генератору, який у такому випадку був би єдиним джерелом резервного живлення. Генератор працює шумно, спалює паливо, потребує постійного обслуговування. Сонячна станція ж функціонує безшумно, не потребує додаткових витрат на пальне та є екологічно чистим рішенням. Ми продовжуватимемо працювати, щоб ще більше соціальних об'єктів у постраждалих регіонах отримали доступ до відновлюваної енергії».

Штефан Гсенгер, генеральний секретар WWEA та віце-голова Global100RE: «У світлі останніх драматичних міжнародних подій, як ніколи важливо, що спільнота відновлюваної енергетики демонструє свою практичну солідарність з людьми в Україні, зокрема з дітьми, які є найбільш вразливою частиною нашого суспільства».

Директорка дитсадка Наталія Герасименко підкреслила, що нова сонячна система дозволить забезпечити світлом не тільки заклад, а й укриття, яке використовується під час повітряних тривог: «Раніше, коли у місті оголошували повітряну тривогу, ми спускалися в бомбосховище, часто – у повній темряві, підсвічуючи собі ліхтариками. Це було дуже незручно, особливо для маленьких дітей. Тепер, завдяки цьому проєкту, у нас буде світло та працюватиме вентиляція навіть у разі відключення електроенергії. Це величезний крок до безпеки наших вихованців».

УВЕА висловлює щиру подяку всім партнерам і благодійникам, які зробили цей проєкт можливим. Спільними зусиллями ми не лише забезпечуємо критично важливі об’єкти електроенергією, а й створюємо основу для сталого енергетичного майбутнього України.

ВІДКРИВАЮЧИ ШЛЯХ ПРИВАТНИМ ІНВЕСТИЦІЯМ У ЧИСТУ ЕНЕРГЕТИКУ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року, УВЕА спільно з Green Deal Ukraїna, ЄУЕА та IMEPOWER провела закриту онлайн-дискусію, присвячену залученню приватних інвестицій у сектор відновлюваної енергетики України. Захід об’єднав ключових гравців ринку, представників уряду та фінансових установ для обговорення шляхів подолання критичних викликів, що стоять перед інвесторами в Україні. Приватні інвестиції є фундаментом розвитку «зеленої» енергетики, однак пілотні аукціони 2024 року виявили серйозні проблеми ринку: обмежений доступ до фінансування, високі воєнні ризики та нестабільне регуляторне середовище, що стримують залучення капіталу. У відповідь на це, УВЕА та ЄУЕА ініціювали створення Фонду гарантування мінімальної ціни – стратегічного фінансового інструменту, що покликаний створити передбачуване та конкурентне середовище для інвесторів у відновлювану енергетику України.

Учасники заходу, серед яких, зокрема, представники ЄБРР та Європейської Комісії, обговорили конкретні механізми розв’язання проблеми залучення інвестицій в галузь. Серед ключових тем дискусії: 

• Основні перешкоди для приватних інвесторів у секторі ВДЕ України;
• Можливості впровадження механізму гарантування мінімальної ціни на електроенергію  в Україні;
• Роль України та ЄС у створенні стабільного ринку ВДЕ;
• Взаємодія між інструментами зниження ризиків та майбутніми аукціонами ВДЕ. 

Олександр Подпругін, заступник голови Правління УВЕА: «Пропонований механізм не є субсидією, а навпаки має стимулювати максимально ринкові механізми для створення нових генеруючих постужностей. В той же час, важливо, щоб фонд був стійким і не призводив до системних фінансових ризиків. Для цього передбачено кілька запобіжників: гарантована ціна буде встановлена на 20-30% нижче прогнозної, що мінімізує використання грошей з фонду; механізм розподілу ризиків та конкуренція серед учасників дозволять оптимізувати вартість страхування; а внески учасників створять основу для масштабування та довгострокової фінансової стабільності». 

Окремим принципом, на який звернув увагу пан Подпругін, є незалежність фонду від української держави, яка через поточну ситуацію залишається вразливою. «Державні гарантії сьогодні не є по-справжньому bankable, і тому для успішного запуску механізму потрібен міжнародний лідер, наприклад, ЄБРР. Без такого фонду та відповідної підтримки від міжнародних партнерів реалізація нових проєктів у секторі ВДЕ буде надзвичайно складним завдання, а енергетична система України не зможе досягти необхідного рівня стійкості та модернізації», - додав заступник голови УВЕА.

Ольга Єрьоміна, Старший банкір, ЄБРР: «Інвесторам потрібна передбачуваність, бо очікувані інвестиції є великими і довготривалими. Чудово, що багато донорів готові підтримати дану ініціативу і працювати далі пліч-о-пліч з відповідними державними органами для розвитку конкурентного та стійкого ринку відновлюваної енергетики».

Арон Керепль-Фроніус, радник з питань енергетики, Представництво ЄС в Україні: «Зміцнення енергетичної стійкості України є однією з важливих політичних цілей ЄС. Тож, ми розуміємо важливість і пріоритетність цієї ініціативи, а також бачимо зацікавленість донорів. Зараз ми очікуємо на зустріч з виробниками з ВДЕ для того щоб міжнародні донори більш детальніше вивчили проєкти, що можуть претендувати на підтримку Фонду».

Шарль-Антуан де Кромбрюгге, радник з політичних питань Генерального директорату із питань розширення та Східного сусідства Європейської Комісії, підкреслив наступне: «Фонд гарантування мінімальної ціни може відігравати ключову роль у зниженні волатильності та забезпеченні реалізації проєктів. Зосереджуючись на одному цільовому інструменті, ми можемо ефективно сприяти втіленню наявних ініціатив. Такий фонд слід розглядати виключно як тимчасове рішення, що доповнює ширші зусилля щодо розширення ринків та проведення реформ. Кінцевою метою залишається створення самодостатнього ринку в Україні, який не потребуватиме подібних фінансових інструментів. Водночас, допоки цього не досягнуто, важливо впроваджувати стратегічні тимчасові механізми, такі як той, що був представлений сьогодні.»

Енергетичний перехід України не може чекати! Попри війну, ми повинні діяти вже сьогодні, щоб створити стабільне середовище для інвесторів. Фонд гарантування мінімальної ціни – це реальний інструмент для залучення міжнародного капіталу та прискорення розгортання потужностей ВДЕ в Україні.

УВЕА дякує всім партнерам та учасникам дискусії за цінні внески та підтримку. Асоціація продовжить відстоювати рішення, які зроблять ринок відновлюваної енергетики України більш прогнозованим, стабільним та привабливим для інвесторів.

Українська та Шведська вітроенергетичні асоціації підписали Меморандум про взаєморозуміння для посилення співпраці у вітроенергетиці

Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) та Шведська вітроенергетична асоціація (SWEA) підписали Меморандум про взаєморозуміння для зміцнення співпраці у розвитку національних секторів з вітроенергетики. Ця угода спрямована на використання досвіду Швеції та її інвестиційного потенціалу для підтримки енергетичного переходу України та її повоєнного відновлення. 

Визнаючи ключову роль вітроенергетики у забезпеченні енергетичної безпеки та досягненні цілей сталого розвитку, Меморандум визначає основні напрямки співпраці, включно з обміном знаннями, спільними дослідженнями, підтримкою регуляторної політики та сприянням залучення інвестицій. Партнерство зосередиться як на розвитку наземної, так і офшорної вітроенергетики – важливих складових для забезпечення довгострокової енергетичної незалежності України. 

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА: «Підписання цього Меморандуму є важливою віхою у зміцненні українсько-шведської співпраці у сфері вітроенергетики. Швеція давно є лідером у сфері відновлюваної енергетики, і її досвід, технологічна експертиза та інвестиційна підтримка мають критично важливе значення для повоєнного відновлення України та її енергетичного переходу. Незважаючи на виклики війни, вітроенергетика довела свою стійкість, забезпечуючи енергетичну безпеку України та закладаючи фундамент для сталого майбутнього. Розширення співпраці зі Швецією дозволить пришвидшити розвиток як наземної, так і офшорної вітроенергетики, зміцнюючи енергетичну незалежність України.

Шведські інвестори відігравали важливу роль у секторі відновлюваної енергетики України ще до війни, привносячи не лише капітал, а й високі стандарти реалізації проєктів. Ми високо цінуємо наш попередній досвід співпраці з шведськими партнерами та впевнені, що ця співпраця й надалі зростатиме, сприяючи інноваціям і зміцненню позицій України на європейському енергетичному ринку». 

Даніель Бадман, генеральний директор Шведської вітроенергетичної асоціації: «Енергетична безпека сьогодні є ключовим питанням на порядку денному Європи і спільним інтересом для всіх нас. Вихід із залежності від російських енергоресурсів є як рушійною силою, так і наслідком розширення європейської відновлюваної енергетики. Ми вже спостерігаємо низку ініціатив від компаній-членів, які передають обладнання на український ринок, і сподіваємося, що ця ініціатива зміцнить зв’язки між нами, сприяючи подальшій співпраці в майбутньому».

Меморандум сприятиме реалізації спільних ініціатив, зокрема організації робочих візитів, галузевих заходів і дослідницьких проєктів, зосереджених на розвитку вітроенергетичного сектору України.

Обидві асоціації тісно співпрацюватимуть для узгодження політик та стратегій, що сприяють залученню інвестицій та впровадженню інновацій. Ця угода є черговим підтвердженням зростаючої підтримки України з боку європейської вітроенергетичної спільноти. У процесі відновлення енергетичної інфраструктури країни, подібні партнерства відіграватимуть вирішальну роль у прискоренні переходу до сталого та енергетично незалежного майбутнього.

Ми щиро вдячні нашим шведським партнерам за їхню незмінну підтримку, довіру та відданість енергетичній трансформації України у цей непростий час. Їхня відданість розвитку чистої енергетики та віра у потенціал України є безцінними. Ми глибоко цінуємо їхню стійку співпрацю, яка відіграє ключову роль у прискоренні «зеленого» переходу України.

СВІТЛО ДЛЯ «СВІТЛЯЧКА»: У МИРГОРОДІ ВІДКРИЛИ СОНЯЧНУ СТАНЦІЮ ЗА СПРИЯННЯ УВЕА

07 лютого 2025 року голова Правління УВЕА Андрій Конеченков та аналітик УВЕА Євгеній Конторщиков відвідали Миргород задля відкриття автономної сонячної станції, що була встановлена на місцевому дошкільному закладі освіті №12 «Світлячок». На даху закладу в якому виховується 185 дітей було встановлено фотоелектричну систему потужністю 10,4 кВт та акумуляторну батарею ємністю 12 кВт·год.

Сонячна система була встановлена в рамках ініціативи #Renewables4Ukraine, започаткованої Всесвітньою вітроенергетичною асоціацією і Глобальною платформою Global100RE у співпраці з УВЕА. Проєкт вартістю 18 000 Євро, був реалізований за рахунок благодійних пожертв фінської неприбуткової організації «EKOenergy» для підтримки соціальної інфраструктури України в час війни. Усі роботи зі встановлення обладнання виконали фахівці ТОВ «Зелена система».

За словами міського голови Сергія Соломахи, облаштування сонячної станції не лише сприятиме забезпеченню енергетичної стабільності закладу, а й дозволить дітям здобувати освіту в екологічно чистому середовищі, відповідно до сучасних стандартів сталого розвитку. Завдяки встановленню сонячної електростанції забезпечується резервне живлення, що допомагає уникнути перебоїв з тепло- й водопостачанням.

Штефан Гсенгер, Генеральний секретар WWEA: «Ми відчуваємо величезне задоволення і радість від того, що знову можемо забезпечити дітей цього дитячого садка стабільним електропостачанням. Значення цієї події виходить далеко за рамки окремого проєкту. Вона дає зрозуміти, на яких засадах може бути побудований кращий, більш мирний і процвітаючий світ. Ми надзвичайно вдячні всім, хто зробив цю сонячну установку можливою».

«Наша мета – популяризувати «зелену» енергетику, зокрема й серед дітей. Ми допомагаємо громадам ставати енергонезалежними, адже кожен встановлений кіловат відновлюваної енергетики – це не лише економія на комунальних витратах, а й внесок у їх майбутнє. Це вже чотирнадцятий проєкт зі встановлення сонячної електростанції та четвертий проєкт саме для закладу дошкільної освіти. Хочеться щоб діти зростали і далі будували нашу країну з використанням чистих і місцевих джерел енергії», – прокоментував Андрій Конеченков.

Впровадження проєкту сонячної станції у «Світлячку» стало ще одним доказом того, що відновлювана енергетика – це не лише сучасний тренд, а й реальна можливість забезпечити стабільне та безпечне майбутнє для наймолодших українців. УВЕА висловлює щиру подяку Всесвітній вітроенергетичній асоціації (WWEA), EKOenergy і Миргородській міській раді, які підтримали цей важливий проєкт. Окрема подяка команді ТОВ «Зелена система» за якісне та оперативне встановлення обладнання.

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ПІДПИСАВ ЗАКОН ПРО БРОНЮВАННЯ ПОТУЖНОСТІ

07 лютого 2025 року, Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України №4213-IX «Про внесення змін до деяких законів України у сфері енергетики та у сфері теплопостачання щодо уточнення положень, пов’язаних із дією воєнного стану в Україні» (реєстраційний номер №9381), який визначив деякі довгоочікувані ринком положення.

Загалом, Закон вносить зміни до таких питань, як зловживання на оптовому ринку електроенергії, розкриття інсайдерської інформації, штрафи за порушення, імпорт електроенергії, статус когенераційних установок, ліцензування, активні споживачі, «зелені» аукціони, тощо. Втім, одним із важливих положень для ринку в цьому Законі стало визначення послуги із бронювання потужностей.

Усі ключові для ринку положення:

• Послуга із бронювання. Послуга, що надається оператором системи передачі (НЕК «Укренерго» або ОСП) з бронювання технічних рішень щодо схеми приєднання генеруючих потужностей замовника на строк до 2 років, яка доступна для вітроенергетичних установок потужністю від 20 МВт.
• Плата за бронювання. 5 євро за 1 кВт заброньованої потужності, сплачується протягом 20 днів на ескроу-рахунок. Несплата призводить до розірвання договору про бронювання. Якщо договір про приєднання підписано, плата за бронювання зараховується як частина плати за приєднання.
• Технічні умови на приєднання. Термін дії може бути продовжений до 6 років за додатковою угодою. Продовження через 3 роки можливе за умови затвердження проектної документації, оплати приєднання та отримання будівельної документації з деякими особливостями.
• Передоплата за приєднання. Обов'язкова передоплата в розмірі 10 євро за 1 кВт замовленої потужності. Оплата проводиться двома частинами: 50% протягом 30 днів, 50% протягом 12 місяців.
• Встановлена потужність. Загальна встановлена потужність об’єкту може перевищувати потужність, узгоджену з ОСП або ОСР у точці приєднання, за умови, що моментальна видача потужності в мережі не перевищує ліміт, встановлений за договором з ОСП або ОСР.
• Будівництво лінійної частини. Замовники можуть спроектувати та побудувати лінійну частину приєднання для потужностей понад 1 МВт. Витрати включаються в загальну плату за нестандартне приєднання.
• «Зелені» аукціони. Частка квоти, на яку може претендувати суб’єкт господарювання для участі в аукціоні або самостійно, або зі спільним кінцевим бенефіціарним власником збільшена до 50 %.
• Грошові зобов’язання. На час воєнного стану призупиняється примусове виконання грошових зобов'язань. Стосується учасників ринку електричної енергії, перелічених на сайті НКРЕКП.
• Погашення заборгованості. Надлишковий дохід від диспетчерської діяльності у 2023 та 2024 роках спрямований на погашення боргів ОСП та покриття витрат. За оцінкою НЕК «Укренерго» це приблизно 12-13 млрд грн на погашення боргів.

УВЕА висловлює подяку Комітет ВРУ з питань енергетики та ЖКП  за розгляд і підтримку прийняття даних положень та Президенту України за підписання даного Закону. Визначення послуги із бронювання потужностей, а також спрямування коштів на погашення заборгованості на ринку електроенергії є важливим кроком до покращення ринкових умов та підвищення інвестиційної привабливості ринку в час дії воєнного стану.

Компанія-член УВЕА залучила фінансування на реалізацію проєкту ВЕС

04 лютого 2025 року, Ощадбанк повідомив, що уклав з групою компаній Еко-Оптіма низку угод для реалізації проєкту з побудови ВЕС «Сокальська» потужністю 39,9 МВт у Львівській області.

Проєктом «Сокальська ВЕС» передбачено встановлення 7 сучасних вітрових турбін, виробництва німецької компанії NORDEX, члена УВЕА. Очікується, що загальна генерація «зеленої» електроенергії станцією становитиме близько 122 млн кВт*год на рік.

Зіновій Козицький, власник групи компаній ЕКО-ОПТІМА та член Правління УВЕА: «Будівництво ВЕС є важливим проєктом для держави, оскільки після цілеспрямованого знищення рф частини енергетики України будівництво нових електростанції - це неодмінний етап відновлення, особливо якщо йдеться про будівництво екологічно чистих електростанцій. Хочу підкреслити, що підписання кредитного договору з Ощадбанком нам вдалось реалізувати у вкрай короткі терміни,  фактично за 2,5 місяці, що для проєктного фінансування є рекордним результатом. Вважаю це дуже вдалим початком активної співпраці групи компаній ЕКО-ОПТІМА та Ощадбанку. У нас попереду ще багато роботи, проте перший головний крок зроблений».

Загальна сума наданого Ощадбанком фінансування становить 40 млн євро та включає, крім кредитування, також надання безвідкличного підтвердженого «зеленого» акредитиву на суму понад 23 млн євро за участі в угоді банка-партнера ЄБРР.

Юрій Каціон, заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес: «Побудова Сокальського вітропарку матиме велике значення і для громади, і для всієї країни. Проєкт, термін реалізації якого становитиме трохи більше року, матиме позитивний вплив на енергобаланс країни з точки зору відновлення зруйнованих росією потужностей генерації, а також є важливим кроком для «озеленення» енергоміксу. А для Сокальської громади робота ВЕС забезпечить додаткові робочі місця, надходження по сплаті за користування землею та альтернативне джерело електроенергії, крім того, будівництво сприятиме розбудові дорожньої інфраструктури. Таким чином, комплексний вплив зроблених інвестицій стає значно ширшим, ніж просто реалізація бізнес-плану, і це дійсно надихає», – прокоментував підписання угоди.

УВЕА щиро вітає компанії Еко-Оптіма та NORDEX, а також Ощадбанк, із важливим кроком на шляху до розвитку вітроенергетики в Україні! Цей проєкт є ще одним доказом того, що відновлення енергетичної незалежності України неможливе без ВДЕ та без вітру. Бажаємо успішної реалізації проєкту та нових амбітних звершень на шляху до «зеленого» майбутнього України!

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА: «Розвиток вітроенергетики є не лише економічним рішенням, а й стратегічним внеском у зміцнення енергетичної безпеки України. Сокальська ВЕС – це символ стійкості та відновлення, що демонструє, як міжнародне партнерство, професійний підхід і підтримка фінансових установ можуть прискорити трансформацію української енергетики. Ми вітаємо цей значущий крок і сподіваємося, що він стане прикладом для подальших успішних інвестицій у вітроенергетику нашої країни».

КОМПАНІЯ-ЧЛЕН УВЕА ЗАЛУЧИЛА НАЙБІЛЬШИЙ ОБ’ЄМ ІНВЕСТИЦІЙ У БУДІВНИЦТВО ВЕС В УКРАЇНІ

ДТЕК, материнська компанія ДТЕК ВДЕ, члена УВЕА, оголосила про залучення у добудову Тилігульської ВЕС найбільшого об’єму інвестицій в енергетичний сектор країни – 450 мільйонів Євро. Згідно з умовами угоди, банки нададуть 370 мільйонів євро кредитних коштів, забезпечених гарантіями державного Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO) - більша частина з яких буде використана для придбання 64 турбін Vestas EnVentus V162-6,0 МВт. Решта вартості проєкту буде профінансована за рахунок власних коштів ДТЕК.

Дана угода дозволить прискорити будівництво станції вже цього року, адже попередньо компанією вже були прокладені кабельні мережі та фундамент. «Кількість турбін розширеного вітропарку зросте з 19 до 83, а потужність збільшиться в чотири рази - з 114 до 500 МВт. На повній потужності Тилігульська ВЕС вироблятиме 1,7 ТВт·год електроенергії на рік - цього достатньо для забезпечення електроенергією 900 000 українських домівок, що еквівалентно енергії, необхідній для заряджання кожного смартфона в ЄС протягом року», - йдеться в офіційному прес-релізі компанії.

Президент і генеральний директор Vestas Генрік Андерсен: «Ми пишаємося тим, що розширюємо нашу співпрацю з ДТЕК і надаємо наші технологічні рішення для проєкту Тилігульської ВЕС, який підтримуватиме енергосистему України. Я хочу подякувати ДТЕК за далекоглядне лідерство, а також владі Данії, України та ЄС за їхню сильну підтримку цього амбітного проєкту, який допоможе посилити енергетичну безпеку України».

Після будівництва другої черги Тилігульської ВЕС, дана вітростанція стане найбільшою в Україні, на реалізацію якої було загалом залучено 650 мільйонів євро. Початок монтажу вітрових турбін другої черги Тилігульської ВЕС запланований на першу половину 2025 року, а 100% введення в експлуатацію всієї ВЕС – на кінець 2026 року.

Перша віцепрем'єр-міністерка – Міністерка економіки України Юлія Свириденко на світовому економічному форумі в Давосі зазначила: «Реалізація проєкту з будівництва Тилігульської вітрової електростанції, що має стати найбільшою в Східній Європі, – вагомий крок на шляху України до впровадження Національного плану з енергетики та клімату, зміцненню енергетичної безпеки держави та декарбонізації економіки. Також цей проєкт, підтриманий Данським експортно-кредитним агентством та Урядом Данії. Це потужний сигнал для всіх наших партнерів та інвесторів, що вкладати у проєкти відновлення України можна і треба вже сьогодні».

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА: «Залучення найбільшого обсягу інвестицій в історії української енергетики для добудови Тилігульської ВЕС є яскравим свідченням того, що світові інвестори вірять у потенціал відновлюваної енергетики України, навіть у найскладніші часи. Цей проєкт не лише забезпечить енергетичну безпеку нашої держави, але й стане взірцем для майбутніх ініціатив з відновлення та декарбонізації економіки. Ми пишаємося, що члени нашої асоціації, як-от ДТЕК ВДЕ та Vestas, демонструють лідерство, доводячи, що Україна може бути ключовим гравцем на карті «зеленої» енергетики Європи».

КОМПАНІЯ-ЧЛЕН УВЕА ТЕСТУЄ МЕХАНІЗМ СТАБІЛІЗАЦІЇ ЦІН НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ

Elementum Energy, член УВЕА, уклала перший в Україні пілотний договір на стабілізацію цін між Дністровською ВЕС потужністю 100 МВт, якою управляє, та промисловим підприємством. Контракт, розрахований на один рік, ґрунтується на механізмі CfD (Contract for Difference), що дозволяє бізнесу прогнозувати витрати на електроенергію та захищає від цінових коливань. Які умови тестового договору, читайте за посиланням:

За умовами договору, сторони домовляються про «коридор цін» — діапазон, у межах якого ринкові коливання не спричиняють додаткових розрахунків між виробником і споживачем. Якщо ціна на ринку перевищує верхню межу або падає нижче нижньої, різниця компенсується відповідною стороною. У разі перевищення верхньої межі виробник компенсує споживачу різницю, а якщо ціна падає нижче коридору — споживач компенсує виробнику. Розрахунки базуються на визначеному в договорі індикативному показнику ціни (наприклад, базовому індексу РДН) та узгодженому обсязі електроенергії. Водночас фізична поставка електроенергії не відбувається, а всі операції здійснюються на відкритому ринку.

Такий підхід дозволяє мінімізувати ризики волатильності для обох сторін та створює можливість ефективного планування витрат на енергоринку.

Цей пілотний проєкт дозволить перевірити життєздатність механізму CfD в умовах сучасного регулювання енергетичного ринку України. Ольга Рибачук, керуюча директорка Elementum Energy, зазначає: «Ми запроваджуємо на практиці інноваційний інструмент на складному енергетичному ринку України, де нестабільність стала нормою. Наш пілотний проєкт допоможе оцінити, як механізм CfD працює в реальних умовах, і підготує базу для його застосування в нових масштабних проєктах, які ми вже розробляємо».

Важливим аспектом договору є строк його дії. В умовах війни бізнеси не готові укладати довгострокові контракти на 10-20 років через невизначеність ринку. Водночас інструменти стабілізації цін на 1-3 роки викликають значний інтерес, адже дають можливість прогнозувати витрати та знижувати ризики.

Elementum Energy вже не вперше тестує подібні інструменти на ринку. Пілотний договір стане черговим кроком у розвитку цього механізму, який надалі може стати важливим інструментом для стабільної відбудови енергетичної інфраструктури України.

УВЕА щиро вітає ініціативу Elementum Energy та її вагомий внесок у впровадження інноваційних механізмів підтримки на українському енергетичному ринку. Перший пілотний договір CfD є знаковим кроком до стабільності та передбачуваності в умовах нестабільного ринку. Таким чином, Elementum Energy підтверджує, що український енергетичний сектор готовий до нових рішень, які успішно застосовуються у світі. Ми впевнені, що цей пілот стане основою для масштабнішого впровадження механізму CfD, який буде важливим для ефективної відбудови енергетичної інфраструктури України та сприятиме інтеграції до європейських енергетичних ринків.

«МИ ВІРИМО В ТЕ, ЩО МИ РОБИМО»
УВЕА ПІДСУМУВАЛА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ У 2024 РОЦІ

12 грудня 2024 року, в медіа-центрі «Інтерфакс-Україна», пройшла підсумкова прес-конференція УВЕА за результатами розвитку українського ринку вітрової енергетики у 2024 році. Під час прес-конференції, члени Правління УВЕА та представники українського вітроенергетичного бізнесу обговорили ключові тенденції, що цьогоріч формували напрямок розвитку ринку, включно з інвестиційним кліматом, регуляторними змінами, інноваційними рішеннями та підходами.

На початку прес-конференції, Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, коротко окреслив актуальний стан ринку вітрової енергетики, зазначивши, що «в порівнянні з попередніми роками, 2024 рік можна назвати провальним, адже в експлуатацію було введено всього 20 МВт нових вітроенергетичних потужностей». «Також, в цьому році ринок покладав великі надії на запуск нових ринкових механізмів підтримки, як, наприклад, механізм ринкової премії та «зелені» аукціони. Втім, що перший не працює належним чином, що другий – не увінчався успіхом. Зараз, в час широкомасштабної війни, не найкращий час проводити експерименти над бізнесом, навпаки, в бізнесі мають бачити партнера», - додав пан Конеченков.

Доповнюючи вступне слово голови Правління УВЕА, запрошені спікери-представники передових вітроенергетичних компаній, поділились власним досвідом ведення бізнесу у 2024 році:

Ігор Ретівов, керівник відділу з регуляторних питань в ДТЕК ВДЕ та член комітету з правових питань УВЕА: «Ми, все ж, вважаємо, що цей рік став підготовчим до майбутніх позитивних змін на ринку, адже реформи потребують часу. Наразі, ДТЕК ВДЕ не збирається зупинятись на досягнутому, ми продовжуємо будівництво другої черги Тилігульської ВЕС та здійснюємо девелопмент в Полтавській та Вінницький областях нових проєктів ВЕС. Загалом, наш портфель майбутніх проєктів становить понад 1 ГВт. Втім, ми також відкрили ще один напрямок, а саме будівництво систем зберігання енергії. В планах – побудова 200 МВт таких систем».

Ольга Рибачук, керуюча директорка Elementum Energy та членкиня Правління УВЕА: «Ми також продовжуємо вести свою діяльність. Зараз, зокрема, в розробці 200 МВт нових вітроенергетичних потужностей в різних частинах Одеської області, які будуть готові до будівництва в наступному році. Втім, ми все ж потребуємо низки рішучих політичних рішень для підтримки цього сегменту енергетики, зокрема, в частині розблокування морських портів Одеси, а саме Південного і Чорноморська, оскільки, через труднощі з доставкою обладнання на майданчик, значно зростає бюджет проєкту».

Під час свого виступу, пані Рибачук також зробила важливе оголошення, проінформувавши, що 11 грудня компанія Elementum Energy успішно закрила угоду із придбання вітроенергетичного проєкту потужністю 200 МВт в західній частині України. Очікувана щорічна генерація нових ВЕС становитиме близько 700 ГВт·год, що еквівалентно річному споживанню електроенергії близько 600 тисяч людей.

Олександр Подпругін, регіональний менеджер Notus Energy та заступник голови Правління УВЕА: «Наша компанія зайшла на вітроенергетичний ринок України у 2019 році, вже маючи ідею декількох проєктів. Будівництво одного із них планувалось на 2022 рік, проте не відбулось через вторгнення росії. Зараз, ми працюємо над тим, щоб все ж запустити це будівництво у 2025 році. Це буде вітрова станція потужністю 120 МВт в Одеській області. Втім, головною інвестиційною проблемою українського ринку є масштабування, адже всі проєкти, які сьогодні будуються чи розробляються є виключенням. Бізнес, насправді, відчуває критичну недостатність повноцінних механізмів фінансування вітроенергетичних проєктів в тих масштабах, в яких потребує енергосистема».

Владислав Єременко, генеральний директор УК «Вітряні парки України»: «Релокація нашого виробництва зі сходу на захід стала важливим кроком для його подальшої стійкої роботи. Хоча, наша компанія також стикається з тими ж проблемами, що і інші учасники ринку, ми намагаємо знаходити неординарні рішення. Так, наприклад, ми створили власну логістичну компанію ТОВ «Френдлі Лоджистік» і розвиваємо цілий індустріальний парк в Закарпатті. Також, в цьому ж регіоні будуємо першу вітроелектростанцію: дві вітрові турбіни вже запущені в експлуатацію, добудовується підстанція. Плануємо повністю закінчити будівництво в травні 2025 року. Загалом, наш портфель майбутніх проєктів становить 1,5 ГВт». Під час прес-конференції, пан Єременко також поділився унікальним досвідом компанії по співпраці з місцевими громадами Закарпаття, заходами по збереженню цінних екосистем Карпат та розбудовою мережі соціального житла для ВПО.

Друга частина прес-конференції стосувалась обговорення актуальних регуляторних викликів і бар’єрів, які є вагомою перепоною для міжнародних і національних інвесторів. Мова йшла і про «зелені» аукціони, і про торгівлю на вільному ринку, і про механізм ринкової премії. Зокрема, щодо останнього, Ольга Рибачук, представниця компанії, яка зробила ставку на цей механізм, відзначила, що «вже 10 місяців по всіх компаніях Elementum, які перебувають в межах цього механізму, не отримано жодної виплати. Крім того, компанії, які обрали для себе цей механізм значно дискримінуються, адже вони отримують в 3-4 рази більше команд на розвантаження ніж ті компанії, що досі перебувають в системі «зеленого» тарифу».

Олександр Подпругін, в свою чергу, вкотре повернувшись до проблеми залучення фінансування у нові вітроенергетичні проєкти, наголосив, що ефективним рішенням цього може стати механізм корпоративних PPA, стабільність яких забезпечуватиме спеціальний Фонд із гарантування мінімальної ціни електроенергії на ринку.

Представники УВЕА закінчили свою дискусію роздумами про створення на рівні держави окремої інституції, яка б опікувалась питаннями розвитку «зеленої» енергетики в Україні. «Такий орган дійсно може переключити фокус бізнесу з вирішення якихось регуляторних проблем на впровадження проєктів та інновацій», - підкреслив Владислав Єременко.

УВЕА висловлює подяку спікерам прес-конференції за відверту розмову, усім учасникам вітроенергетичного ринку за незламність і продовження ведення своєї діяльності попри всі труднощі та виклики, а представникам національних медіа за підтримку у висвітленні нагальних питань сектору та популяризацію усіх його досягнень. 

РЕНОВОВАНІ ВІТРОТУРБІНИ ДЛЯ УКРАЇНИ

4–5 грудня 2024 року в місті Гьотеборг, Швеція, відбувся семінар EoLIS, організований WindEurope. Захід зосередився на актуальних викликах і стратегіях завершення терміну експлуатації вітрових турбін. Однією з ключових сесій стала дискусія на тему інвестиційних рішень і мотивації придбання вживаних вітрових турбін очима покупця.

Запрошеним спікером цієї сесії стала Катерина Книш, керівниця аналітичного департаменту УВЕА та директорка з розвитку бізнесу MCL. Вона представила перспективи використання вживаних вітрових турбін в Україні, окресливши привабливість цього сегменту для українських покупців. У своїй презентації Катерина поділилася історією розвитку ринку вживаних вітрових турбін в Україні, визначила портрет сучасного українського покупця та назвала ключові переваги вибору вживаних турбін замість нових. Зокрема, було наведено приклад одного з останніх проєктів MCL, розробленого спеціально для впровадження вживаних турбін, і представлено деякі потенційні локації для майбутніх таких проєктів.

«Згідно з даними УВЕА, загальна встановлена потужність вживаних вітрових турбін в Україні становить 32 МВт, а їх середня одинична потужність – 1, 24 МВт. Проте з 2024 року українські покупці демонструють зацікавленість у турбінах одиничною потужністю від 2 МВт і більше, в першу чергу, через дефіцит генерації в енергосистемі», – зазначила Катерина. Вона також підкреслила, що використання вживаних турбін для України є критичною потребою продиктованою воєнними реаліями: «Це швидке та економічно вигідне інвестиційне рішення для малого і середнього бізнесу, а також для місцевих об’єктів критичної інфраструктури, зокрема водоканалів».

Відповідаючи на питання аудиторії про виклики, з якими стикаються українські покупці, Катерина виокремила дві основні проблеми:

1. Експлуатація та обслуговування. На ринку бракує кваліфікованого персоналу та сервісних центрів. «Ми зацікавлені також і в розробці тренінгових програм для українського персоналу», - відзначила спікерка.
2. Якість обладнання. Покупці орієнтуються на ренововані турбіни з гарантією на 10 років експлуатації. «Зараз ми дуже серйозно підходимо до якості того обладнання, яке закуповується. Наші покупці зацікавлені тільки в реновованих вітрових турбінах, які мають виробничу гарантію на щонайменше 10 років подальшої експлуатації», - додала вона.

Модератором сесії став генеральний директор Business in Wind, компанії, яка нещодавно приєдналася до УВЕА. Він акцентував увагу на потенціалі компанії щодо проведення якісного ремонту та гарантування стабільної роботи турбін, що є особливо цінним для українських покупців.

УВЕА висловлює подяку WindEurope за надання ще одного майданчика для представлення українського вітроенергетичного ринку і підтримку України.

ПІДСУМКИ ПЕРШИХ «ЗЕЛЕНИХ» АУКЦІОНІВ В УКРАЇНІ

5 грудня 2024 року, Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, а також двоє членів Комітету з правових питань УВЕА – Ігор Ретівов, ДТЕК ВДЕ, та Ольга Савченко, Altelaw – поділились своїми думками щодо результатів перших пілотних «зелених» аукціонів в Україні, ставши спікерами тематичного онлайн-заходу організованого Глобальним договором ООН в Україні спільно з ExPro в рамках Ukraine Energy Initiative.

Захід був організований з метою представити позицію бізнесу з ВДЕ щодо підходу держави до впровадження «зелених» аукціонів в Україні і ефективності взаємодії з гравцями ринку під час цього процесу. «У інвесторів немає довіри до держави через накопичену і досі невирішену проблему заборгованості на ринку електроенергії», - підкреслив Андрій Конеченков. «Ми зможемо говорити про зацікавленість інвесторів брати участь у державних «зелених» аукціонах якщо держава, зі свого боку, повністю розрахується з виробниками з ВДЕ за спожиту «зелену» електроенергію, схвалить законопроєкт №11392, який надасть можливість одному учаснику аукціону отримати не 25% , а 50% від загальної квоти, та, загалом, перегляне запропоновані квоти, привівши їх у відповідність з анонсованими і закріпленими у Національному плані дій показниками розвитку ВДЕ до 2030 року. Якщо ми прагнемо стати частиною ЄС, тоді справедливо буде орієнтуватись на його аукціонну політику, а не витрачати час на тестування моделі і виправлення допущених помилок», - додав очільник УВЕА.

«Я думаю, що проблема з «зеленими» аукціонами є ідеологічною. «Зелені» аукціони прийшли на зміну «зеленому» тарифу, тому ставлення держави до цієї моделі відразу є упередженим», - припустив Ігор Ретівов. «З представниками бізнесу ніхто не вів діалогу щодо можливостей та проблем, наявних і готових до будівництва проєктів в Україні, тому запропоновані квоти в рамках аукціону 2024 року і, вже анонсованого аукціону на 2025 рік, з урахуванням поточної моделі самих аукціонів, є нереалістичними і навряд чи цікавими для великих гравців», - додав він.

Окрім того, представники УВЕА припустили, що, окрім врегулювання всіх наявних на ринку викликів, позитивно на попит брати участь в аукціонах може вплинути рішення щодо залучення в цей процес також розподіленої генерації малої потужності.

Окремим питанням, що спричинило дискусію і роздуми між запрошеними спікерами, стало розділення квоти у 250 МВт для вітрової енергетики, анонсованої на 2025 рік, на дві окремі ітерації, по 100 і 150 МВт, відповідно. «На мою думку, в такому поділі немає критичної потреби, адже, чим більша квота, тим більше учасників і вища конкуренція. Як на мене, найкращим рішенням було б провести аукціон відразу на 250 МВт, а потім підняти цю квоту у 2026 році, щонайменше, до 800 МВт», - прокоментував Андрій Конеченков.

В свою чергу, Ольга Савченко структурувала проблематику відмови від участі в аукціонах за такими критеріями: військові ризики та недостатня розвиненість їх страхування; невизначеність ситуації з порядком фінансування ПСО, що полягає в недопрацьованості гарантій при виокремлені вартості послуги із збільшення виробництва електроенергії з альтернативних джерел з тарифу на передачу; не здійснення жодної оплати з лютого 2024 року за механізмом ринкової премії, за яким і здійснюватиметься підтримка після перемоги інвестора на аукціоні; тотальна недовіра до держави, що полягає у впевненості, що держава може застосувати ретроспективно вкрай негативні умови аукціонів, що виписані у вторинному законодавстві. Додатково Ольга зазначила, що повинні бути збільшені строки перевірки земельної ділянки, або обʼєкту нерухомості, які в майбутньому пропонуватимуться для інвестицій та забудови в аукціонах.

За результатами обговорення, організаторами буде підготовлено Довідку (White paper) із рекомендаціями по удосконаленню аукціонної моделі в Україні і збільшенню інтересу інвесторів брати участь в наступних аукціонах.

УВЕА ЗМІЦНЮЄ СПІВПРАЦЮ З ГОЛЛАНДСЬКИМ ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИМ БІЗНЕСОМ

З 22 по 29 листопада 2024 року представники Правління та Секретаріату УВЕА, а також НЕК «Укренерго», здійснили робочий візит до Королівства Нідерланди. Основною метою візиту стало зміцнення партнерських зв’язків між українським і нідерландським вітроенергетичним бізнесом, обмін думками щодо відновлення енергетичного сектору України та розробка ідей для реалізації спільних проєктів. Зокрема, обговорювалися можливості розвитку наземної та офшорної вітроенергетики, впровадження нових вітротурбін потужністю до 1 МВт і реновованих вітрових турбін для забезпечення власного споживання малого і середнього бізнесу.  

Ця ініціатива стала можливою завдяки організації візиту голландською вітроенергетичною асоціацією NedZero за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні та фінансуванню Агентством підтримки Нідерландського Бізнесу (RVO) Міністерства економіки та кліматичної політики Нідерландів. Захід став продовженням проєкту з розробки законодавчих змін для стимулювання розвитку вітроенергетики в Україні.

Окрім B2B зустрічей, тижневий візит включив в себе також участь делегації у галузевих заходах, серед яких, зокрема, міжнародна конференція «Децентралізовані енергетичні рішення для безпеки України», що пройшла 25 листопада 2024 року в м. Гаага, та дводенна виставка і конференція з офшорної вітроенергетики, яка успішно відбулась в м. Амстердам. Більше того, в рамках другого заходу, представники УВЕА отримали можливість представити сучасний стан сектору наземної вітроенергетики та технічний потенціал офшорної вітроенергетики України, виступивши на окремій тематичній сесії «Наземні та офшорні вітроенергетичні рішення для економічної стійкості України», що пройшла 26 листопада 2024 року. Спікерами сесії стали члени Правління УВЕА Галина Шмідт та Іван Бондарчук, партнер юридичної фірми LCF, а також керівниця аналітичного департаменту УВЕА і директор з розвитку бізнесу ТОВ «ЕМСІЕЛ» Катерина Книш. Завдяки активності і зацікавленості аудиторії, сесія охопила не просто сучасні умови і перспективи розвитку вітроенергетичного ринку України, а й законодавчі і регуляторні рамки девелопменту вітрових проєктів в Україні, ключові тенденції із розбудови децентралізованої енергетичної системи у воюючій державі та інвестиційні переваги українського ринку. 

Першим кроком до зміцнення співпраці між нідерландським і українським вітроенергетичним бізнесами стало урочисте підписання Меморандуму про Партнерство і Співпрацю між NedZero та УВЕА вкінці згаданої сесії. Підписантами Меморандуму стали очільники національних асоціацій – Андрій Конеченков (з боку України) та Ян Вос (з боку Королівства Нідерланди). 

Ян Вос: «Нам потрібно захищати Європу і нам потрібно захищати Україну разом. І частина оборони - це не тільки воєнна міць, але й енергетична, тому що якщо немає енергії, то немає і війська. Енергія - це основний базис будь-якої війни. Тому дуже важливо, щоб ми підтримували Україну набагато більше, ніж ми це робимо зараз».

Андрій Конеченков: «Хочу висловити подяку NedZero і всьому голландському народу за їх відданість та партнерство. Ця співпраця символізує потужну синергію між Україною та Нідерландами, двома країнами, об'єднаними метою використання чистої, відновлюваної енергії для стійкого, зеленого і безпечного майбутнього».

Важливою частиною візиту стало відвідування українською делегацією виробництв таких голландських компаній як Business in Wind, одного із нових членів УВЕА, що спеціалізується на ремонті вживаних  і введенні в експлуатацію реновованих вітрових турбін, та EWT – національного виробника вітрових турбін потужності до 1 МВт включно. Обидві компанії продемонстрували чіткі наміри вести діяльність на вітроенергетичному ринку України. Делегація з України також була запрошена в Порт Eemshaven – ключовий промисловий та енергетичний хаб Нідерландів, в якому розташовані великі енергетичні об’єкти - газові, вугільні, сонячні, біоенергетичні та вітроенергетичні електростанції – а також бази для монтажу і обслуговування офшорних вітроелектростанцій у Північному морі. Перебуваючи в порту, українська група також завітала на виробництво підводних електричних кабелів компанії TKF. Окремо, для представника НЕК «Укренерго», а саме Романа Грабчака, начальника Департаменту балансової надійності, була організована зустріч з нідерландським ОСП TenneT. 

Наостанок, представники УВЕА, запросили керівництво NedZero на зустріч з компанією DRI, що розвиває вітроенергетичні проєкти в європейських країнах 

УВЕА висловлює подяку всім партнерам, які долучилися до організації та проведення цього важливого візиту, зокрема NedZero, Посольству Королівства Нідерландів в Україні та Агентству Нідерландського Бізнесу (RVO), а також всім компаніям, які відкрили двері своїх офісів і виробництв для української делегації.

ДЕЛЕГАЦІЯ УВЕА ВЗЯЛА УЧАСТЬ В ОБГОВОРЕННІ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РІШЕНЬ ДЛЯ УКРАЇНИ В НІДЕРЛАНДАХ

В рамках робочої поїздки української делегації на чолі з УВЕА до Королівства Нідерланди, учасники поїздки взяли участь в міжнародній конференції «Децентралізовані енергетичні рішення для безпеки України», що пройшла 25 листопада 2024 року в м. Гаага. Конференція, організована Ukraine Facility Platform та Open Door Ukraine - двома неурядовими організаціями, що перебувають на передовій стратегічного розвитку та співробітництва між Україною та Європейським Союзом – об’єднала на базі Clingendael Institute професіоналів у сфері відновлюваної енергетики, інвесторів, бізнес-лідерів, політиків та представників місцевої влади для вирішення найбільш нагальної проблеми України: відновлення енергетичної інфраструктури. 

Під час конференції, учасники проаналізували можливості розгортання в Україні передових децентралізованих систем, які поєднують сонячну та вітрову енергетики, біоенергетику, а також системи накопичення і зберігання енергії.  

Під час відкриття конференції, Пані Надзвичайний і Повноважний Посол, Заступниця Міністра закордонних справ у 2014-2019 роках Лана Зеркаль, представниця Ukraine Facility Platform, відзначила, що «Україна потребує новий modus operandi (план дій) для енергетичної системи. Децентралізовані системи відновлюваної енергетики пропонують стійку стратегію енергетичної безпеки України, яка відповідає кліматичним цілям та зміцнює стратегічну автономію Європи».

Спеціальний посланець у справах України в Міністерстві закордонних справ Королівства Нідерланди Еріка Шоутен, в свою чергу, зауважила, що «українські зими є довгими і тому, в даному випадку, просто відновлювати пошкоджене обладнання – недостатньо. Україна потребує двох речей сьогодні: а) більше систем протиповітряної оборони та б) більш децентралізовану та сталу національну енергетичну систему. Нідерланди готові всесторонньо підтримувати Україну. Зокрема, в частині розвитку систем ВДЕ, голландський уряд готовий імплементувати різні інструменти, як фінансові, так і страхові». 

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА та голова української делегації в поїздці до Нідерландів, виступив на конференції в рамках сесії «Поєднання інвестицій та інновацій: Стратегії для енергетичного переходу України» і представив роль вітрової енергетики у розбудові децентралізованої енергетичної системи в Україні. «Ми сьогодні в Україні маємо дуже багато різних стратегій і планів з розвитку відновлюваної енергетики, втім результат буде лише тоді, коли в країні буде єдине бачення і єдині цілі, до яких усі будуть прагнути. Як це є на рівні ЄС вітроенергетичні проєкти мають набути статусу проєктів переважаючого суспільного інтересу. Окрім того, ефективна утилізація всього потенціалу відновлюваних джерел енергії в країні, зокрема й вітроенергетичної потужності, буде можливою за збалансованого регуляторного середовища, наявності державної підтримки й інструментів для залучення інвестицій».

До слова був також запрошений Андрій Герус, голова Комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП, який підкреслив, що «в сучасних українських реаліях не стоїть питання, що важливіше: відбудова наявних об’єктів чи будівництво нових. Сьогодні український споживач очікує на комплексний підхід і однозначно потребує децентралізованої системи, де генерація буде знаходитись ближче до місць споживання».

УВЕА висловлює подяку Агентству Нідерландського Бізнесу (RVO) Міністерства економіки та кліматичної політики Королівства Нідерландів  та асоціації NedZero за організацію поїздки української делегації до Королівства Нідерландів. 

УВЕА: Діалог по законопроєкту №11392 - крок до узгодження інтересів ринку та держави

8 листопада 2024 року представники УВЕА взяли участь в експертному обговоренні проєкту закону №11392, яке відбулося в рамках заходу «Можливості для зеленої трансформації енергетичного сектору України», організованого  за підтримки ПРООН в межах Програми зеленого енергетичного відновлення України.

Учасники заходу – представники Комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП, Міністерства енергетики України, НКРЕКП та галузевих асоціацій – акцентували увагу на важливості законопроєкту та його ролі у розвитку безпечної розподіленої генерації та зміцненні енергетичної безпеки України.

Роман Шахматенко, керівник портфоліо проєктів з енергетики та охорони довкілля ПРООН в Україні, зазначив: «Це обговорення й робота над законопроєктом особливо важливі нині, коли енергосистема України переживає кризу, зумовлену російською агресією, і як ніколи потребує рішень, що закладуть фундамент для посилення енергетичної безпеки України на багато років вперед».

Після презентації законопроєкту, між учасниками відбувся конструктивний діалог щодо запропонованих законодавчих змін і положень. Зокрема, було обговорено конкретні рішення, які можуть усунути існуючі бар’єри на ринку та прискорити розвиток галузі ВДЕ. Представники УВЕА висловили свою повну підтримку таким змінам як:

• запровадження механізму бронювання потужності;
• надання можливості здійснення гібридних приєднань та використання існуючої мережевої інфраструктури;
• можливість встановлення та ліцензування генеруючої потужності на стороні виробника більшої, ніж передбачають ТУ у точці приєднання;
• подовження строку дії ТУ за умови узгодження ПКД та проведення оплати за приєднання.

Андрій Герус, голова Комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП: «У нас немає вибору, окрім як будувати розподілену генерацію. Ми бачимо у цьому інтерес не тільки наших партнерів, але й бізнесу, котрий інвестує в українські енергетичні об’єкти. Відтак, для нас важливо створити таке регуляторне середовище, в якому буде комфортно працювати, прогнозувати й легше залучати інвестиції».

Голова правління УВЕА Андрій Конеченков висловив загальну підтримку положенням законопроєкту, визнавши його важливою ініціативою на шляху до створення справжньої розподіленої енергетичної мережі в Україні: «Законопроєкт №11392 є важливою ініціативою для розвитку відновлюваної енергетики, і ми підтримуємо його положення щодо, наприклад, спрощення процедури приєднання до мереж, адже це є дуже актуальним фактором для розвитку вітрової енергетики в Україні. Ми схвально сприймаємо також положення, що передбачають запровадження механізму бронювання потужності та можливість здійснення гібридних приєднань із використанням існуючої інфраструктури, а також отримання дозволу на ліцензування генеруючої потужності, яка перевищує технічні умови у точці приєднання. Звісно, варто відмітити, що ці положення сприятимуть стабільності та прогнозованості для інвесторів на ринку».

Водночас, пан Конеченков звернув увагу присутніх також на ті положення законопроєкту, які все ж викликають занепокоєння серед гравців ринку. Зокрема, зобов’язання сплачувати передоплату за приєднання у розмірі 10 євро за кВт під час отримання технічних умов несе ризик для тих проєктів, які вже мають затверджену документацію та перебувають на стадії готовності до будівництва. Така норма може стати додатковим фінансовим навантаженням для виробників. Тож, УВЕА запропонувала переглянути цей механізм, встановивши зобов’язання сплачувати цю передоплату через рік після отримання технічних умов, а також здійснювати оплату за бронювання потужності на ескроу рахунок замовника бронювання. Подібні доопрацювання дозволять зберегти баланс між державними інтересами і потребами інвесторів, забезпечивши належні гарантії як для замовників, так і для операторів мереж.

В цілому, обговорення законопроєкту №11392 продемонструвало наскільки ефективною може бути співпраця і діалог між державою та ринком, однак, вкотре підсвітило складнощі, що досі потребують вирішення для прискореного розвитку ВДЕ в країні. Подібні дискусії є необхідними для пошуку збалансованих рішень, які дійсно сприятимуть стабільному розвитку галузі та забезпеченню енергетичної безпеки України в довгостроковій перспективі.

ПРАВЛІННЯ УВЕА ВИЗНАЧИЛО НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ АСОЦІАЦІЇ НА НАЙБЛИЖЧІ РОКИ

25 жовтня 2024 року, в Києві у гібридному форматі зібрались члени Правління УВЕА щоб обговорити критично важливі для галузі питання, обмінятись думками щодо врегулювання актуальних на ринку проблем, а також узгодити деякі стратегічні напрямки діяльності УВЕА на наступні роки. Так, зокрема, під час засідання були підняті питання: функціонування Фонду гарантування комерційних ризиків; стимулювання споживачів електричної енергії до укладання корпоративних PPA; ефективності державної політики в частині розвитку ВДЕ та вітрової енергетики, зокрема; актуального статусу розвитку ринків малої та офшорної вітроенергетики в Україні, а також започаткування ринку вітрових проєктів з реновованими вітровими турбінами.

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, відкрив засідання із представлення останніх галузевих новин та змін у законодавстві, актуального стану розрахунків з виробниками електроенергії з енергії вітру та досягнень Асоціації за 3 квартали 2024 року. «Я радий повідомити, що наша Асоціація активно розвивається і розширяється. Станом на сьогодні, УВЕА об’єднує вже 95 компаній і, з урахуванням тих заявок на членство, які наразі на розгляді, наближається до повних 100 компаній-членів. Я хочу подякувати усім компаніям, які обирають УВЕА і залишаються з нами на роки. Це мотивує нас бути ще більш активними та ефективними».

Окремим питанням порядку денного засідання стало оновлення складу Правління УВЕА. «Ми прагнемо забезпечити в Правлінні не лише максимальну репрезентацію ключових компаній-операторів та девелоперів ВЕС, але й поступово наближаємось до гендерної збалансованості у нашому складі», - відмітив голова Правління УВЕА, представляючи нову членкиню Правління – Наталію Гутаревич, старшу юристку компанії Sayenko Kharenko, яка є однією із засновниць УВЕА. Пані Гутаревич прийшла в Правління на заміну Назару Чернявському, який представляв юридичну компанію в Правлінні протягом останніх двох років.

Заміна відбулась також і по відношенню ТОВ «Вінд Фарм». Відтепер компанію в Правлінні замість Юрія Жабського представлятиме Олександр Молибог, головний енергетик компанії. Втім, Юрій Жабський залишається почесним гостем подальших засідань Правління.

Наостанок, тимчасово зі складу Правління вийшов Сойчук Руслан, ТОВ «Віндкрафт Україна».

УВЕА висловлює щиру подяку пану Чернявському, пану Жабському і пану Сойчуку за активну роботу в складі Асоціації та бажає їм міцного здоров’я і побільше успішних вітроенергетичних проєктів.

Раді вітати у складі Правління пані Гутаревич та пана Молибога. Сподіваємось на плідну і цікаву співпрацю!

УВЕА НАРОЩУЄ СПІВПРАЦЮ З ІНСТИТУТОМ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ НАН УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року в м. Києві було підписано Меморандум про партнерство та співпрацю між УВЕА та Інститутом загальної енергетики Національної академії наук України. Даним Меморандумом сторони закріпили прагнення спрямувати спільні зусилля на ефективний та збалансований розвиток енергетичного комплексу України, його «зелену» трансформацію і повоєнне відновлення. Обидві організації домовились поширювати практику і досвід використання енергії вітру, досліджувати сучасні вітроенергетичні технології та працювати задля розбудови потенціалу національної вітроенергетичної промисловості.

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА: «Сучасний сектор вітрової енергетики сьогодні потребує, окрім іншого, якісного наукового погляду і підходу. Особливо в питанні планування ефективної інтеграції вітрової генерації у загальну енергосистему України та розбудови національної вітроенергетичної промисловості. Саме тому широка співпраця з різними інституціями Національної академії наук України завжди віталась нашою Асоціацією. Я переконаний, що партнерство з Інститутом загальної енергетики НАН України не буде обмежене виключно положеннями підписаного Меморандуму, адже в обох сторін є як професійний, так і технічний ресурс реалізовувати різносторонні проєкти та ідеї. Зокрема, Інститут володіє потужною матеріально-технічною базою для здійснення системного аналізу і прогнозування розвитку енергетики та енергоспоживання, а також моніторингу і діагностики технічного стану та довкілля систем і об’єктів енергетики, що може бути вкрай цікавим для подальшого розвитку галузі».

Віталій Бабак, директор Інституту загальної енергетики НАН України: «Підписання меморандуму про співпрацю між нашим Інститутом та Українською вітроенергетичною асоціацією є важливим кроком на шляху до розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Вітроенергетика є одним із ключових компонентів енергетичного переходу, який ми прагнемо реалізувати в нашій країні, з огляду на кліматичні виклики та необхідність зменшення залежності від традиційних джерел енергії. Наша співпраця дозволить об’єднати науковий потенціал Інституту та практичний досвід асоціації, що сприятиме розробці нових технологій, проведенню досліджень і впровадженню інноваційних рішень у сфері вітроенергетики. Впевнений, що спільними зусиллями ми зможемо сприяти сталому розвитку галузі та підвищити енергетичну безпеку України».

УВЕА рада бачити Інститут загальної енергетики НАН України серед спільноти своїх надійних партнерів і сподівається на плідну співпрацю на благо України!

ВАЖЛИВО ЗАКІНЧИТИ ТЕНДЕНЦІЮ ДЕФІЦИТНОГО ТАРИФУ НЕК “УКРЕНЕРГО” ТА НАКОПИЧЕННЯ БОРГІВ ПО ВСЬОМУ ЛАНЦЮЖКУ

“Ситуація із заборгованістю на ринку ВДЕ все ще залишається критичною”, - звернув увагу Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, виступаючи на Energy Day 2024 Європейської бізнес асоціації. Станом на вересень 2024 року, заборгованість АТ НАЕК "Енергоатом" перед ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) становить 12,4 млрд грн, а ГарПок, в свою чергу, винен постачальникам універсальних послуг 12,3 млрд грн. Особливо складною є ситуація із заборгованістю перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел енергії, яка все ще перевищує 35,8 млрд грн.

Як вже неодноразово інформувала УВЕА, ланцюжок боргів перед виробниками з ВДЕ починається з НЕК "Укренерго", який завинив ГарПоку за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії близько 29 млрд грн через недостатній рівень і неповну сплату тарифу на передачу електроенергії іншими учасниками ринку (актуальний рівень тарифу становить 528,57 грн/МВт*год). Т.в.о. Голови Правління НЕК "Укренерго" Олексій Брехт нещодавно заявив, що компанія прагне досягти беззбитковості тарифу на 2025 рік за рахунок, зокрема, його підвищення до 780,41 грн/МВт*год, що може стати одним із заходів для врегулювання затяжної боргової кризи за умови його вчасної та повної сплати учасниками ринку.

УВЕА підтримує наміри національного ОСП прийняти у 2025 році економічно обґрунтований тариф на передачу. За нашими розрахунками, для покриття прогнозних витрат на ПСО по ВДЕ, а також для покриття дефіциту тарифу за 2022-2023 роки в розмірі 7 млрд.грн, необхідний розмір тарифу має становити не менше 710 грн/МВт. Хоча навіть при такому розмірі, НЕК “Укренерго” буде складно погасити наявні борги перед ДП “Гарантований покупець” в повному обсязі.

Втім, наразі очікується, що тариф на передачу на 2024 рік також має бути дефіцитний. Прогнозується, що тільки по витратам на ПСО по ВДЕ в тарифі не вистачає 6-8 млрд грн. Тобто, цей дефіцит буде встановлений після верифікації у 2025 році та, відповідно, теж має бути включений до тарифу 2025 року або до наступних періодів. “Зараз дуже важливо закінчити тенденцію дефіцитного тарифу на передачу, оскільки це і надалі буде призводити до його ще більшого зростання задля покриття нескінченних боргів. УВЕА сподівається, що НКРЕКП прийме збалансоване рішення та забезпечить НЕК “Укренерго” стабільним фінансуванням”, - коментує ситуацію Андрій Конеченков.

Також УВЕА вкотре закликає Кабінет Міністрів України, Міністерство енергетики України, Міністерство економіки України, НКРЕКП, продовжувати роботу над пошуком фінансових джерел та шляхів покращення ліквідності ринку електроенергії. Одним із них, може стати, зокрема, залученість українських банків до надання цільового фінансування АТ НАЕК "Енергоатом", що наразі активно дискутується в інформаційному просторі.

Хоча на рівні відповідних державних учасників ринку, зокрема на рівні НЕК “Укренерго”, і розглядаються різні варіанти відновлення платіжної дисципліни на ринку електроенергії України, реальні результати прийнятих заходів будуть видимими лише за активної участі усіх учасників ринку, в тому числі й приватного бізнесу. Боргова криза є спільним викликом, який розповсюджується на весь ринок - на операторів систем розподілу, ОСП, ДП «Гарантований покупець» та виробників з ВДЕ - а отже й його врегулювання потребує відкритої і прозорої дискусії між урядом та бізнесом.

Більше того, сьогодні боргова криза ще й накладає негативний відбиток і на інші ринкові інструменти, що впроваджуються для покращення ринкового середовища. Наприклад, через створення ситуації у якій ДП “Гарантований покупець” виглядає фінансово неблагонадійним, виробники з ВДЕ не зацікавлені брати участь у таких довгоочікуваних аукціонах. Це, в свою чергу, загрожує державі невиконанням поставленої цілі із будівництва 6,1 ГВт наземних вітроенергетичних проєктів до 2030 року, що передбачається Національним планом дій з ВДЕ, не говорячи вже про початок реалізації офшорних вітропроєктів, які також декларуються даним Нацпланом.

“Підтримка ліквідності ринку електроенергії сьогодні - це питання енергетичної безпеки та енергонезалежності країни, як і подальший розвиток "зеленої" децентралізованої генерації, який залежить від умов ринку та який регулярно декларується на рівні Уряду. Очікуємо, що Уряд перейде від декларацій до дій і створить привабливі умови для залучення нових інвестицій в сектор ВДЕ”, - відзначає Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА.

В КИЄВІ ВІДБУЛАСЬ ОФІЦІЙНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗАКОНОДАВЧИХ ЗМІН, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ ВІТРОВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

10 жовтня 2024 року, в Посольстві Королівства Нідерланди в Україні, відбулась офіційна презентація Звіту «Законодавчі зміни для стимулювання розвитку вітроенергетичного сектору в Україні», що був розроблений Українською вітроенергетичною асоціацією (УВЕА) в межах спеціального проєкту, спрямованого на аналіз прогалин в чинному законодавстві та пропозицію комплексних змін задля забезпечення ефективного розвитку вітроенергетики в Україні. Запропоновані для прийняття законодавчі зміни охоплюють екологічні, будівельні, земельні, технічні та інші аспекти девелопменту вітроенергетичного проєкту в Україні.

Проєкт був реалізований за фінансової підтримки Агентства Нідерландського Бізнесу Міністерства економіки та кліматичної політики Нідерландів (RVO) за участі провідних юридичних компаній у сфері енергетичного права, а саме LCF, Asters, INTEGRITES, Dentons, ARZINGER, а також компанії ДТЕК ВДЕ. Всі ці компанії  є членами УВЕА.

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА та модератор заходу: «У тісній комунікації та взаємодії з реальними учасниками ринку, і за підтримки наших голландських партнерів, ми розробили цей Звіт, очікуючи, що внесення запропонованих змін до галузевої нормативно-правової бази, сприятиме спрощенню і пришвидшенню розвитку вітроенергетичних проєктів в Україні, формуванню прозорого, конкурентного і, головне, прогнозованого середовища на ринку, досягненню цілей з розвитку відновлюваних джерел енергії, встановлених в Національному плані дій з відновлюваної енергетики до 2030 року, та, врешті решт, захисту і залученню приватних інвестицій в Україну».

Брем Ромійн, Аташе з питань енергетики і клімату в Посольстві Королівства Нідерландів в Україні: «В Нідерландах особливе ставлення до вітрової енергетики. Вона дуже важлива для наших громадян. Ми вважаємо, що, за сучасних умов воєнного стану, вітрова енергетика для України – це реальне рішення; це диверсифікація і децентралізація її енергетичної системи. Ми бачимо, що український уряд також має таку позицію, тому, ми раді зробити свій внесок для розвитку цього сектору. Удосконалення відповідної законодавчої бази є тим, що критично важливо зараз для інвесторів».

З вітальним словом виступив Сергій Власенко, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України: «Презентований Звіт є справді дуже ґрунтовним дослідженням. Ми в Міністерстві наразі аналізуємо частину, присвячену законодавчим змінам в ОВД і СЕО. Міністерство захисту довкілля всеціло підтримує розвиток вітрової енергетики, бо це «зелене» рішення і генерація, що дає можливість здійснити енергетичний перехід від викопного палива. Зі свого боку, будемо долучатись до впровадження запропонованих у Звіті рекомендацій».

В своєму виступі Юрій Шафаренко, заступник керівник Головного управління Директорату з питань економічної політики Офісу Президента України зазначив: «Ми в Офісі Президента України також опрацювали підготовлений Звіт і концептуально підтримуємо імплементацію запропонованих у ньому законодавчих змін. Сьогодні вітрова енергетика відіграє ключову роль для України, особливо в осінньо-зимовий період, і тому необхідно створювати максимально можливі стимули для ще більшого розвитку цього сектору в Україні».

«Хочу подякувати профільним Міністерствам за підтримку і готовність надалі опрацьовувати наші рекомендації. Вчора ми також представили цей Звіт Першій віце-прем'єрці-Міністерці економіки України Юлії Свириденко та Андрію Герусу, очільнику Комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП. Я переконаний, що даний Звіт, об’ємом у 122 сторінок, цілком може стати тією базою, завдяки якій буде значно покращений інвестиційний клімат вітроенергетичного сектору України», - підсумував вступну частину заходу Андрій Конеченков.

В рамках другої частини заходу, автори Звіту поділились ключовими висновками і рекомендаціями, розробленими за результатами проведеного аналізу.

Першою слово мала Олена Січковська-Чорнобиль, юристка з питань енергетики в УВЕА та німецькій компанії Notus Energy, яка взяла на себе роль також менеджерки проєкту. В своєму виступі, пані Олена окреслила мету, завдання та результати проєкту і звернула увагу гостей на питання, охоплені Звітом, його структуру та методологію дослідження.

Анджеліка Лівіцька, партнерка ARZINGER, вичерпно презентувала пропозиції до законодавчих змін в сфері ОВД та СЕО.

Сергій Даців, старший юрист в INTEGRITES, в свою чергу, окреслив рекомендації стосовно можливості зміни цільового призначення для земель без проведення ОВД та стосовно погодження розміру збитків, які підлягають відшкодуванню.

Вікторія Демиденко, радниця в Asters, презентувала пропозиції щодо розміщення, будівництва та обслуговування під’їзних шляхів, а також отримання так званого аційного погодження. У продовження виступу пані Вікторії, друга представниця Asters на заході - Марта Галабала, радниця, своїм виступом охопила частину Звіту, присвячену розподілу міждержавних перетинів для ВДЕ і експорту електроенергії.

Одна з найоб’ємніших частин Звіту, що присвячена продовженню терміну дії дозвільних документів, зокрема, технічних умов на приєднання до електромереж, можливості бронювання потужності, була представлена Іваном Бондарчуком, партнером LCF. Додатково, своїм досвідом з даного питання також поділився Сергій Чаус, менеджер департаменту з інжинірингу ДТЕК ВДЕ, який також наголосив на необхідності зміни застарілої методології розрахунку режимів роботи енергосистеми.

Наостанок, Максим Сисоєв, партнер Dentons, розповів більш детально, що пропонують автори Звіту в частині роботи установок зберігання енергії та запровадження технології cable pooling, тобто можливості використовувати одну точку приєднання до електромережі для установок різних видів ВДЕ.

УВЕА висловлює подяку усім долученим до розробки даного Звіту за щире прагнення покращити український вітроенергетичний ринок та зробити його більш привабливим для міжнародних інвесторів і фінансових організацій.

Завантажити презентацію

УКРАЇНСЬКА ДЕЛЕГАЦІЯ НА ЧОЛІ З УВЕА ВЗАЛА УЧАСТЬ У WINDENERGY HAMBURG 2024

З 24 по 27 вересня 2024 року, Секретаріат УВЕА, разом із компаніями-членами асоціації, взяв участь у WindEnergy Hamburg 2024 – найбільшій у світі виставці та конференції з наземної та офшорної вітроенергетики, яка кожні два роки проходить у м. Гамбург, Німеччина, і цьогоріч відзначила своє десятиліття! Вже протягом 10 років свого існування, захід продовжує об’єднувати лідерів вітроенергетичної промисловості, інноваторів та візіонерів, які сьогодні формують майбутнє відновлюваної енергетики у світі. Серед них і учасники українського вітроенергетичного ринку, які цьогоріч були традиційно представлені на окремому стенді Української вітроенергетичної асоціації. Лозунгом цьогорічного виставкового стенду УВЕА став «W(i)ndependence: Freedom Through Energy», тобто «Вітрозалежні: свобода через енергетику», а його обличчям – фото першої черги Тилігульської ВЕС компанії ДТЕК ВДЕ. Частиною стенду став також і діджитал-каталог, розроблений для збору і представлення короткої інформації про гравців українського вітроенергетичного ринку спеціально на заході WindEnergy Hamburg. Цьогорічний каталог містив інформацію про 12 компаній, які формують різні складові доданої вартості наземного вітроенергетичного проєкту: https://uwea.webflow.io 

Стенд УВЕА став один з понад 1 600 експонентів, які було розміщено на 75,000 м² та у 10 павільйонах, а Україна була однією із 40 країн представлених на виставці. На п'яти конференц-сценах, доступ до яких був вільним для всіх учасників заходу, понад 300 спікерів поділилися думками про майбутнє вітроенергетики і її місце у сучасній глобальній енергетичній системі. У понад 220 сесіях та під час численних нетворкінгових заходів, політики, представники бізнесу та науки аналізували сучасні вітроенергетичні тенденції, презентували нові технології та обговорювали роль вітроенергетики у боротьбі зі зміною клімату та сучасними суспільними викликами. Одна із таких сесій була присвячена й Україні, а саме благодійній ініціативі Renewables4Ukraine (https://www.renewables4ukraine.org), створеній Всесвітньою вітроенергетичною асоціацією (WWEA) у співпраці з УВЕА. Модератором заходу став Стафан Гзянгер, генеральний секретар WWEA, а однією з ключових спікерок – Галина Шмідт, членкиня Правління УВЕА та Віце-президентка WWEA. 

Друга частина сесії “Renewables4Ukraine - успішна ініціатива з підтримки відновлюваної енергетики в Україні” стосувалась сучасного стану вітрової енергетики в Україні та перспектив її розвитку. Спікерами цієї частини стали Олександр Селіщев, генеральний директор ДТЕК ВДЕ та член правління УВЕА, Максим Артеменко, директор з питань розвитку бізнесу в Elementum Energy, та Катерина Книш, керівниця аналітичного департаменту в УВЕА. 

Як стенд УВЕА, так і згадана сесія, користувались великим інтересом серед учасників виставки, яких цього року було налічено на рівні 40 000 осіб. Українська делегація, в свою чергу, складалась з понад 60 осіб. 

УВЕА висловлює подяку усім членам української делегації за якісне представлення українського вітроенергетичного сектору на цьогорічній WindEnergy Hamburg, зокрема спонсорам стенду УВЕА: ДТЕК ВДЕ (золотий спонсор), Logistics+ (срібний спонсор), Elementum Energy, DMCC Engineering, KNESS, Eco-Optima та Wind Parks of Ukraine (бронзові спонсори). Також, висловлюємо подяку компаніям: Crane Ukraine, Engineering Company Prof. Katzenbach and Partners-Ukraine, Fenix Repower, Friendly WindTechnology, MCL Group, Stable Energy, TAD та UDP Renewables за внесок у розробку діджитал-каталогу. 

Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА: «УВЕА є учасником цієї грандіозної виставки з першого року її заснування. Участь в такому глобальному заході надає українським компаніям можливість не лише ознайомитися з новинками і тенденціями світового вітроенергетичного ринку, зустрітися з  колегами, встановити нові бізнес контакти, а й представити свою діяльність, провести переговори із провідними виробниками вітрового обладнання, зустрітися з потенційними інвесторами і  майбутніми друзями і колегами.»

УВЕА також висловлює окрему подяку організаторам WindEnergy Hamburg за підтримку у регулярному представленні України на заході світового масштабу. 

ГОЛОВА ПРАВЛІННЯ УВЕА ВІДВІДАВ ВІДКРИТТЯ СКОЛІВСЬКОЇ ВЕС

18 вересня 2024 року, Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков був запрошений на урочисту презентацію найбільшої діючої вітроелектростанції в гірській місцевості - Сколівської ВЕС, потужністю 54,6 МВт, що збудована у Львівській області.

Сколівська ВЕС стала спільним проєктом української компанії ТОВ «Еко-Оптіма», члена УВЕА, та чеської компанії MND. Сукупні інвестиції, залучені на реалізацію проєкту, склали 2,1 млрд грн, а головним кредитором проєкту виступив український банк АТ «Укрексімбанк». 

Сколівська ВЕС стала черговим прецедентом реалізації вітроенергетичного проєкту в період воєнного стану. Хоча девелопмент станції розпочався ще в 2021 році, поставка вітрового обладнання та будівельно-монтажні роботи на майданчику відбувались вже після повномасштабного вторгнення. Завдяки незламності компанії ТОВ «Еко-Оптіма», сьогодні близько 100 тисяч мешканців регіону мають можливість отримувати електроенергію за рахунок енергії вітру. 

Андрій Конеченков: «За час повномасштабного вторгнення, в Україні було побудовано три нові вітроелектростанції, серед яких, зокрема, Сколівська ВЕС або юридична назва якої ТОВ «Орівська». Втім саме цю станцію відрізняє від двох інших проєктів те, що вітроенергетичне обладнання для неї завозилось з нуля вже під час воєнного стану. Тут ще хочеться окремо відзначити також і західних виробників вітрових турбін, таких як Nordex, Vestas та GE (персонал яких хоч і тимчасово покинув Україну з міркувань безпеки), які надалі присутні на українському ринку і готові надалі підтримувати українські вітроенергетичні проєкти незважаючи на війну. Рухаємось надалі в партнерстві до перемоги і нових проєктів!»

УВЕА щиро вітає ТОВ «Еко-Оптіма» з успішним запуском чергового вітроенергетичного проєкту і бажає надалі впевнено крокувати до нових звершень, успішних і надійних партнерств та розширення своєї присутності на українському вітроенергетичному ринку!

КОМПАНІЯ ELEMENTUM ENERGY ПОБУДУЄ ТРИ МІНІ-ВЕС НА ОДЕЩИНІ

Компанія Elementum Energy, член УВЕА, акціонером якої є британський інвестор VR Global Partners, L.P., готується до будівництва трьох міні вітроелектростанцій, загальною потужністю 58,5 МВт. Дунайський проєкт, складовими якого стануть ВЕС «Кілія», «Арциз» та «Арциз-2» зі встановленою потужністю 19,5 МВт кожна, буде реалізовано на Одещині. За даними компанії, щорічний виробіток «зеленої» електроенергії кожною ВЕС очікується на рівні близько 66 ГВт⋅год, чого буде достатньо для збереження 48 708 тон викидів вуглецевого газу щороку. 

На додаток до того, що даний об’єкт буде живити сукупно 90 тис. домогосподарств, створить нові робочі місця та зробить свій вклад у глобальний кліматичний порядок денний, він стане підтвердженням відданості Elementum Energy ідеї «відбудувати краще, ніж було», що використовується для характеристики повоєнного економічного відновлення України. «Наразі Уряд фокусується на технологіях розподіленої генерації, які легко і швидко розгортаються: газопоршневі та інші станції. Бізнес з невеликим енергоспоживанням встановлює міні-фотогальванічні станції на дахах і фасадах. Ми ж фокусуємося на принципі build back better (“відбудовуй краще, ніж було”), тож робимо ставку зокрема і на міні-вітропарки», - йдеться в прес-релізі компанії. 

Такий тип розподіленої генерації як міні-вітропарки є виправданим рішенням в час широкомасштабної війни, адже вони будуються ближче до місць споживання електроенергії, що робить їх більш компактними, а, відповідно, й більш стійкими до бойових дій. «Розподілена генерація важлива для досягнення енергетичної безпеки», - переконані в компанії. 

УВЕА вітає Elementum Energy з впевненим наближенням ще одного вітроенергетичного проєкту компанії, який увійде в історію її портфеля як той, що був реалізований в час жорстокої і кривавої війни росії проти України, в той час як сама компанія Elementum Energy закарбується в історії національної вітроенергетики як та, що сміливо працювала на користь українського споживача незважаючи на усі труднощі і ризики країни. 

УРЯД УКРАЇНИ ВСТАНОВИВ ЦІЛЬ ІЗ ДОСЯГНЕННЯ 6,1 ГВТ ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПОТУЖНОСТІ ДО 2030 РОКУ ТА ОГОЛОСИВ ДАТИ ПРОВЕДЕННЯ ПІЛОТНИХ АУКЦІОНІВ

13 серпня 2024 року, Уряд України прийняв два важливі і довгоочікувані рішення для подальшого розвитку національного сектору відновлюваних джерел енергії та, зокрема, вітрової енергетики, а саме:

1. Затвердив Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2030 року.
2. Схвалив документ, який визначає графік і умови проведення пілотних аукціонів щодо розподілу квот підтримки виробників з ВДЕ.

Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2030 року – це стратегічний документ, який передбачає виконання 38 заходів для досягнення 27% частки ВДЕ у валовому кінцевому споживанні енергії, визначеної раніше прийнятим Національним планом з енергетики та клімату до 2030 року, а саме:

• 29% в секторі електроенергетики
• 33% в секторі тепло та холодопостачання
• 17% в транспортному секторі

Так, Нацпланом передбачено досягнення 24 ГВт загальної встановленої потужності ВДЕ в Україні до 2030 року, з яких:

• 6,1 ГВт наземної вітрової енергетики
• 12,2 ГВт сонячної енергетики (7,2 ГВт промислових СЕС та 5 ГВт потужності активних споживачів)
• 876 МВт біоенергетики (475 МВт з біомаси та 401 МВт з біогазу)
• 40 МВт геотермальної енергетики
• 4,7 ГВт гідроенергетики (4,5 ГВт великих ГЕС і 243 МВт малих ГЕС)

Особливістю прийнятого Нацплану є також вперше встановлена ціль з розвитку офшорної вітроенергетики в Україні. Так, до 2030 року в Україні мають бути введені в експлуатацію перші 100 МВт ВЕС морського базування. 

Загалом, 10 ГВт нових «зелених» потужностей має бути додано до 2030 року саме в секторі електроенергетики на що знадобиться, за розрахунками Уряду України, близько 20 млрд дол. США інвестицій. 

УВЕА підтримує встановлення вищевказаних цілей з наземної і офшорної вітрової енергетики, адже це узгоджується з сучасними темпами розвитку нових проєктів, та висловлює подяку за врахування пропозицій вітроенергетичної галузі при розробці цього Національного Плану, які були надані асоціацією ще у 2021 році.

Втім, будівництво нових вітроенергетичних потужностей все ще напряму залежить від вирішення наявних на ринку викликів, зокрема в частині виплати заборгованості за «зеленим» тарифом, та прийняття необхідних стимулюючих для ринку ініціатив і рішень. 

Чергове таке рішення було прийняте разом з Національним Планом і стосується запуску довгоочікуваних аукціонів щодо розподілу квот підтримки виробників з ВДЕ. За даними Міністерства енергетики України, перший пілотний аукціон на будівництво об’єктів з вітрової енергетики пройде вже 9 листопада 2024 року з квотою у 88 МВт. Строк дії договору про надання послуги за механізмом ринкової премії, який укладеться переможцем аукціону з ДП «Гарантований покупець» становитиме 12 років. 

«Зелені» аукціони є загальновизнаним у світі механізмом стимулювання розвитку ВДЕ на конкурентних засадах, запуск яких в Україні узгоджується, зокрема, з передовою практикою ринку ЄС. УВЕА сподівається, що з оптимізацією цього механізму в Україні автоматично зростатиме і об’єм квоти, виділеної на вітрову енергетику, а також будуть прийняті відповідні заходи для унеможливлення появи і накопичення нових боргів на ринку.

УВЕА ВЗЯЛА УЧАСТЬ У ФОРУМІ «ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНА ГЕНЕРАЦІЯ. НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ БІЗНЕСУ І ГРОМАД»

05 серпня 2024 року, національний оператор системи передачі НЕК «Укренерго» провів форум «Децентралізована генерація. Нові можливості для бізнесу та громад», у якому взяли участь представники галузевих органів влади, бізнесу, профільних асоціацій, громадськості, аналітичних центрів, а також інших зацікавлених сторін. УВЕА на форумі була представлена головою Правління Андрієм Конеченковим, заступником голови Правління з питань малої та середньої вітрогенерації та генеральним директором компанії Греса Групп Миколою Савчуком, а також представниками інших компаній-членів УВЕА. 

Форум набув широкого публічного розголосу не лише через важливість його тематики, але й через офіційне оголошення НЕК «Укренерго» готовності до проведення перших довгострокових аукціонів із закупівлі допоміжних послуг для балансування енергосистеми. За словами голови Правління компанії Володимира Кудрицького, перші аукціони заплановано на 15 та 22 серпня, на яких Укренерго планує купити послуги з надання різних видів резервів, заключивши договори з переможцями аукціонів на 5 років з відтермінуванням надання послуги до одного року. 

«На аукціоні 15 серпня буде виставлена потреба 99 МВт. Ми купуватимемо послуги первинного регулювання. В цьому аукціоні матимуть змогу взяти участь, в основному, системи накопичення енергії – дуже швидкі і дуже маневрені установки, здатні виконати команду диспетчера за 15 секунд. Другий аукціон відбудеться 22 серпня.  Він більш масовий, будемо купувати 1000 МВт: 579 МВт — послуга завантаження, тобто здатність нових електростанцій підтримувати енергосистему шляхом збільшення свого виробітку, і 421 МВт — це симетричний резерв. В цьому аукціоні зможуть брати участь газопоршневі, газотурбінні установки та електростанції на біомасі. Це станції, які зможуть розвантажуватись та завантажуватись за командою диспетчера протягом 15 хвилин», - зазначив Володимир Кудрицький. 

Важливо, що переможці аукціону отримають фіксований контракт у євро з можливістю відтермінування надання послуги на один рік. Тобто, переможці матимуть час до вересня 2025 року побудувати електростанцію чи установку, здатну забезпечувати балансування енергосистеми. При цьому, тариф, який пропонує Укренерго, буде відчутно вищий, ніж платять оператори європейських енергосистем. 

НЕК «Укренерго» переконане, що ці аукціони стануть революційним кроком для розбудови розподіленої генерації в Україні та компенсації втрачених потужностей внаслідок численних російських атак на енергосистему. За даними національного ОСП, для стійкої роботи у найближчі кілька років до національної енергосистеми необхідно додати:

+ 4, ГВт потужностей нових вітрових електростанцій;

+ 3,8 ГВт сонячних електростанцій;

+ 1,4 ГВт потужностей газової генерації;

+ 1,1 ГВт потужностей нових ТЕС на біопаливі;

+ 0,8 ГВт потужностей установок зберігання енергії.

Втім, за розрахунками НЕК «Укренерго», для реалізації цих планів необхідно залучити близько 12-13 мільярдів Євро, що буде неможливо без залучення приватних інвестицій для яких, відповідно, існує потреба у створенні сприятливого регуляторного середовища та економічних передумов. Андрій Конеченков також наголосив на цьому під час Q&A сесії: «УВЕА готова брати участь у реалізації цих амбітних планів та надати свої пропозиції щодо покращення діючої в Україні законодавчої та нормативної бази. Зокрема, для активного нарощення потужностей з ВДЕ і ефективного застосування прийнятих нещодавно механізмів підтримки в ринкових умовах, УВЕА пропонує створити фонд з гарантування мінімальної ціни електроенергії за договорами купівлі-продажу електроенергії та мінімізації ринкових ризиків для інвесторів в Україні». Також, голова Правління УВЕА звернув увагу присутніх на необхідність забезпечення більшої взаємодії з громадами в регіонах. «На жаль, сьогодні ми стикаємось із ситуацією, коли саме в регіонах блокується впровадження нових проєктів з ВДЕ. Тому, з людьми необхідно працювати, необхідно пояснювати і розмовляти», - зазначив Андрій Конеченков. 

Нагадуємо, що 26 червня 2024 року, НКРЕКП ухвалила постанову про запровадження спецаукціонів на допоміжні послуги з надання в енергосистемі резервів регулювання частоти та активної потужності терміном від року до п'яти років (зараз рік) із можливістю відтермінування до трьох років. Плата за послугу прив'язана до курсу євро.

Презентація

ПРЕДСТАВНИКИ КОМПАНІЙ-ЧЛЕНІВ УВЕА НАГОЛОШУЮТЬ НА НЕОБХІДНОСТІ КОРПОРАТИВНИХ PPA

25 липня 2024 року, голова Правління УВЕА Андрій Конеченков виступив на онлайн-заході «Корпоративні PPA: Взаємовигідне партнерство для сталого розвитку бізнесу та енергетики», організованому Глобальним договором ООН в Україні cпільно з ExPro та УВЕА в рамках Ukraine Energy Initiative. 

Під час дискусії було представлено та обговорено наступні питання:

• поточний стан ринку корпоративних PPA в Україні;
• законодавчі та регуляторні аспекти впровадження PPA;
• переваги та виклики корпоративних PPA для виробників та споживачів; 
• роль корпоративних PPA у досягненні цілей із декарбонізації;
• відбудови української енергосистеми та необхідність розвитку ринку PPA в Україні. 

У своєму виступі, очільник УВЕА представив динаміку розвитку вітрової енергетики в Україні та розповів, яким є сучасний ринок корпоративних PPA в Європі. «2023 рік став рекордним з точки зору укладених корпоративних PPA з ВДЕ генерацією в Європі. Таких двосторонніх угод було укладено на 10,4 ГВт, що на 40% більше за показник 2022 року. Серед лідерів на ринку відзначаються Іспанія та Німеччина, а ключовим споживачем в Європі є важка промисловість», - навів актуальні статистичні дані пан Конеченков. 

«Показово, що ринок корпоративних PPA в Європі лише набирає обертів і це стосується не лише вітрової генерації. У 2023 році було відкрито також можливість укладати корпоративні PPA у комбінації «зелена» генерація та УЗЕ, а також для відновлюваного водню. Україна має взяти до уваги такі тенденції розвитку ринку корпоративних PPA в Європі, адже, наразі, незважаючи на гучні декларації уряду, національний сектор вітроенергетики позбавлений деяких ринкових і податкових стимулюючих інструментів, які доступні іншим типам генерації», - додав Андрій Конеченков. 

Також на заході виступили інші представники компаній-членів УВЕА, а саме: Олександр Подпругін, регіональний менеджер Notus Energy  та заступник голови Правління УВЕА; Олексій Фелів, керуючий партнер INTEGRITES; та Сергій Кравчук, Директор напряму трейдингу та постачання електроенергії групи компаній KNESS.

ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ОТРИМАННЯ АВІАЦІЙНИХ ПОГОДЖЕНЬ ДЛЯ ВЕС НА ПРИАЕРОДРОМНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Одним із важливих етапів в рамках процедури девелопменту вітроенергетичного проєкту є отримання авіаційного погодження висоти вітрових турбін з метою унеможливлення впливу від їх експлуатації на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, особливо, якщо мова йде про будівництво вітрової електростанції на приаеродромних територіях, де порядок погодження відповідних висот має свої особливості. 

З прийняттям Закону України №199-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» від 17 жовтня 2019 року, планувальні обмеження використання приаеродромних територій встановлюються містобудівними умовами і обмеженнями забудови земельної ділянки, що видаються Уповноваженим органом містобудування та архітектури. З огляду на актуальність питання отримання авіаційних погоджень для деяких вітроенергетичних проєктів, що межують з приаеродромними територіями, а також з метою представлення зацікавленим сторонам даної процедури на практиці, УВЕА організувала тематичний вебінар, який пройшов 18 липня 2024 року. 

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА: «Сьогодні обговорення питання процедури отримання авіаційного погодження для вітроенергетичних об’єктів, що межують з приаеродромними територіями є архіважливим, особливо з точки зору триваючих євроінтеграційних процесів та затяжної широкомасштабної війни, яка потребує збільшення кількості таких стратегічних територій в Україні».

Для пояснення усіх особливостей процедури, а також обгрунтування її нюансів та виокремлення наявних викликів, було запрошено Вікторію Демиденко, радницю, співголову практики будівництва в юридичній фірмі Asters, Оксану Опімах, керівницю проєктного відділу в німецькій девелоперській компанії Notus Energy, а також Євгена Плащенко, представника Департаменту просторового планування територій та архітектури Міністерства відновлення України.

У своєму виступі, присвяченому нормативному регулюванню отримання авіаційних погоджень, пані Демиденко розповіла про регуляторні спрощення в отриманні відповідного погодження, що відбулись з січня 2022 року, а також представила покрокові дії для визначення граничної висоти та планувальних обмежень забудови земельних ділянок на приаеродромних територіях. Зокрема, пані Вікторія відзначила, що «звернення за погодженням необхідне за умови: якщо об’єкт заввишки 45 метрів і вище відносно аеродрому, тобто якщо висота об’єкту перевищує найвищу точку посадкової площі над рівнем моря відповідного аеродрому». Також, представниця Asters підкреслила, що з 28 травня 2024 року внесено спрощуючі зміни також в частині отримання об’єктами вітрової енергетики містобудівних умов та обмежень. 

Оксана Опімах, в свою чергу, поділилась практичним досвідом компанії Notus Energy, яка нещодавно пройшла процедуру отримання відповідного авіаційного погодження за новими правилами. Однією із особливостей з якою стикнулась компанія, стала «правильність подачі географічних координатів об’єкта будівництва у всесвітній геодезичній системі WGS-84, яка не приймає точкові координати». «Ми прийшли до висновку, що найкраще, якщо креслення географічних координатів буде подане полігоном, тобто у вигляді замкнутого контуру в якому дублюються перша і остання точки», - поділилась власним досвідом пані Опімах. За результатами пройденої процедури, представниця Notus Energy озвучила також рекомендації команди по вдосконаленню роботи системи WGS-84, які стосуються підвищення її гнучкості і розширення її функціоналу та інструментарію. 

Наостанок, Євген Плащенко прокоментував питання необхідності авіаційних погоджень для об’єктів заввишки 45 метрів на які не вимагається надання містобудівних умов і обмежень. 

З записом вебінару можна ознайомитись на сторінці УВЕА на Youtube. 

УВЕА НА IV КОНФЕРЕНЦІЯ З ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПРАВА

Вже четвертий рік поспіль УВЕА бере активну участь в конференціях з енергетичного права, ініціатором і організатором яких є Асоціація правників України.

Цьогорічна IV Конференція з енергетичного права, яка стала майданчиком для обговорення ключових викликів і можливостей, що стоять перед енергетичною галуззю України сьогодні, пройшла 5 липня 2024 року в м. Києві.

Фокусом дискусій були наступні питання:

• Енергетична незалежність. Шляхи її досягнення, збільшення видобутку газу та розвитку відновлюваних джерел енергії;
• Євроінтеграція. Як переговори про вступ до ЄС впливають на енергетичну галузь та які кроки ще потрібно здійснити в частині євроінтеграції;
• Стратегічні плани. Реалізація Енергетичної стратегії України до 2050 року та очікування від Національного плану з енергетики та клімату 2025-2030;
• Нові ринкові механізми: запуск REMIT, механізму market coupling, а також гарантій походження; судова практика щодо розрахунків на ринку;
• Розвиток вітроенергетики: перспективи в умовах вільного ринку електроенергії.

За словами Голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, «аукціон із підтримки будівництва перших 100 МВт нових потужностей з ВДЕ, так званий «зелений» аукціон, може відбутися уже цього року».

Зі свого боку, головний експерт із відновлюваної енергетики Проєкту енергобезпеки USAID Олександр Мартинюк, відзначив, що наступного тижня буде готовий реєстр гарантій походження енергії, а на початку серпня розпочнеться навчання зацікавлених сторін, як ним користуватися.

Особливу увагу було приділено ролі вітроенергетики у забезпеченні енергетичної незалежності країни та декарбонізації її економіки. У своєму виступі, голова Правління УВЕА, Андрій Конеченков підкреслив важливість створення сприятливого інвестиційного клімату та розвитку нормативно-правової бази для відбудови енергосистеми України і прискорення розвитку ВДЕ.

Андрій Конеченков: «Втрачені 10 ГВт потужностей традиційної енергетики цілком можливо компенсувати новими потужностями розподіленої генерації, зокрема, 4 ГВт вітрової генерації, які можуть бути додані до мережі вже в період 2025-2027 років. Вітрові турбіни можуть бути встановлені зі швидкістю, яка випереджає тривалу реконструкцію чи нове будівництво генерації на викопному паливі. Так, на жаль, новими ВЕС неможливо сьогодні замінити всю зруйновану енергетичну інфраструктуру, але саме вони можуть частково покращити ситуацію з електропостачанням в країні. ВЕС є більш стійкими до ударів ворога, адже через велику дистанцію між вітротурбінами і їх кількістю, усю станцію знищити неможливо. В той же час, щоб статус наявних проєктів змінився з «готових до будівництва» до «в процесі будівництва», мають бути зняті існуючі законодавчі бар’єри, і вирішенні боргові питання, що існують на ринку ВДЕ».

ЕНЕРГОСПІВТОВАРИСТВО ПРЕЗЕНТУВАЛО ДОРОЖНЮ КАРТУ ДЛЯ РОЗВИТКУ ВДЕ В УКРАЇНІ

27 червня 2024 року, УВЕА взяла участь у третій зустрічі в рамках пост-медіаційного діалогу гравців ринку ВДЕ, ініційованому і очолюваному Секретаріатом Energy Community (Енергоспівтовариство, EnCS). Метою пост-медіаційного процесу є покращення ринкових умов і сприяння відновленню довіри та діалогу між ключовими гравцями ринку ВДЕ через обговорення актуальних ринкових проблем, а також викликів, що виникли із повномасштабним вторгненням рф на територію України.

Особливістю третьої зустрічі стала презентація Енергоспівтовариством ключових елементів Дорожньої карти для розвитку українського сектору ВДЕ та врегулювання наявних на ринку питань до кінця 2024 року. Серед нагальних питань, Секретаріатом було запропоновано, зокрема: 

Доопрацювати механізм ринкової премії;

Віднововити ліквідність та платоспроможність гравців ринку;

• Вирішити проблеми із затвердженням актів міжНЕК «Укренерго» та ДП «Гарантований покупець»;
• Врегулювати розбіжності у застосуванні формули розрахунку небалансів з лютого по вересень 2022 року;
• Завершити впровадження механізму гарантій походження електричної енергії;
• Запровадити дієвий механізм корпоративних та міжнародних РРА;
• Забезпечити механізми для будівництва децентралізованої генерації з ВДЕ;
• Гармонізувати положення Енергетичної стратегії з Національним планом з енергетики і клімату до 2030 року;
• Провести аукціони з розподілу квоти підтримки, тощо. 

Світлана Гринчук, заступниця Міністра енергетики України: «Енергетична Стратегія дійсно має бути переглянута, тому що ми маємо вже іншу енергосистему з іншими потребами. Відновлювані джерела енергії мають бути невід’ємною частиною відновленої енергосистеми. До того ж, Міністерство енергетики України отримало доручення від Прем’єр-Міністра України щодо доопрацювання Національного Плану дій з розвитку відновлюваних джерел енергії до 2030 року. Його схвалення очікується також найближчим часом».

Також, під час зустрічі було надане слово ключовим гравцям ринку, а саме НКРЕКП, ДП «Гарантований покупець» та виробникам з ВДЕ, які ще раз акцентували увагу на тих проблемах, вирішення яких несе критичне значення, та запропонували рішення для деяких з них. 

Регулятор, зокрема, розповів про те, на якому етапі перебуває розробка реєстру гарантій походження і повідомило, що механізм гарантій походження може запрацювати в Україні вже в жовтні 2024 року. 

Виробники ж з ВДЕ, ще раз підкреслили, що без виплати заборгованості, яка становить 17 млрд грн, гарантування механізму страхування проєктів та стимулювання міжнародних інвесторів вкладатись в українську економіку, розвиток нових генеруючих потужностей є під загрозою. За словами виробників, проблему заборгованості на ринку можна вирішити через забезпечення можливості надавати поворотну фінансову допомогу компаніям з боку держави, зокрема у вигляді держоблігацій. Водночас, за розрахунками експертів, ДП НАЕК «Енергоатом» здатний погасити потенційну заборгованість за держоблігаціями до кінця 2025 року завдяки зменшенню навантаження по ПСО для населення вже після 1 червня поточного року. 

Також учасники ринку нагадали про потребу своєчасного перегляду тарифу на передачу НЕК «Укренерго» для того, щоб уникнути накопичення нових боргів в частині оплати ОСП послуги зі збільшення частки ВДЕ, а також мати можливість погасити наявні борги. Хочемо відзначити, що НКРЕКП ініціювало процес перегляду тарифу на передачу на початку червня 2024 року, в той же час, станом на кінець місяця, жодного рішення з цього питання поки прийнято не було.

Нарешті, виробники з ВДЕ звернули увагу присутніх також на необхідність збереження існуючого механізму підтримки виробництва електроенергії з ВДЕ, а саме наявність в тарифі на послугу з передачі електричної енергії ОСП спеціальних обов’язків щодо збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Дірк Бушле, заступник директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства: «Я прагну, що розроблений нами План дій, чи Дорожня карта, як ми її називаємо, виконувався крок за кроком усіма гравцями ринку. Ми не говоримо про те, як має регулюватись ринок електроенергії, але даємо свої рекомендації щодо того як повернути довіру інвесторів, налагодити співпрацю між бізнесом і державою, а також зробити інвестиційний клімат України більш привабливим».

УВЕА висловлює подяку Секретаріату Енергетичного Співтовариства за підготовку Дорожньої карти, залучення галузі і державних органів влади до її доопрацювання і, загалом, прагнення врегулювати наявні проблеми на ринку з урахуванням інтересів усіх учасників ринку. Очікуємо на затвердження фіналізованого документу і його практичне виконання під контролем Секретаріату Енергоспівтовариства.

Нагадуємо, що пост-медіаційний процес відбувається в рамках укладеного у 2020 році Меморандуму про Взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики України, підписантами якого стали Кабінет Міністрів України, Міністерство енергетики України, НКРЕКП – з боку держави, та УВЕА і ЄУЕА – з боку інвесторів у ВДЕ в Україні.

ДАНІ ЩОДО ВІТРОВОГО І СОНЯЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ ВІДТЕПЕР ДОСТУПНІ НА RE DATA EXPLORER

18 червня 2024 року, УВЕА разом зі своїми партнерами NREL та USAID, офіційно презентували дані вітрового та сонячного потенціалу України, що відтепер публічно доступні на платформі RE Data Explorer – зручний веб-інструмент геопросторового аналізу та візуалізації потенціалу відновлюваної енергетики, який можна налаштувати для різних сценаріїв. У заході взяли участь українські та міжнародні девелопери ВДЕ проєктів, інвестори, галузеві науковці та інші зацікавлені сторони, які отримали ексклюзивні знання про те, як використовувати RE Data Explorer для оптимізації власних енергетичних стратегій та підтримки цілей сталого розвитку. 

Для України, яка прагне диверсифікувати свій енергетичний баланс, зменшити залежність від імпортованих палив та децентралізувати власну енергетичну систему, інтеграція вітрової та сонячної генерації є стратегічним пріоритетом. В той же час, наявність знань про реальний вітровий та сонячний потенціал кожного українського регіону може забезпечити реалістичну і обґрунтовану стратегію енергетичного переходу, збалансоване і ефективне розміщення ВДЕ об’єктів по території України, а також допомогти девелоперам у виборі найбільш стратегічно-привабливої ділянки для реалізації проєкту. Окрім того, доступ інвесторів до реальних даних про вітровий і сонячний потенціал держави та, пов’язане з цим, чітке розуміння ними потенційного рівня виробітку «чистої» електроенергії в конкретному регіоні, сприяє формуванню правильних очікувань від майбутнього активу. 

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, відкрив захід короткою презентацією про сучасний стан вітроенергетичного ринку, динаміку його розвитку, а також подальші перспективи нарощення вітроенергетичних потужностей в Україні. «Платформа RE Data Explorer містить унікальні дані вітрового потенціалу на висоті 120 м, надані реальними гравцями ринку – девелоперами вітроенергетичних проєктів. Це робить ці дані доволі точними і дуже корисними при виборі ділянки для майбутньої ВЕС. Хочу подякувати нашим партнерам, NREL та USAID, за роботу, розробку такого цінного веб-інструменту та приділену увагу вітровому і сонячному потенціалу саме України», - висловив подяку пан Конеченков.

Анастасія Сахарова, проєктна менеджерка в NREL, представила теоретичні основи та інструментарій платформи RE Data Explorer, а також фізично продемонструвала як користуватись платформою. Пані Сахарова: «Дані про вітровий ресурс в Україні охоплюють період з 2000 по 2023 роки, подаються у просторовій роздільній здатності у 2 км та з часовим інтервалом в 5 хв. Окрім швидкості і напрямку вітру, на платформі також можна отримати погодинні дані щодо температури, тиску та відносної вологості. Дані про вітровий ресурс доступні на висоті від 10 до 200 метрів над рівнем землі». Додатково, пані Сахарова повідомила, що на платформі окрім даних про вітровий та сонячний потенціали України, також доступні дані щодо локації річок та озер і наявності заповідних територій, доріг й залізничних шляхів. 

Ілля Черняховський, Дослідник та Менеджер групи в NREL, доповнив презентацію пані Сахарової, навівши ті етапи девелопменту, на яких можуть бути використані дані з платформи RE Data Explorer, а саме при: аналізі показників проєкту та фінансовому аналізі, проєктуванні мікромереж, оцінці землекористування та геопросторовому аналізі, моделюванні енергосистеми та загальної рівноваги.  

Довідка. Renewable Energy (RE) Explorer – веб-платформа, яка надає дані про відновлювану енергетику, аналітичні інструменти, має різноманітні інформаційні продукти та сервіс «запитай у експерта», що пропонуються розробникам проєктів, політикам та стейкхолдерам у всьому світі. Платформу можна налаштовувати для різних сценаріїв. Платформа містить репозиторій для завантаження високоякісних даних та інтеграції з іншими аналітичними інструментами. RE Data Explorer підтримує інтегроване планування, розробку політики та інші види діяльності, які спрямовані на прискорення впровадження відновлюваних джерел енергії. 

Режим доступу: https://data.re-explorer.org/subscribe?b=%5B%5B-235.8649150875858%2C-55.19927280022483%5D%2C%5B306.9474922372716%2C81.44408515060309%5D%5D 

Презентація

НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС-ДІАЛОГ: «ВІДБУДОВА УКРАЇНИ ЗА РАХУНОК ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ»

Німецько-український діалог «зеленого» бізнесу відбувся 10 червня 2024 року в рамках Конференції з відновлення України (URC) 2024 в Берліні, об’єднавши німецькі та українські компанії з відновлюваної енергетики з політиками від обох країн. Захід був організований спільно Німецькою федерацією відновлюваної енергії (BEE), Global 100% RE Ukraine та Німецько-українським енергетичним партнерством, яке підтримується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) за дорученням Федерального міністерства економіки та кліматичних дій (BMWK) у співпраці з Міністерством енергетики України.

Учасники діалогу обговорили нагальні потреби та пропозиції сектора відновлюваної енергетики для відновлення України, спираючись на питання, висвітлені під час підготовчої сесії у травні. Основною метою дискусії було привернення уваги політиків до порядку денного цього сектора й пропагування відновлення України за рахунок ВДЕ й «зеленого» переходу. Крім того, німецькі та українські компанії, а також їх бізнес-асоціації, представили своє бачення і потреби розширення двосторонньої співпраці країн.

«Криза у постачанні та вартості викопного палива після початку агресивної війни росії проти України показала наскільки катастрофічною може бути залежність від викопних і ядерних джерел енергії, не кажучи вже про гігантську ядерну загрозу під час війни. Децентралізовані типи електрогенерації менш вразливі до атак і забезпечують надійне постачання енергії навіть у воєнний час», – відзначила Президентка BEE Сімоне Пітер.

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, наголосив, що прийняття найпростіших і найпрозоріших інструментів для розвитку ВДЕ проєктів у форматі «переважного суспільного інтересу» є вкрай важливим. Він зазначив, що розвиток вітрової енергетики має бути визнаний як переважаючий суспільний інтерес на державному рівні. Відповідно, процедури із землевідведення, оцінки впливу на довкілля, розробки містобудівної документації та приєднання до мережі мають бути максимально спрощені. Пан Конеченков заявив: «Основною перешкодою для розвитку проєктів з ВДЕ в масштабах, необхідних Україні, є відсутність відповідної фінансової та комерційної структури. Нам потрібен «місток» між проєктами, готовими до будівництва, і доступним для України фінансуванням. Наша асоціація пропонує створити тимчасовий фінансовий інструмент, який би давав впевненість кредиторам через гарантування дотримання мінімальної ціни на електроенергію. Цей фонд гарантованої мінімальної ціни забезпечуватиме компенсацію кредиторам у випадку якщо середня місячна ринкова ціна впаде нижче гарантованого рівня протягом розрахункового періоду. І навпаки, фонд отримуватиме прибуток якщо ціна перевищить гарантований рівень, отримуючи плату — розраховану як знижка до ринкової ціни — від власника проєкту».

«Основною перешкодою для залучення фінансування на нові проєкти в Україні є відсутність банківської привабливості та обтяжливі умови фінансування. Вирішення цих проблем вимагає інноваційних рішень, таких як прийняття кредиторами ринкового ризику або створення Українського фонду сталого розвитку за підтримки міжнародних донорів», - підкреслив Олександр Подпругін, заступник голови Правління УВЕА, Notus Energy.

В УВЕА З ЗАПРОШЕНИМИ ЕКСПЕРТАМИ ОБГОВОРИЛИ ОСОБЛИВОСТІ БУДІВНИЦТВА ГІБРИДНИХ СИСТЕМ В УКРАЇНІ

29 травня 2024 року, УВЕА провела вебінар присвячений правовим та технічним аспектам будівництва гібридних електростанцій в Україні, що зібрав як представників енергетичного бізнесу, так і державних органів, а також інших зацікавлених сторін.  Гібридні (комбіновані) електростанції, що є комбінацією різних типів ВДЕ генерації, наприклад ВЕС+СЕС, сприяють більш стабільному і прогнозованому виробництву «зеленої» електроенергії, а системи накопичення і зберігання енергії (energy storage), які, як правило, також є частиною такої станції, забезпечують гнучкість і балансування системи, вирівнювання частоти. Враховуючи сучасну кризову ситуацію в українській енергетиці, значні пошкодження критичної енергетичної інфраструктури і застосування системних відключень електроенергії - розвиток потужностей гібридних ВДЕ електростанцій може значно укріпити та підсилити національну енергетичну систему. 

«Будівництво гібридних ВДЕ електростанцій – це світова тенденція. У 2022 році обсяг світового ринку гібридних енергосистем досягнув 643,91 млн доларів США, а до 2032 року, за прогнозом, він має зрости до близько 1 225,79 млн доларів США [дані Precedence Research]. Сподіваємось, що в найближчому майбутньому, Україна також стане частиною цього ринку», - повідомив, відкриваючи вебінар, Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА.

В’ячеслав Молибог, менеджер проєктів у компанії FICHTNER, представив теоретичні основи і типові кроки для моделювання проєкту гібридних електростанцій та навів відповідні приклади реалізованих проєктів у світі. «Гібридна електростанція забезпечує збільшення коефіцієнта використання встановленої потужності; посилення та підтримку електричної мережі і її балансування; врегулювання відхилень прогнозу; допоміжні послуги, а також зменшує вартість будівництва і експлуатації», - підсумував переваги гібридних електростанцій пан Молибог і додав, що сьогодні, найпривабливішим прикладом країни, де активно будуються такі електростанції та існує необхідне для цього законодавство є Туреччина.  

Новизною вебінару стала також презентація паном Молибогом теоретичного розрахунку генерації «зеленої» гібридної електростанції для однієї з локацій в Одеській області. 

Максим Сисоєв, партнер юридичної фірми Dentons, в свою чергу, окреслив правову специфіку реалізації проєктів комбінованих електростанцій трьома типами учасників ринку: виробником електричної енергії, активним споживачем і споживачем. «Наразі визначення гібридних (комбінованих) систем з ВДЕ в законодавчому полі України відсутнє, хоча є регулювання підключення ВДЕ генерації разом з системами накопичення енергії, проте також без конкретного юридичного визначення такої станції. В моєму розумінні, гібридні електростанції мають регулюватись тим самим законодавством, що і усі інші об’єкти ВДЕ, а саме Законами України «Про ринок електричної енергії», «Про альтернативні джерела енергії», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про Оцінку впливу на довкілля» та іншими підзаконними актами», - висловив свою думку Максим Сисоєв. 

Олександр Жигалюк, начальник Департаменту розвитку системи передачі в НЕК «Укренерго», прокоментував виступи спікерів з точки зору технічних потреб і викликів української енергосистеми, зазначивши: «цей захід є хорошим початком для розвитку такого типу генерації як гібридні електростанції, які дійсно важливі для енергетичної системи України. Єдине що, важливо ще більш детальніше дослідити міжнародний досвід. Я розумію, що він не є уніфікованим, бо кожна країна має свої особливості. Але ми зараз знаходимось на тому переломному моменті, коли ця складова має бути інтегрована і в українське законодавство також, тому, важливо це зробити найефективнішим чином».

Вебінар закінчився активним обговоренням теми між спікерами та усіма охочими учасниками. 

ЗАКАРПАТТЯ СТАЄ ЦЕНТРОМ УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА ВІТРОТУРБІН

На Закарпатті нещодавно розпочав роботу новозбудований цех з виробництва вітрових турбін ТОВ «ФРЕНДЛІ ВІНД ТЕХНОЛОДЖІ», компанії-члена УВЕА. Завдяки передовим технологіям та інноваційному підходу, підприємство планує виробляти до 20 ВЕУ на рік з одиничною потужністю від 4,8 до 5,5 МВт. 

ТОВ «ФРЕНДЛІ ВІНДТЕХНОЛОДЖІ» - це єдиний на сьогодні національний виробник ВЕУ мультимегаватного класу. Свою діяльність на Закарпатті підприємство розпочало після вимушеної релокації потужностей групи компаній ТОВ «УК «Вітряні парки України» зі сходу країни після початку повномасштабної війни у 2022 році. 

Вже в минулому році компанія розпочала будівництво першої ВЕС на території Закарпатської області загальною потужністю близько 80 МВт. Загалом амбітний пакет проєктів компанії передбачає будівництво понад 500 МВт потужностей. 

Національне виробництво вітрових турбін є значним внеском у розвиток не тільки відновлюваної енергетики країни, а й вітчизняного машинобудування; це - суттєвий внесок в посилення стійкості і надійності енергетичної системи України, економічне відновлення країни.

«В умовах, коли в Україні зруйновано понад 80% теплової генерації, гідроелектростанцій, то вкрай необхідним є прийняття швидких рішень щодо відновлення енергетичної системи. Будівництво енергетичних об’єктів, працюючих за рахунок місцевих, відновлюваних джерел енергії може не тільки врятувати населення і підприємства від енергетичної кризи, але й забезпечити перехід на децентралізовану генерацію, стійку до обстрілів й руйнування. Розвиток національних підприємств, на кшталт ФРЕНДЛІ ВІНДТЕХНОЛОДЖІ, є дуже важливим кроком на шляху до енергетичної безпеки нашої країни», - наголосив Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА.

ВИВЧАЄМО ЕНЕРГІЮ ВІТРУ

Уявіть собі світ, де енергія виробляється не шляхом спалювання викопних палив, а за допомогою сили вітру – чистого та невичерпного джерела. Саме про таке світ дізналися школярі Свалявської та Воловецької громад на спеціальних уроках, які пройшли 13 і 14 травня 2024 року в рамках освітньої діяльності Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА). 

Цього року представники УВЕА завітали до шкіл Закарпаття, щоб розповісти учням про те, як працюють вітрові турбіни, як вітер перетворюється на електроенергію, та які переваги це приносить для довкілля та економіки.

Діти дізналися про принципові відмінності між відновлюваними та викопними джерелами енергії, про те, що викопні палива забруднюють навколишнє середовище та сприяють зміні клімату, а вітроенергетика навпаки – допомагає зберегти планету для майбутніх поколінь. Екскурс в історію використання вітру розкрив школярам, що людство здавна використовувало його силу – від вітрильників і млинів для помелу зерна до сучасних вітрових турбін, які забезпечують електроенергією цілі міста.

Звісно, не обійшлося без розмов про певні упередження, які існують стосовно вітроенергетики. Діти дізналися про те, як, згідно законів України, відбувається процес будівництва ВЕС, які дослідження проводяться на кожному етапі розвитку проєкту, і як вітроенергетика впливає на навколишнє середовище. Школярі активно ставили питання та ділилися своїми думками, адже тема майбутнього нашої планети хвилює кожного. 

Школярі активно ставили питання та ділилися своїми думками, адже тема майбутнього нашої планети хвилює кожного. Щоб знання про вітроенергетику міцніше закріпилися, асоціація разом з компанією Atlas Volovets Energy, яка підтримала таку ініціативу УВЕА, передала до шкільних бібліотек примірники дитячої книжки «Секрети Вітру», захоплюючий сюжет якої, наповнений багатьма цікавими науковими фактами, переносить читача у просторі і часі, і головне вчить любові і повазі до природи.

А для того, щоб діти змогли висловити своє ставлення до вітроенергетики не лише словами, а й творчістю, для школярів був оголошений конкурс малюнків, а найкращі роботи будуть відзначені цінними подарунками. 

Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, так коментує цей проєкт: 

«Треба відзначити, що діти дуже уважно слухали про історичне і сучасне використання енергії вітру. Було багато питань, часто і досить дорослих, професійних. 

Проведення заходів на кшталт таких уроків про вітроенергетику є суттєвою складовою комунікації з громадами; такі зустрічі мають відбуватися на кожному етапі проєкту. Адже саме через діалог та донесення правдивої інформації щодо вітроенергетичної технології можливо досягти порозуміння та розвиток зеленої енергетики, який дуже потрібен нашій країні. За словами вчителів, нажаль, деякі «екологічні» активісти дуже лякають місцеве населення, розповідаючи різні жахи про вітроенергетику, таким чином, «прив’язуючи» місцевих до застарілих технологій. Вугілля і дрова, які наразі спалюють в стареньких котельнях для опалення шкіл Воловецької і Свалявської громад, не лише шкодять екології і здоров’ю людей, а є неефективною технологією позаминулого сторіччя, від якої відмовляється сучасний світ. 

Підвищення обізнаності серед молодого покоління – це надзвичайно важливий крок назустріч зеленої генерації в Україні. Адже саме діти будуватимуть майбутнє, і ми хочемо, щоб майбутнє України було чистим, сталим та екологічним! Робота з громадами, які мають бути головними замовниками вітрових та сонячних вітроелектростанцій повинна стати головним пріоритетом як для нашого уряду, так і для інвесторів, які готові розвивати свої проєкти для досягнення енергетичної незалежності та енергетичної безпеки нашої країни».

ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИЙ РИНОК УКРАЇНИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНО-БРИТАНСЬКОГО ПАРТНЕРСТВА

Конференція з відновлення України 2023 року, що пройшла в м. Лондон, Велика Британія, продемонструвала чітку зацікавленість британського приватного бізнесу інвестувати в український ринок енергетики, зокрема у екологічно-чисті технології та інновації. Так, 03 травня 2024 року, Міністерство енергетики України повідомило про виділення Урядом Великої Британії 16 млн фунтів стерлінгів на реалізацію в Україні перших 13 інноваційних проєктів в енергетиці в рамках програми InnovateUkraine, серед яких передбачається проєкт з будівництва вітрової електростанції для виробництва водню. 

Символічно в День Європи, 09 травня 2024 року, УВЕА у співпраці з RenewableUK провела вебінар присвячений обміну досвідом із розвитку вітрової енергетики на ринках України та Британії, а також обговоренню доступних інвестиційних можливостей на українському ринку. Увага на вебінарі була присвячена як наземним, так і офшорним вітроенергетичним проєктам. 

Відкрила вебінар Джейн Купер з Ради з питань офшорної вітроенергетики, що підтримується RenewableUK, яка представила сучасний стан британського ринку наземної і офшорної вітроенергетики та окреслила ті виклики, що мають бути врегульовані для подальшого нарощення вітроенергетичних потужностей в країні. «Передбачається, що 2024 рік стане роком офшорної вітроенергетики для Великої Британії, на розвиток якої британський Уряд виділив 1 млрд фунтів через програму GiGA (Green Industries Growth Accelerator). В той же час, для подальшого успішного нарощення вітроенергетичних потужностей як в Британії, так і в усій Європі, необхідно спростити процедуру приєднання та розбудувати інфраструктуру електромережі». 

Доповнив виступ пані Купер Рис Томас з RenewableUK, який відзначив, що окрім наземної та офшорної вітрової енергетики, Велика Британія наразі робить значний акцент на будівництві установок накопичення та зберігання енергії (energy storage), де загальна потужність проєктів на різних етапах розвитку становить 96,484 МВт. 

Альберт Кларк з Департаменту торгівлі і бізнесу при Уряді Великобританії, в свою чергу, розповів про інвестиційну підтримку, яку надає Уряд Британії для розвитку вітрової енергетики, зокрема через Інфраструктурний Банк Великої Британії, Шотландський Інфраструктурний Банк, програми GIGA та UKEF. «Уряд Великої Британії визнає, що країні потрібна сильна виробнича база для досягнення цілей енергетичної безпеки та нульового рівня викидів», – сказав пан Кларк.  

Український вітроенергетичний ринок і його інвестиційні можливості були представлені на вебінарі Ольгою Рибачук, членкинею Правління УВЕА та виконавчою директоркою компанії Elementum Energy, та Катериною Книш, керівницею аналітичного департаменту УВЕА. 

Катерина Книш: «Якщо Ви запитаєте чому потрібно розглядати Україну для інвестування сьогодні? Моя відповідь буде: тому що це єдина країна у війні, яка демонструє економічне зростання. За даними Міністерства економіки України, у 2024 році національна економіка має зрости на 4,6%, в той час як у 2023 році це зростання сягнуло більше 5%. Чому потрібно інвестувати саме у вітрову енергетику в Україні? Тому що, Україна вважається сьогодні найбільшим майданчиком з доступною площею для будівництва; це країна, де середньорічна швидкість вітру на висоті 120 м досягає 7-8 м/с; це країна, де на рівні держави декларується значна підтримка приватного бізнесу і великих інвестиційних проєктів; і це країна, де для інвесторів доступні різні формати співпраці: від купівлі готового проєкту до спільного девелопменту». 

Ольга Рибачук: «Масштабні руйнування централізованої енергогенерації в Україні дають чіткий сигнал про необхідність будівництва нових потужностей. Разом з міжнародною підтримкою, зростаючою економікою, багатим вітровим ресурсом, лібералізацією ринку, «зеленим» порядком денним та курсом на ЄС - це запрошення для всіх стейкхолдерів долучитись. Ми в Elementum Energy не тільки володіємо одним з найбільших портфелів «зелених» проєктів в Україні, але й продовжуємо будувати, розвивати та розширювати нашу діяльність, підтримуючи енергетичну безпеку країни».

ВЕБІНАР УВЕА: ПРАВОВІ СТРАТЕГІЇ ПОВЕРНЕННЯ ВТРАТ ВІД ВІЙНИ

«Повернути вітер: правові стратегії повернення втрат від війни» - саме під такою назвою, 30 квітня 2024 року, пройшов черговий вебінар УВЕА, що став одним із серії 2024 року. Українська енергетична інфраструктура залишається основною воєнною ціллю для повітряних ракетних і дронових атак рф. Лише за березень-квітень 2024 року, ворог знищив 80% об’єктів теплової енергетики, а об’єднана енергосистема України втратила близько 7 ГВт потужностей. В цей же період стало відомо про пошкодження ще однієї вітрової турбіни на півдні України. Загалом, за попередніми розрахунками Світового Банку, сектор вітрової енергетики за два роки війни вже зазнав збитків на понад 50 млн євро. 

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА: «71% вітроенергетичних потужностей досі знаходиться на тимчасово окупованих територіях, тоді як вже точно відомо про 12 випадків пошкодження або знищення вітрових турбін. Тому, питання відшкодування отриманих збитків було і залишається актуальним для ринку і УВЕА присвячувала цьому вже не один захід та зустріч. Унікальністю ж цього вебінару є можливість дізнатись більше саме про інвестиційний арбітраж, а також про «колективний позов», який є більш дешевшим і ефективнішим».

Одним із доступних для інвесторів варіантів повернення коштів, втрачених внаслідок повномасштабної війни, є подача позовів для стягнення збитків з рф на підставі Угоди між Україною та росією від 1998 року про заохочення та взаємний захист інвестицій. Також, під час вебінару було відзначено, що потенційні позивачі можуть спиратись на сприятливі прецеденти, створені попередніми інвестиційними арбітражними справами, пов’язаними з анексією Криму - так званими «кримськими справами», та рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Україна та Нідерланди проти росії» від 25 січня 2023 року. 

Саме тому, ключова увага під час вебінару була приділена доступному на сьогодні правовому порядку стягнення коштів з рф і особливостям подачі таких позовів, а саме правам/порушенням, які можуть розглядатись в рамках відповідних арбітражів, тривалості і вартості таких арбітражів, можливості подання «колективних позовів» (mass claims), тощо. Усі ці та багато інших суміжних з тематикою питань були широко розкриті Марією Костицькою, партнеркою та головою арбітражної практики паризького офісу Winston&Strawn LLP, за модерації Івана Бондарчука, члена Правління УВЕА, партнера та керівника практики «Енергетика і Проєкти» в LCF Law Group. 

«Коли мова йде про подачу арбітражних позовів проти росії, ключовою дилемою для інвесторів, що втратили вітроелектростанції на тимчасово окупованих територіях, є доцільність інвестування декількох мільйонів євро в арбітражний процес. Ці кошти потрібні для відновлення та розвитку бізнесу, інвестицій у нові проєкти. Тому важливим питанням над яким працюють юридичні радники, є пошук ефективних способів мінімізації витрат на арбітраж (таких як колективні позови), або джерел зовнішнього фінансування процесів (фандерів)», - стверджують юристи. 

Для перспективного розвитку національного сектору ВДЕ та безпечного інвестування в цей сектор, вирішальне значення має комплексне страхування воєнних і політичних ризиків, що забезпечується такими міжнародними фінансовими організаціями як, наприклад, MIGA, Державний фонд США з міжнародного розвитку, ЄБРР, Bpifrance Assurance Export та іншими. Окрім того, 22 лютого 2023 року, Міністерство енергетики України та Фонд державного майна видали спільний Наказ №57/342, яким було затверджено Методику визначення шкоди та збитків, завданих об’єктам енергетичної інфраструктури України внаслідок збройної агресії рф, яка може стати в пригоді при оцінці руйнувань і пошкоджень на об’єктах. 

ІНСТРУМЕНТ UKRAINE FACILITY ДЛЯ ПРИВАТНОГО БІЗНЕСУ

26 квітня 2024 року, Київська школа економіки за партнерства з Міністерством економіки України провели круглий стіл «Розвиток бізнесу – основний драйвер економічного відновлення України» в рамках якого було презентовано програму Ukraine Facility ( https://www.ukrainefacility.me.gov.ua ), передбачені нею реформи, стимули розвитку та принципи фінансування за Піларами (Pillars), з фокусом на Піларі II, а також стан підготовки інвестиційних проєктів для презентації на Конференції з відновлення України в Берліні в червні 2024 року. Одна із сесій заходу була присвячена виступам представників міжнародних фінансових організацій, а саме з ЄБРР, ЄІБ та BGK, які розповіли на чому фокусуються МФО і українські банки при фінансуванні проєктів, що підпадають під Пілар II. Представники УВЕА та її компаній-членів також були запрошені на захід. Модерувала дискусію Наталія Шаповал, Керівниця KSE Institute. 

Ключові макроекономічні показники і положення Урядового Плану в рамках Ukraine Facility, презентовані під час заходу:

• За оцінкою Світового Банку, потреби України на відновлення та відбудову, станом на 31 грудня 2023 року, становлять 486 млрд дол США, з яких 47 млрд дол США – потреби енергетики, 117 млрд дол США – потреби МСП, 148 млрд дол США – потреби інфраструктурного сектору.
• Сектор енергетики є одним із пріоритетних секторів для фінансування в рамках Ukraine Facility, що передбачає створення умов для розвитку ВДЕ та залучення інвестицій, інтеграцію до ринку ЄС, післявоєнну лібералізацію ринків газу та електроенергії, забезпечення незалежності Регулятора, підвищення енергоефективності будівельного сектору, тощо. 
• Інвестиційними індикаторами для сектору енергетики на 2024-2027 рік є енергетична модернізація та підвищення енергоефективності, фізичний захист енергетичної інфраструктури та державні програми підтримки розвитку ВДЕ. Загалом 109 індикаторів сконцентровані на покращенні бізнес-середовища в Україні.
• Три Пілари (складові) інструменту Ukraine Facility та похідного від нього Плану Уряду: Пілар І – план підтримки України об’ємом 38,27 млрд Євро; Пілар ІІ – Ukraine Investment Framework (UIF) об’ємом 9,3 млрд Євро, 20% з яких буде направлено на «зелений» перехід; Пілар ІІІ – технічна та адміністративна підтримка об’ємом 4,76 млрд Євро.
• Фінансові джерела в рамках UIF: 7,8 млрд Євро – українська гарантія і 1,5 млрд Євро – змішане фінансування від ЄС (блендінг/гранти та технічна допомога (консультації бізнесу щодо підготовки заявок, доопрацювання проєктів)).
• В рамках UIF: операції для приватного сектору ініціюватимуться МФО на основі попиту з боку приватних компаній; державні проєкти будуть ініційовані Урядом на основі управління державними інвестиціями та єдиного переліку проєктів; попереднього відсоткового розподілу між приватними та державними секторами не передбачено. 
• Українська гарантія є спеціальним інструментом розподілу ризиків, яка буде доступна для МФО, які підтримують проєкти в Україні. Гарантія покриває майже 90% фінансових ризиків за різноманітними операціями у державному та приватному секторах, серед яких: кредити (у тому числі в національній валюті), гарантії, контргарантії, інструменти ринку капіталу, інші інструменти фінансування або покращення кредитоспроможності, страхування, участь у капіталі або квазі-акціонерному капіталі.
• Наразі є три формати доступу до фінансових інструментів UIF: прямий (МФО фінансує безпосередньо великі корпорації та муніципалітети від 10-20 млн Євро); непрямий (МФО фінансує через локальних партнерів – українські банки – Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк та деякі приватні банки) до 5 млн Євро; змішаний (МФО фінансує безпосередньо через українські банки (державні і деякі приватні)).
• Щодо страхування воєнних ризиків: наразі доступні 100 млн дол США у фонді MIGA саме для страхування власного капіталу (equity). Також, ЄБРР страхують логістику, товари, що в дорозі, зокрема до портів, тощо. 

Володимир Кузьо, Заступник Міністра економіки: «Сьогодні є три напрямки роботи Уряду для стимулювання та економічного зростання: зниження ризиків, що включають ініціативи, які покликані пом’якшити ризики, пов’язані з інвестування в Україну; фінансові стимули та інструменти, що включають в себе заходи для стимулювання інвестицій в приватний та державний сектори, розширення роботи з МФО та прийняття Законів спрямованих на залучення інвестицій; покращення бізнес-середовища, тобто приведення нормативно-правової бази у відповідність до міжнародних стандартів, підвищення ефективності та прозорості регулювання, зменшення адміністративних бар’єрів і оцифрування інструментів доступу до ринку».

Джосалін Корне, Керівник групи з питань реконструкції та інфраструктури Представництва ЄС в Україні: «ЄС підтримує макрофінансову стабільність України з початку війни і вже профінансували в українську економіку 11,5 млрд Євро. До того ж, програми по зниженню ризиків, що фінансуються ЄС в Україні, наразі охоплюють близько 2,2 млрд Євро, 500 млн Євро з яких - у форматі гарантій, грантів та капіталовкладень»

Лука Понцелліні, Старший кредитний спеціаліст, Близький Схід, Північна Африка, Східна Європа та Центральна Азія, Європейський інвестиційний банк: «Сьогодні ЄІБ працює над декількома ключовими напрямками: фінансування конкретних банків, де 200 млн Євро в нашому бюджеті передбачено для українських банків, надання індивідуальних гарантій (resharing (зокрема, в грудні 2023 року була запущена програма EU4Business Guarantee) та технічної підтримки (capacity building) для місцевих МСП».

УВЕА ОБГОВОРИЛА ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ВДЕ ГЕНЕРАЦІЇ В ОЕС УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року, УВЕА провела черговий вебінар під час якого вдруге підняла питання особливостей інтеграції ВДЕ генерації, зокрема вітроенергетичних потужностей, до мереж об’єднаної енергосистеми України. Під час заходу були презентовані експертиза і досвід таких компаній-членів УВЕА як DMCC-Engineering та INTEGRITES, а загалом захід зібрав понад 100 учасників, серед яких були також представники державних органів та наукової спільноти. Модератором дискусії був Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА.

Спільний виступ представників юридичної фірми INTEGRITES, а саме Олексія Феліва, керуючого партнера та голови практики енергетики, та Сергія Даціва, старшого юриста практики енергетики, був присвячений не лише актуальним особливостям процедури приєднання до електромережі, але й тим крокам, які необхідно здійснити для удосконалення та спрощення умов приєднання для ВДЕ об’єктів. Зокрема, спікери звернули увагу учасників на: етапи, які мають пройти виробники з ВДЕ до укладання договору про приєднання; наявне регулювання приєднання до мереж; актуальний рівень плати за приєднання; строк чинності технічних умов; роботу з нестандартним приєднанням, тощо.   

«Незважаючи на те, що, відразу після впровадження в Україні режиму воєнного стану, держава прийняла Тимчасовий порядок приєднання і надала можливість виробникам з ВДЕ, які розпочали девелопмент своїх проєктів до повномасштабного вторгнення, все ж отримати технічні умови на приєднання, сьогодні нам відомі негативні наслідки дії цього порядку. Так, в деяких регіонах України технічні умови на приєднання електроустановок потужністю більше 20 МВт були видані без обов’язкового техніко-економічного обґрунтування, що є зловживанням і потребує додаткової уваги як з боку учасників ринку, так і Асоціації», - зауважив Олексій Фелів і додав, що так само ринок сьогодні має об’єднатись і розглянути питання оновлення порядку зміни цільового призначення землі, що використовується для експлуатації електрогенеруючого об’єкту з ВДЕ. 

В свою чергу, Андрій Захаров, провідний інженер та експерт по ВДЕ в DMCC-Engineering, сфокусувався у своєму виступі на технічних аспектах, а саме на дослідженні енергосистем при приєднанні генерації з ВДЕ. У своїй презентації, пан Захаров описав основні види досліджень електричних режимів відповідно до об’єму розрахункових робіт, етапи виконання таких досліджень та усі інші заходи, які необхідно здійснити для того, щоб довести відповідність станції вимогам Кодексу системи передачі. «Хочу зауважити, що Кодекс системи передачі, який наразі діє в Україні - це не просто перелік певних вимог системного оператора, а, перш за все, правила і норми європейських колег, сформовані і випробувані при роботі із значною часткою «зеленої» генерації в мережі, що є дуже актуально і важливо для України, яка задекларувала доволі амбіційні цілі із збільшення частки ВДЕ в національному електробалансі», - підкреслив представник DMCC-Engineering.

В рамках сесії питань-відповідей, Андрій Конеченков також звернув увагу на те, що сьогодні дуже поширеною є проблема, коли об’єкти, які вже отримали технічні умови на приєднання, за різних причин не встигають побудуватись за необхідні три роки, через що на ринку точаться активні дискусії щодо необхідності надання можливості бронювання потужностей на довший термін. 

Відеозапис вебінару можна переглянути на YouTube-каналі УВЕА. 

УВЕА ВЗЯЛА УЧАСТЬ У ДРУГІЙ ПОСТ-МЕДІАЦІЙНІЙ ЗУСТРІЧІ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ СЕКРЕТАРІАТУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО СПІВТОВАРИСТВА

09 квітня 2024 року, Секретаріат УВЕА, а також представники багатьох компаній-членів асоціації, взяли участь у другій пост-медіаційній зустрічі, ініційованій Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Зустріч відбулась в рамках укладеного у 2020 році Меморандуму про Взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики України, підписантами якого стали Кабінет Міністрів України, Міністерство енергетики України, НКРЕКП – з боку держави, та УВЕА і ЄУЕА – з боку інвесторів у ВДЕ в Україні. Друга пост-медіаційна зустріч об’єднала в одному місці широке коло гравців національного ринку з ВДЕ, а саме представників Міністерства енергетики України, ДП «Гарантований покупець», НКРЕКП, НЕК «Укренерго», профільних галузевих асоціацій та виробників «зеленої» електроенергії. Зустріч пройшла під головуванням Дірка Бушле, заступника директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства. 

Метою пост-медіаційного процесу є сприяння відновленню довіри і діалогу між ключовими гравцями ринку ВДЕ через обговорення актуальних ринкових проблем, а також викликів, що виникли із повномасштабним вторгненням рф на територію України. Так, друга зустріч сторін процесу медіації була присвячена таким питанням як: 

1. Місце технологій ВДЕ в урядовому Плані для Ukraine Facility та проєкті Національного плану з енергетики та клімату України на період 2025-2030 років;
2. Активність міжнародних фінансових організацій на українському ринку ВДЕ;
3. Ефективність здійснених реформ на оптовому ринку електроенергії України (механізм PSO, корпоративні PPA, гарантії походження, тощо);
4. Експортні можливості національного ринку ВДЕ;
5. Інвестиційна привабливість наявних і майбутніх проєктів з ВДЕ;
6. Удосконалення корпоративного управління ДП «Гарантований покупець», тощо. 

Окрему увагу під час зустрічі було приділено презентації Секретаріатом Енергетичного Співтовариства нового дослідження щодо відбудови сектору відновлюваних джерел енергії в Україні. «Незважаючи на те, що процес медіації був завершений у 2020 році, на українському ринку електроенергії все ще існує низка проблем і викликів, які мають бути вирішені не лише для його сталого функціонування, але й для його інтеграції у європейське середовище. Тому, пост-медіаційний процес покликаний забезпечити спільний пошук і напрацювання різних варіантів вирішення існуючих проблем із врахуванням думки усіх учасників ринку: держави та бізнесу. До чого нам усім потрібно готуватись сьогодні, так це до ренесансу відновлюваної енергетики в Україні», - зазначив Дірк Бушле відкриваючи зустріч. 

Наскрізною лінією виступів представників компаній-членів УВЕА стала критична необхідність гарантування незмінності і передбачуваності галузевого законодавства, що також було підкреслено у окремому листі, надісланому УВЕА до Секретаріату Енергетичного Співтовариства напередодні зустрічі. Представники компаній-членів УВЕА звернули увагу Енергетичного Співтовариства на такі проблеми як: борги на ринку електричної енергії і відсутність стимулів для виробників з ВДЕ переходити від «зеленого» тарифу до механізму ринкової премії. Були озвучені причини, через які корпоративні РРА і аукціони з ВДЕ, не працюватимуть в Україні, і запропонований механізм для вирішення цього питання. Учасники ринку ВДЕ висловили негативне відношення до ініціативи щодо виокремлення з тарифу НЕК «Укренерго» за послуги з передачі електроенергії витрати, пов’язані з виконанням спеціальних обов’язків з ВДЕ, (послугу щодо збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії), що є одним з джерел забезпечення оплати вартості виробленої за «зеленим» тарифом електроенергії ДП «Гарантований покупець». 

УВЕА висловлює подяку Секретаріату Енергетичного Співтовариства за ініціювання пост-медіаційного процесу та забезпечення діалогу між гравцями ринку, і сподівається на оперативне і якнайшвидше врегулювання наявних проблем на ринку. 

УВЕА ТА ЇЇ КОМПАНІЇ-ЧЛЕНИ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У КОНФЕРЕНЦІЇ WINDEUROPE 2024 В ІСПАНІЇ

З 20 по 22 березня 2024 року представники Секретаріату УВЕА та ряд її компаній-членів взяли участь в роботі міжнародної конференції та виставці WindEurope Annual Event 2024, яка цього року пройшла в столиці автономії Країна Басків – місті Більбао. Щорічний захід WindEurope в Більбао є одним з основних світових місць зустрічі представників наземної і офшорної вітроенергетики. Конференція  висвітлила роль вітроенергетики в процесі створення нових робочих місць, в збереженні клімату і природи, в посиленні енергетичної безпеки і економічної конкурентоспроможності, її значення для економічного росту місцевих громад та багато іншого. Цьогоріч у заході, який пройшов під гаслом «Наш вітер, наша цінність - Створюємо цінність для Європи, живемо відповідно до європейських цінностей» взяли участь понад 12 000 учасників вітроенергетичного ринку з усіх куточків Європи, 520 компаній-експонентів, 14 міністрів та 400 інших спікерів з політики, промисловості та академічних кіл.

Традиційно, велика конференція розпочалася з міністерської сесії, модератором якої незмінно є Джайлз Діксон, виконавчий директор WindEurope. Важливою цього року ця сесія стала і для України, де з доповіддю виступив Генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства енергетики України Роман Андарак. Фокусом виступу пана Андарака стало значення вітрової енергетики для післявоєнної «зеленої» відбудови України та її подальшого сталого розвитку і зростання. «Кожна вітрова турбіна, незалежно від того встановлена вона в Україні чи в ЄС, означає ще менше споживання російського газу та менше доходів, які підживлюють російську агресію та вбивають цивільних, людей похилого віку, дітей. Кожен мегават чистої енергії - це вагомий внесок в нашу спільну європейську енергетичну безпеку», - зазначив Роман Андарак.

В міністерській сесії також взяли участь Тереза Рібера, Міністерка з питань екологічного переходу та демографічних викликів Іспанії, Філіп Німмерманн, Федеральний державний секретар з питань енергетики Німеччини, Державна секретарка Міністерства енергетики Молдови Кароліна Новак, Александра Сдоуку, заступниця Міністра енергетики та навколишнього середовища Греції, і заступник Міністра промисловості та технологій Туреччини Четін Алі Донмез, 

Відзнакою першого дня конференції стало підписання Іспанією «Іспанської вітроенергетичної хартії», яка покликана посилити зобов'язання країни щодо розширення вітроенергетичної галузі, яка вже є одним з основних центрів виробництва та постачання електроенергії в країні. Коментуючи цю подію Джайлз Діксон зазначив: «Минулорічний вітроенергетичний пакет ЄС змінив правила гри - 15 негайних заходів, спрямованих на зміцнення вітроенергетичної галузі Європи та прискорення розвитку вітроенергетики. …Двадцять шість урядів підписали Європейську вітроенергетичну хартію, взявши на себе зобов'язання впроваджувати цей пакет. Чудово, що Іспанія зараз виконує це зобов'язання, підписавши національну вітроенергетичну хартію, в якій викладені дії, які уряд і промисловість збираються здійснити».

Український вітроенергетичний ринок був представлений на цьогорічній події WindEurope також і окремою панельною дискусією «Інвестування у вітроенергетичний сектору України сьогодні», яка символічно пройшла у виставкому центрі 22 березня 2024 року, в день, коли росія здійснила наймасивнішу ракетну і дронову атаку цілеспрямовано на енергетичну систему України. Спікери панелі, представники українських вітроенергетичних компаній та члени Правління УВЕА: Олександр Селіщев, генеральний директор ДТЕК ВДЕ, Михайло Чулков, директор Юрокейп Юкрейн 1, Іван Бондарчук, радник, керівник практики енергетики в LCF Law Group, разом з Максимом Артеменко, директором з розвитку бізнесу в Elementum Energy, представили можливості і виклики ведення вітроенергетичного бізнесу в Україні, особливості реалізації вітроенергетичних проєктів в час війни, а також майбутні плани розвитку власних бізнес портфелів саме в Україні. Промодерувала дискусію керівниця аналітичного департаменту УВЕА та директорка з розвитку бізнесу в MCL Group, компанії-члені УВЕА, Катерина Книш.

Питання інвестування в український вітроенергетичний бізнес також було підняте пані Книш і під час модерації нею однієї із сесій загальної конференції WindEurope під назвою «Фінансування вітроенергетичних проєктів в час високих відсоткових ставок», де взяли участь представники таких компаній і фінансових організацій як Statkraft, Brookfield Asset Management, Європейський інвестиційний банк (EIB), Міжнародна фінансова корпорація (IFC), а також Міжнародний центр сталого фінансування (ISFC). 

Крім вже згаданих вище компаній, до української делегації на заході WindEurope також увійшли і представники таких компаній-членів УВЕА як WindFarm, Крани України та CWP. 

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА: «З кожним роком представлення українського вітроенергетичного ринку на міжнародних конференціях з вітрової енергетики стає все більш ширшим, публічнішим і впевненішим. Наш ринок демонструє своє існування і розвиток в час війни, чим безумовно привертає увагу міжнародних партнерів. Станом на сьогодні, 50% вітроенергетичного бізнесу в Україні становлять саме міжнародні інвестори, які залишаються в Україні незважаючи на наявні політичні і воєнні ризики. Висловлюю сподівання, що цей відсоток буде рости, адже УВЕА активно працює з державними органами над прийняттям рішень необхідних для мінімізації цих ризиків, захисту наших інвесторів та покращення ринкового середовища. Дякую WindEurope за можливість бути представленими і почутими на їх заході». 

В УВЕА ВІДПОВІЛИ НА НАЙПОШИРЕНІШІ ЗАПИТАННЯ ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ НА ВІЛЬНОМУ РИНКУ

12 березня 2024 року, УВЕА провела вебінар присвячений 10+ найпоширенішим питанням щодо діяльності виробників з ВДЕ на вільному ринку. Надання виробникам з ВДЕ права виходити із балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» та вести самостійну торговельну діяльність на вільному ринку електроенергії стало однією з найреволюційніших змін у «зеленій» енергетиці в Україні за останній час. Після понад півроку з впровадження цих законодавчих змін, УВЕА вирішила обговорити ті запитання, які найчастіше виникають у компаній, що вже перейшли на новий формат роботи або планують здійснити цей крок. Своїм досвідом та експертною думкою під час онлайн-дискусії поділились представники таких компаній-членів УВЕА, як Ілля Притула, керівник напряму «зеленої» енергетики в АТ «Енергетична компанія України» (ЕКУ), та Віталій Радченко, керуючий партнер CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang. Гостьовим спікером став Юрій Артеменко, член наглядової ради ПАО «МТБ Банк». 

Відкриваючи вебінар, Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА та модератор дискусії, повідомив, що питання надання можливості виробникам з ВДЕ виходити з балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» і вести самостійну діяльність з продажу електроенергії на організаційних сегментах ринку почало серйозно обговорюватись починаючи з 2020 року, а вже з 2022 року з балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» почали поступово виходити виробники електроенергії з енергії сонця. В той же час, для виробників електроенергії з енергії вітру ключовим поштовхом вийти на вільний ринок стало прийняття Закону України №3220-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та «зеленої» трансформації енергетичної системи України», оскільки він закріпив положення про тимчасовий вихід і можливість повернення до балансуючої групи зі збереженням системи «зеленого» тарифу або підтримки за результатами аукціону. 

«Станом на січень 2024 року, з балансуючої групи вийшло 78% вітрової генерації на підконтрольній Україні території, а ключовою причиною для прийняття такого рішення стало бажання своєчасно і в повному обсязі отримувати кошти за згенеровану електроенергію, тим самим забезпечуючи можливість покриття своїх операційних і фінансових витрат в час війни», - підкреслив Андрій Конеченков. 

У продовження слів пана Конеченкова, Ілля Притула наголосив, що процес виходу на вільний ринок став для виробників з ВДЕ майже непомітним завдяки їх взаємодії з професійними трейдерами в межах договорів купівлі-продажу електроенергії. 

«За останній час на ринку з’явилася низка нових можливостей для виробників зеленої електроенергії, здатних покращити економіку їх роботи. Вихід на вільний ринок дає змогу сонячним і вітровим станціям отримувати «живі» кошти за вироблену електроенергію, уникаючи накопичення боргів. А співпраця з професійним трейдером в межах договорів PPA робить перехід на нову модель роботи швидкою і максимально простою. ЕКУ, зокрема, також пропонує ВЕС і СЕС контракти на викуп зеленої електроенергії ще на етапі їх проектування (pre-PPA), що дає можливість інвесторам залучати кредитні кошти для будівництва нових потужностей. Більше того, нині на ринку впроваджується механізм ринкової премії (feed-in premium), який дає можливість ВЕС і СЕС працювати на вільному ринку, продовжуючи отримувати державну підтримку», - заначив Ілля Притула. 

Віталій Радченко, в свою чергу, розповів про юридичні особливості повернення до балансуючої групи ДП «Гарантований покупець», можливість укладення довготермінових контрактів на викуп електроенергії, а також сучасний статус впровадження системи торгівлі сертифікатами на гарантії походження. 

«При переході з «зеленого» тарифу на механізм ринкової премії та виході з балансуючої групи Гарпока, виробники електроенергії з ВДЕ мають розуміти та прорахувати усі явні юридичні та фінансові ризики, пов’язані із зміною механізму підтримки, балансуванням, необхідністю приєднання до нової балансуючої групи із її власними та особливими комерційними умовами, та неявні - як-от наслідки та висока ймовірність збільшення обмежень виробітку з ВДЕ в такому разі», - розповів пан Радченко. 

Юрій Артеменко, як представник банківського сектору, сфокусувався на тому, чи можливий вихід з балансуючої групи у разі, якщо участь в ній передбачена кредитним договором та які умови має містити договір купівлі-продажу електроенергії, щоб банк видав кредит на новий «зелений» проєкт. 

Незважаючи на те, що під час вебінару було розкрито велику кількість переваг ведення діяльності на вільному ринку, все ж, на думку компаній-членів УВЕА, досі актуальними залишаються такі ринкові проблеми, як розрахунки за вироблену електроенергію, нестача балансуючих потужностей, складна прогнозованість виробітку електроенергії за рахунок «зелених» електростанцій, а також недостатня розвиненість та погана урегульованість внутрішньодобового ринку. 

Запис вебінару : https://youtu.be/EVh848aOF4U

УКРАЇНА ТА НІМЕЧЧИНА: ЯК ПРАЦЮЮТЬ ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНІ КОМПАНІЇ В УКРАЇНІ

29 лютого 2024 року, УВЕА у співпраці з Німецькою вітроенергетичною асоціацією (BWE), провела свій перший в цьому році міжнародний вебінар. Вебінар «Вітроенергетичний ринок України» дав уявлення про сучасний стан ринку, вже прийняті і очікувані зміни у галузевому законодавстві, наявні ринкові переваги та можливості, а також про роль німецького бізнесу у розвитку вітроенергетичного ринку на прикладі таких компаній-членів УВЕА як NOTUS energy Plan GmbH & Co. KG та Deutsche WindGuard GmbH. 

Модерувала захід Дороті Баксман, проєктний менеджер у BWE, яка у своєму вступному слові відмітила, що Україна володіє значним вітровим потенціалом, якого достатньо як для розвитку наземних, так і офшорних вітроенергетичних проєктів. «З початку повномасштабного вторгнення росії, Україна ввела в експлуатацію більше вітроенергетичних потужностей ніж Велика Британія», - навела приклад пані Баксман. 

Вебінар розпочався з виступу Юлії Рибак, радниці Міністра енергетики України, співкерівниці проєкту Секретаріат Німецько-українського енергетичного партнерства, яка розповіла про важливість україно-німецького партнерства в галузі ВДЕ для України, сучасний стан національного сектору енергетики та роль міжнародних партнерів у покритті нагальних потреб українського енергетичного сектору. «За період 2022-2023 року, до національної енергомережі було додано близько 600 МВт нових «зелених» потужностей, 350 МВт з яких – лише у 2023 році. Україна не збирається зупинятись і підтримка німецького бізнесу може стати особливо цінною для розвитку розподіленої вітрової генерації та нарощення потужностей з виробництва біометану», - відзначила пані Рибак.  

Галина Шмідт, членкиня Правління УВЕА, та Олександр Подпругін, заступник голови Правління УВЕА і регіональний менеджер в компанії Notus Energy, зробили широкий огляд сучасного стану та перспектив розвитку вітроенергетичного ринку України. У своїй презентації, Галина Шмідт зазначила, що вітрова енергетика сьогодні є другим сектором по встановленій потужності в національному електробалансі ВДЕ, частка  якої досягла 21,7% у минулому році. Також, представниця УВЕА проінформувала, що доступний технічний потенціал для розвитку офшорної вітроенергетики в Чорному і Азовському морях досягає 50 ГВт. «Станом на кінець 2023 року, в український вітроенергетичний сектор було інвестовано 3,5 млрд Євро. Незважаючи на те, що розвиток вітроенергетичних проєктів в Україні сьогодні є справжнім викликом, наш ринок живий і відкритий. Сьогодні відновлювана енергетика і, особливо, вітрова енергетики важливі для підвищення стійкості енергосистеми і забезпечення безперебійного доступу до електропостачання як ніколи раніше», - підкреслила пані Галина.

Олександр Подпругін, в свою чергу, сфокусувався більше на тому, чому вітрова енергетика має бути основою для відбудови українського енергетичного сектору. «Відновлювані джерела енергії є традиційно серед ТОП-5 галузей з найбільшою доданою вартістю і тому розвиток цієї галузі в Україні може швидко і реально забезпечити ріст національної економіки. «Зелена» енергетика також може забезпечити конкурентоспроможність національної важкої експортно-орієнтованої промисловості на ринку ЄС. І незважаючи на те, що Україна значно просунулась у розгортанні вітроенергетичних потужностей за останні роки, цього все ще недостатньо для забезпечення диверсифікації експортного потенціалу, задоволення зростаючих енергетичних потреб та заміщення зруйнованих потужностей», - зауважив заступник голови Правління УВЕА. 

Виступ пана Подпругіна було доповнено презентацією Івана Бондарчука, члена Правління УВЕА та радника і керівника практики енергетики в LCF Law Group, який вичерпно описав наявний правовий інструментарій для розвитку вітроенергетичних проєктів в Україні та останні галузеві законодавчі зміни і покращення. «Важливим досягненням останніх років є спрощення процедури зміни цільового призначення земельних ділянок для об’єктів генерації та високовольтних мереж, а також спільна робота між інвесторами в вітрову енергетику та відповідними органами влади над впровадженням механізму «бронювання потужностей» в Україні», - повідомив Іван Бондарчук. 

Заключною частиною вебінару стали виступи Ганнеса Хелма, регіонального директора в NOTUS energy Plan GmbH & Co. KG, та Ляйфа Рефельдта, керуючого директора в Deutsche WindGuard GmbH, які поділились своїм досвідом ведення бізнесу та реалізації вітроенергетичних проєктів в Україні. 

У своєму виступі, Ганнес Хелм відзначив, що на відміну, наприклад, від Німеччини, в Україні прослідковується значний вітровий ресурс майже по всій її території, що робить цю країну дуже перспективною з точки зору розвитку бізнесу. «Важливо підкреслити, що усі ті вітрові електростанції, які були введені в експлуатацію за останні два роки, є заслугою саме національних гравців ринку. Тому, зараз, ми маємо перейти на новий етап розвитку галузі, де провідну роль відіграватимуть міжнародні інвестори і фінансові інституції. Це є також і моєю метою», - зазначив пан Хелм і додав, що компанія вже довела до стадії «готовий до будівництва» 301,2 МВт нових вітроенергетичних потужностей, які будуть реалізовані в Одеській області. 

Ляйф Рефельдт також повідомив, що компанія Deutsche WindGuard GmbH не збирається покидати ринок України, а навпаки готова підтримувати ще більше вітроенергетичних проєктів в Україні. «За останні 15 років на українському ринку, ми провели 49 вітровимірювальних кампаній, здійснили оцінку вітрового потенціалу для запланованих більш ніж 7 500 МВт нових потужностей, провели 9 технічних д’ю-ділідженсів та 7 вимірювань кривих потужності, і не збираємось зупинятись», - підсумував пан  Рефельдт.

УВЕА висловлює подяку Німецькій вітроенергетичній асоціації за співорганізацію вебінару, привернення уваги до україно-німецького партнерства в секторі ВДЕ.

НАЗЕМНА ВІТРОЕНЕРГЕТИКА СЕРЕД ТОП-КРИТИЧНО ВАЖЛИВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ УКРАЇНИ СЬОГОДНІ

22 лютого 2024 року Міністерство енергетики України зібрало представників місцевих влад, енергетичних компаній, а також розробників енергетичних проєктів і міжнародних партнерів, для того щоб презентувати Каталог критично важливих технологій для енергетичного сектору України (далі - Каталог), розроблений у співпраці з Данським енергетичним агентством (англ. Danish Energy Agency). Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, також був серед спікерів міністерського заходу «Критично важливі технології для енергетичного сектору України» та мав можливість дізнатись про окремі технологічні рішення, які є найбільш актуальними для потреб України, безпосередньо від ключових осіб Міністерства та данських партнерів.

Герман Галущенко, Міністр енергетики України: «Масовані російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру показали необхідність децентралізації генерації та нарощування потужностей розподіленої генерації. Тому у Каталозі надано перелік технологічних рішень, які можуть бути швидко реалізовані в Україні для підтримки розподіленої генерації та підвищення безпеки постачання електроенергії». Також пан Міністр відзначив, що дансько-українська співпраця вже вкотре реалізується на прикладі реальних дій і заходів: спочатку Данія стала першим донором Фонду енергетичної підтримки України, що дозволило розпочати закупівлю необхідного енергетичного обладнання, тепер – допомогла і підтримала у розробці цього Каталогу. 

Загалом, Каталог включає 20 технологічних рішень, включно з наземною вітроенергетикою, які можуть бути впроваджені в Україні для нарощення потужностей розподіленої генерації. Цей документ може стати дороговказом при виборі відповідних технологій виробництва електроенергії, як на рівні великих промислових проєктів, так і на рівні малих технологічних рішень для домогосподарств. В Каталозі надано широкий опис кожної технології, рівень її вразливості до російських ракетних і дронових атак, терміни і етапи реалізації конкретної технології, вплив на неї зимового періоду, і, головне, середньозважена вартість. 

Ларс Огорд, Міністр енергетики Данії: «Під час опалювального сезону посилення безпеки постачання має вирішальне значення, і цей Каталог відповідає саме цим цілям. Сподіваюся, що він стане корисним для українського народу і допоможе іншим країнам надавати допомогу Україні більш ефективно». 

Відповідно до Міненерго, Каталог буде постійно оновлюватись, доповнюватись та розширюватись залежно від ситуації та конкретних потреб України. 

УВЕА також вже не один рік співпрацює з данськими партнерами в частині напрацювання різних технологічних рішень для широкомасштабного розвитку вітрової енергетики в Україні, як наземної, так і офшорної, тому вважає, що даний Каталог може підштовхнути до активнішого розвитку розподіленої генерації не лише великі енергетичні компанії, але й окремі домогосподарства. Андрій Конеченков: «В той же самий час, для прискореного розвитку ВДЕ, зокрема вітроенергетики, і використання вказаних в Каталозі технологій, треба врегулювати ряд таких важливих питань, як заборгованість на ринку електричної енергії, і не тільки перед виробниками «зеленої» електроенергії, а й в цілому перед усіма учасникам енергоринку. Пріоритетне врегулювання цієї проблеми відкриє нові інвестиційні можливості для відновлення енергетичної структури, децентралізації генерації і переходу на чисті, вуглецево-нейтральні енерготехнології».

Завантажити Каталог: https://mev.gov.ua/novyna/domovlenosti-ministriv-v-diyi-ukrayina-i-daniya-rozrobyly-perelik-krytychno-vazhlyvykh

УВЕА: УКРАЇНІ ВДАЛОСЬ ДОДАТИ 228 МВТ НОВИХ ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ ПОТУЖНОСТЕЙ ЗА ДВА РОКИ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ

Незважаючи на усі внутрішні та зовнішні виклики для країни, перманентні обстріли енергетичної інфраструктури з боку росії, збої в логістичних ланцюгах постачання обладнання, скорочення кількості працездатного персоналу, тощо, за два роки повномасштабної війни в країні все ж було побудовано і введено в експлуатацію 228 МВт нових вітроенергетичних потужностей, з яких 146,3 МВт – за 2023 рік. В результаті, станом на кінець 2023 року, загальна встановлена потужність вітроенергетичного сектору України становила 1 900,8 МВт (включно з ВЕС на тимчасово окупованих територіях, без АР Крим). Про це йдеться у випущеному УВЕА Огляді «Вітроенергетичний сектор України 2023», підготовленому цьогоріч у співпраці з юридичною фірмою INTEGRITES. Власниками нових вітроенергетичних потужностей за останні два роки стали такі компанії-члени УВЕА, як ДТЕК ВДЕ, Elementum Energy, Еко-Оптіма та УК «Вітряні парки України», а широкого публічного розголосу серед міжнародної спільноти набуло введення в експлуатацію 114 МВт Тилігульської ВЕС, яка стала першою у світі вітровою електростанцією побудованою в умовах воєнного часу.

Сьогодні, частка вітрової енергетики у загальному балансі національного сектору ВДЕ становить 21,7% і залишається другою за величиною після частки сонячної енергетики. Загалом, загальна встановлена потужність сектору ВДЕ в Україні становить 10,8 ГВт. В той же час, станом на кінець 2023 року, безпосередньо генерували електроенергію лише 583,8 МВт ВЕС, оскільки 71% вітрових потужностей все ще залишаються на тимчасово окупованих територіях і не постачають «зелену» електроенергію в ОЕС України.

Згідно зі стратегічними планами Міністерства енергетики України, до 2032 року очікується доведення загальної встановленої вітроенергетичної потужності до 10 ГВт, що, за оцінками УВЕА, є цілком здійсненним завданням зважаючи на загальну кількість тих проєктів, які вже готові до будівництва чи в процесі девелопменту.

УВЕА переконане, що 2023 рік увійде в історію національної вітроенергетики, як рік, коли безпосередній монтаж вітротурбін здійснювався українськими компаніями за віддаленої/онлайн участі західних підрядників та виробників обладнання у вигляді консультацій або віртуальних інструкцій, оскільки більшість з них не може вести діяльність в Україні поки триває воєнний стан. У своєму Огляді УВЕА також приділяє детальну увагу і іншим позитивним для сектору рішенням і досягненням, зокрема, прийнятому Закону України про відбудову і «зелену» трансформацію, який надав можливість виробникам електроенергії з енергії вітру переходити на механізм ринкової премії та контрактів на різницю, а також перезапустив питання щодо імплементації системи гарантій походження; виходу 78% вітрової генерації з балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» на вільний ринок; та, звичайно, остаточному завершенню процесу синхронізації української енергосистеми з ENTSO-E. 

В той же час, подальший розвиток вітрової енергетики та будівництво десятків нових потужностей напряму залежить від вирішення чи врегулювання досі існуючих недосконалостей і проблем на ринку. Їх аналіз, а також пропозиції щодо шляхів їх вирішення запропоновані УВЕА у розробленій нею у 2023 році Концепції розвитку вітрової енергетики до 2030 року, про яку також згадується в Огляді. 

За надання інформації для Огляду, УВЕА висловлює щиру подяку Міністерству енергетики України, Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження України, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ДП «Гарантований покупець», членам Правління та Комітету з правових питань ГС «Українська вітроенергетична асоціація». 

ВЕБІНАР УВЕА ЩОДО ДЕЯКИХ АСПЕКТІВ ПРИЄДНАННЯ ВЕС ДО ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ

20 лютого 2024 року, УВЕА провела перший вебінар із цьогорічної серії вебінарів, присвятивши його особливостям приєднання вітроенергетичних проєктів до електричної мережі. 

Процедура приєднання до мережі є доволі комплексною і відверто не до кінця досконалою в Україні, саме тому це питання лежить в основі багатьох експертних дискусій та великої кількості сьогоднішніх галузевих заходів. Так, в рамках цього вебінару, IKNET Energy Engineering і LCF Law Group, члени УВЕА, розкрили такі важливі питання, що лежать в площині приєднання ВЕС до мережі, як особливості розрахунків електричних режимів та потенційний вплив на мережу у разі приєднання ВЕС разом з установкою зберігання енергії (УЗЕ). Частиною дискусії став також і національний оператор системи передачі НЕК «Укренерго», представлений Олександром Жигалюком, начальником Департаменту розвитку системи передачі. Модерацію заходу забезпечив Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА. 

Юрій Подоляк, Генеральний директор, IKNET Energy Engineering, у своїй презентації поділився практичним досвідом компанії із розрахунку електричних режимів на прикладі реальних кейсів та звернув увагу на умови приєднання ВЕС, які будуть актуальні найближчим часом. «Одним з головних ризиків розвитку вітрових електростанцій є підключення до електричних мереж. Пошкодження енергетичної інфраструктури ОЕС України, синхронізація ENTSO-E, розвиток установок зберігання енергії  - усе це невеликий перелік факторів, які безпосередньо впливають на можливість підключення нових ВЕС до електричних мереж. Але позитивні зміни, які готуються на законодавчому рівні, покращать можливість приєднання нових об'єктів до електричних мереж. Компанія ІКНЕТ готова допомагати інвестору в розвитку проєктів ВЕС в Україні» - сказав пан Подоляк. 

Іван Бондарчук, радник, керівник практики енергетики та природних ресурсів LCF Law Group, член Правління УВЕА: «Чинна процедура приєднання для ВЕС створює значні ризики для масштабних проєктів. Наразі девелопер стоїть перед вибором: починати інвестувати без гарантії та умов приєднання, або укласти договір з оператором системи та сподіватися встигнути побудувати ВЕС за три роки. Обидва варіанти є аж надто оптимістичними. Тому експерти з УВЕА працюють з НКРЕКП, Міненерго та НЕК Укренерго над механізмом бронювання потужності для нових проєктів ВДЕ. Мета такого механізму – забезпечити додатковий час для девелопменту проєктів з гарантією приєднання до мережі. В свою чергу, механізм передбачає сплату девелопером гарантійного внеску, який буде зарахований у вартість приєднання або піде на розвиток електромереж, якщо інвестор відмовиться від проєкту».

Олександр Жигалюк, в свою чергу, мав можливість відреагувати на експертні бачення і презентації колег, а також розповів про подальші плани розвитку національної електросистеми, включно з нарощенням потужностей інтерконекторів. 

«Процедура приєднання є максимально спрощеною і максимально відкритою в частині того законодавства, яке регулює цю процедуру. Зокрема, вона дає можливість замовнику обрати найкращий варіант схеми видачі потужності об’єкта з фактичним вибором точки приєднання, тобто - обрати найбільш економічно вигідний варіант приєднання», - зазначив пан Жигалюк. Додатково, представник НЕК «Укренерго» також повідомив, що перспектива реалізації проєктів з приєднання об’єктів ВДЕ разом з УЗЕ є доволі поширеною у світі і привабливою для України, тому дане питання також є серед пріоритетних напрямків роботи оператора системи передачі. 

Запис вебінару: https://www.youtube.com/watch?v=qkYJVZ5-b1s

ГОЛОВА ПРАВЛІННЯ УВЕА ВИСТУПИВ НА ФОРУМІ «ВІДБУДОВА В ДІЇ 2.0.»

14 лютого 2024 року у рамках міжнародної будівельної виставки KyivBuild Ukraine відбувся форум-практикум «Відбудова в дії 2.0». Учасниками цьогорічного форуму були провідні українські та міжнародні виробники й експерти в галузі будівництва, представники державної влади та міського самоуправління, національних та міжнародних неурядових програм і організацій, зокрема, USAID, USAID\DOBRE, Фундація польсько-української співпраці ПАУСІ, Конфедерація будівельників України, тощо.

Одним зі спікерів форуму став Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, який взяв участь у першій сесії «Державно-приватне партнерство як інструмент підвищення фінансової спроможності громад», організованій Фондом відновлення Ірпеня. Модерував панельну дискусію засновник Фонду Володимир Карплюк, голова Інвестиційної ради Ірпеня, керівник регіонального представництва КБУ в Київській області, який наголосив на важливості співпраці держави і бізнесу задля підвищення фінансової спроможності громад.

Андрій Конеченков, як представник української вітроенергетичної бізнес-спільноти зауважив, що зараз громади отримали унікальну можливість забезпечити свою відбудову і розвиток на принципах сталого розвитку й енергоефективності за рахунок, перш за все, відновлюваних джерел енергії. «Співпраця держави і бізнесу з Ірпенем та Бородянкою, як найбільш постраждалими містами внаслідок вторгнення рф, має бути спрямована не тільки на відбудову зруйнованої інфраструктури, але й на їх перехід на місцеві, екологічно-чисті і децентралізовані джерела енергії, такі як сонце, вітер, біомаса. Проєкти, які сьогодні впроваджуються в цих містах в рамках кампанії #Renewables4Ukraine за підтримки Всесвітньої вітроенергетичної асоціації, фінської ГО «EKOenergy ekolabel» та УВЕА – на практиці демонструють, як втілити це в життя», - сказав пан Конеченков. 

Лідери громад, експерти та представники громадськості, в свою чергу, поділилися досвідом та успішно реалізованими кейсами державно-приватного партнерства задля прискорення відбудови зруйнованих об’єктів та будівництва нових.

ДИТЯЧИЙ САДОЧОК В ІРПЕНІ ПЕРЕХОДИТЬ НА СОНЯЧНУ ЕНЕРГІЮ

З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну у лютому 2022 року, УВЕА почала займатись волонтерською діяльністю, в тому числі за допомогою спеціально створеної УВЕА та Всеcвітньою вітроенергетичною асоціацією (WWEA) онлайн-платформи #Renewables4Ukraine (https://www.renewables4ukraine.org/). У грудні 2022 року до кампанії #Renewables4Ukraine приєдналася фінська громадська організація EKOenergy ekolabel. Саме завдяки їх пожертвуванню місцева громада м. Ірпеня отримала декілька мобільних сонячних станцій.

На минулому тижні, голова Інвестиційної ради Ірпеня, співзасновник Фонду відродження Ірпеня Володимир Карплюк повідомив, що сонячні панелі було успішно встановлено у дошкільному відділі «Джерельце» Ірпінської гімназії «Освіта». Потужність сонячних панелей становить 10 кВт. Встановлення сонячної генерації стало результатом виконання підписаного Меморандуму про співпрацю і партнерство між WWEA, Фондом відновлення Ірпеня та Ірпінською міською радою. Встановлення панелей було виконано компанією «Зелена Система» за фінансової підтримки WWEA. УВЕА здійснювала координаційну роботу.

Вперше, а саме 26 грудня 2022 року, аналогічну допомогу отримав також Ірпінський міський центр первинної медико-санітарної допомоги у вигляді двох мобільних сонячних систем потужністю 3 кВт кожна виробництва вінницької компанії KNESS. 8 березня 2023 року автономні мобільні сонячні станції з накопичувачами електроенергії були передані також Козинецькій амбулаторії сімейної медицини в селі Козинці Бучанського району та Ірпінському ліцею інноваційних технологій «ІЛІТ».

Особливістю спільного проєкту EKOenergy-WWEA-УВЕА є те, що він не лише допомагає людям вирішувати енергетичні проблеми, а й несе просвітницьку мету, а саме демонструє на практиці переваги відновлюваних джерел енергії, на які так багата Україна, та вчить молодь їх використовувати.

УВЕА ВЗЯЛА УЧАСТЬ В СЕМІНАРІ «ПЕРСПЕКТИВИ ПРИЄДНАННЯ ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ ПРОЄКТІВ ДО ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ»

6 лютого 2024 року УВЕА доєдналася до семінару, організованого членом асоціації, юридичною компанією Asters, – «Перспективи приєднання вітроенергетичних проєктів до електромереж», присвяченому необхідності реформування підходів до видачі технічних умов з приєднання ВЕС до едектромережі та раціоналізації вартості такого приєднання.

Олександр Жигалюк, начальник Департаменту розвитку системи передачі НЕК«Укренерго» зазначив, що до повномасштабного вторгнення в Україні було видано технічних умов на нові потужності ВДЕ загальною кількістю 17 ГВт, що, відповідно, підняло питання балансування на новий щабель важливості. Так, за довоєнною оцінкою, для балансування такого об’єму потужностей також була необхідність додати до системи 1,4 ГВт маневрових потужностей у вигляді газотурбінних установок та близько 700 МВт систем накопичення енергії.

«Незважаючи на те, що з початком війни, системний оператор стикнувся з проблемою дефіциту потужностей та зміни структури роботи мережі, наразі Укренерго вже розробило ряд проєктів, в тому числі і міждержавних, та має бачення розвитку окремих класів напруги, щоб, перш за все, виконати усі свої зобов’язання по відновленню мережі, нормалізувати структуру енергоспоживання по регіонах та сприяти гармонійній інтеграції усіх запланованих проєктів з ВДЕ до об’єднаної енергосистеми України», - окреслив актуальну ситуацію пан Жигалюк. 

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, представив сучасний стан розвитку вітрової енергетики в Україні та наслідків повномасштабної війни, а також звернув увагу на ключові бар’єри в частині процедури приєднання ВЕС до енергомережі, які узагальнені у розробленій УВЕА Концепції розвитку вітрової енергетики України до 2030 року. «Виведення питання важливості будівництва систем накопичення та зберігання енергії на новий рівень важливості на українському ринку є дуже позитивною тенденцією, яка прямо визначає майбутнє нашої енергосистеми. Децентралізація – це те, чого потребує українська енергосистема зараз чи не найбільше», - підкреслив пан Конеченков.

Питання впливу децентралізації на вітроенергетичні проєкти більш широко розкрила Марта Галабала, радниця Asters, керівниця практики захисту довкілля та сталого розвитку і членкиня Комітету з правових питань УВЕA.

Лоїк Лерміньо, представник Guris, член Правління УВЕА, в свою чергу, підняв питання стосовно комбінованого використання об’єктів генерації з ВДЕ разом з системами накопичення енергії. Пан Жигалюк підтримав дану ідею, проте зауважив, що її імплементація залежить від вирішення низки технічних і регуляторних питань.

Ігор Ретівов, керівник напрямку з регуляторних питань ДТЕК ВДЕ та член Комітету з правових питань УВЕА, в продовження виступу пана Конеченкова, зробив огляд діяльності робочої групи за участі НКРЕКП та НЕК «Укренерго» щодо покращення умов приєднання в Україні та більш ефективного використання електромережі.

Натомість члени Комітету з правових питань УВЕА Ярослав Петров, партнер Asters та Максим Сисоєв, партнер Dentons, у своєму спільному виступі довели на прикладі більш ніж 10 європейських юрисдикцій, що резервування потужностей та боротьби зі сплячими договорами на приєднання є доволі поширеною практикою, яка має бути взята до уваги при розробці відповідного регулювання в Україні.

ПЕРША ВІТРОТУРБІНА НА ЗАКАРПАТТІ

Компанія «УК «Вітряні парки України», яка є одним з лідерів вітроенергетики України з понад 10-ти річним досвідом роботи в національному секторі відновлюваної енергетики, завершила монтаж першої вітротурбіни вітропарку «Островський», розташованого на території Нижньоворітської громади на кордоні Львівської та Закарпатської областей.

Вітротурбіна з одиничною встановленою потужністю 4.8 МВт має висоту башти 120 м і діаметр ротора – 152 м. За таких технічних характеристик, цю вітротурбіну можна назвати «вітротурбіною середнього розміру», порівняно з іншими вітротурбінами, що працюють сьогодні в Україні.

Загальна встановлена потужність запланованої ВЕС становитиме 80 МВт. Обсягу електроенергії, який буде вироблятися вітровий парком «Островський», достатньо для щорічного забезпечення екологічно чистою електроенергією майже 50 тисяч домогосподарств.

Екологічно чиста електроенергія - не єдина перевага, яку отримає місцева громада через генерацію електроенергії вітровим парком «Островський». Договір про соціальне партнерство укладений між вітряним парком Островський та Нижньоворітською громадою, передбачає направлення 3% доходу від продажу електроенергії до бюджету громади. В щорічному еквіваленті сума від генерації однієї вітротурбіни складе майже 1,5 млрд грн, по закінченню будівництва вітропарку цей показник помножиться на кількість встановлених вітротурбін (16-17 вітротурбін, виходячи з загальної потужності вітропарку в 80 МВт). 

Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА: «Відмінність цього проєкту полягає в тому, що і виробник вітротурбін, і компанія, яка впроваджує проєкт – українські. Тобто, ми говоримо про 100% український вітроенергетичний проєкт, який не лише робить внесок у енергетичну незалежність і економіку країни і регіону, но має і велику соціальну складову. 

Від імені УВЕА, вітаю компанії «УК «Вітряні парки України», і «Френдлі Віндтехнолоджі», які є членами УВЕА, із таким значним досягненням і бажаю їм подальших успіхів на шляху «зеленого» трансформування нашої країни».

У 2023 РОЦІ У СВІТІ БУЛО ДОДАНО НА 50% БІЛЬШЕ ПОТУЖНОСТЕЙ З ВДЕ НІЖ У 2022 РОЦІ - ЗВІТ МЕА

11 січня 2024 року Міжнародне енергетичне агентство (далі - МЕА) презентувало свій черговий Звіт «Відновалювані джерела енергії 2023. Аналіз і прогноз до 2028 року» (англ. Renewables 2023. Analysis and forecast to 2028). 

«Новий звіт МЕА показує, що за нинішньої політики та ринкових умов глобальна потужність відновлюваних джерел енергії вже на шляху щоб до 2030 року збільшитись у два з половиною рази. Цього ще недостатньо, щоб досягти цілі COP28 щодо потроєння частки ВДЕ у світі, але ми все ж наближаємося до неї - і національні уряди мають усі необхідні інструменти для подолання даного розриву», - ці слова Виконавчого директора МЕА Фатіха Біроля коротко описуть суть цьогорічного Звіту. 

Так, за даними МЕА, потужність ВДЕ у 2023 році зросла у світі на 50% досягнувши майже 510 ГВт, де три чверті приросту були забезпечені сектором сонячної енергетики. Таке зростання пояснюється, в першу чергу, політикою Китаю, який у минулому році ввів в експлуатацію стільки сонячних фотоелектричних панелей, скільки увесь світ за 2022 рік, тоді як вітроенергетична потужність Китаю зросла на 66% порівняно з попереднім роком. Зростання потужностей ВДЕ в Європі, США та Бразилії також досягло свого історичного максимуму в минулому році.

В той же час, без врахування Китаю, МЕА надає не настільки оптимістичні прогнози подальшого розвитку для вітрової енергетики, як для сонячної, через постійні збої в ланцюгах постачання, більші витрати і тривалий час отримання дозволів. Сучасні виклики, що стоять перед галуззю, особливо впливають на офшорну вітроенергетику, інвестиційні витрати на яку сьогодні є більш ніж на 20% вищими, ніж кілька років тому. Через це у 2023 році девелопери скасували або відклали 15 ГВт офшорних вітроенергетичних проєктів у США та Великобританії. В той же час, у своєму звіті МЕА неодноразово посилається на прийняту в Європі Вітроенергетичну Хартію та План Дій (пакет) з вітрової енергетики і зазначає, що якщо уряди будуть слідувати тим заходам, які викладені у нещодавно прийнятих документах, ситуація зовсім скоро стабілізується. 

На відміну від сонячної енергетики, розвиток вітроенергетики в середньостроковій перспективі залишатиметься тісно пов'язаним з попитом. Виробничі потужності для основних компонентів вітрових турбін (гондоли, лопаті та башти) залишилися в основному незмінними у 2023 році, приблизно на рівні 110-125 ГВт на рік, проте до 2050 року мають збільшитись до 120-140 ГВт.

Цікавою особливістю даного звіту є аналіз експертами МЕА ймовірності реалізації усіх тих проєктів із виробництва зеленого водню, які були анонсовані у світі. Експерти агентства переконані, що з усіх тих проєктів із використання ВДЕ для виробництва водню, які вже були оголошені, лише 7% будуть реалізовані до 2030 року. Таке сповільнення темпів викликане тривалим прийняттям інвестиційних рішень щодо таких проєктів та високими виробничими витратами. 

Натомість, у 2023 році на новий щабель розвитку вийшов глобальний сектор біопалива. МЕА очікує, що протягом наступних п’яти років 70% світового попиту на біопаливо будуть забезпечувати саме країни, що розвиваються на чолі з Бразилією та Індією, оскільки пріоритетом на наступні роки буде декарбонізація таких вуглецеємних і важкодоступних секторів економіки як авіа- та судноперевезення.  

Незважаючи на тимчасові складнощі у секторі глобальної вітроенергетики, а також повільні темпи розвитку водневої промисловості та біоенергетики, у 2023 році 96% нових сонячних фотоелектричних і наземних вітроенергетичних потужностей, мали нижчу вартість генерації, ніж нові вугільні та газові електростанції. За даними МЕА, вітрова та сонячна енергетика з року в рік будуть ставати ще більш конкурентоспроможними за вартістю, що робить енергетичний перехід у світі неминучим.

Загалом, прогнозується, що за існуючої політики та ринкових умов, глобальна потужність ВДЕ має досягти 7 300 ГВт до 2028 року, де 95% зростання буде забезпечено саме сонячною та вітровою енергетикою. Виробництво електроенергії з ВДЕ ж має сягнути 14 400 ТВт*год до того ж року. Тобто, МЕА очікує збільшення глобальної потужності ВДЕ від поточного рівня щонайбільше у 2,5 рази до 2030 року, що розходиться з ціллю потроїти ВДЕ у світі та досягти понад 11 000 ГВт до 2030 року, яка була встановлена країнами на COP28. Дана мета стане реальною, якщо уряди зможуть за найближчі роки оперативно подолати усі ринкові виклики та підвищити свої національні амбіції з енергетичного переходу. 

Звіт: https://iea.blob.core.windows.net/assets/3f7f2c25-5b6f-4f3c-a1c0-71085bac5383/Renewables_2023.pdf