Авторизація
Ряд досліджень, присвячених впливу вітротурбін на здоров'я людини, були проведені цього літа в Австралії. Виявлені в процесі досліджень результати, продовжують ставити під сумнів ствердження груп, виступаючих проти розвитку вітроенергетики. Мабуть, найбільш показовим є нове дослідження, проведене канадським інститутом Canada's Pembina Institute, спрямоване на вивчення скарг, що надійшли в результаті роботи вітроелектростанцій (ВЕС ) (або, швидше, на причину їх відсутності) в провінції Альберта, де були встановлені одні з найперших ВЕС в Канаді.
З'ясувалося , що комісія з комунального обслуговування провінції Альберта , яка регулює питання електроенергії в провінції, володіє 13-річною базою даних, що включає записи 31000 дзвінків, які надійшли від представників громадськості, і жоден з цих 31 000 дзвінків не торкався питання, пов'язаного з шумом у зв'язку з працюючими вітротурбінами. Щоб здобути докази скарг, дослідники інституту Пембіна зв'язалися з операторами існуючих вітропарків, муніципалітетами (районів та округів), в яких розташовані працюючі ВЕС, з місцевими та обласними органами охорони здоров'я та інспекторами сільського господарства.
Лише три скарги, щодо діючих вітропарків, були передані семи муніципалітетам провінції Альберта, при цьому, одна з цих скарг була пов’язана з розкиданням льоду лопатями турбіни (це питання було досліджено і відхилено), інша стосувалася щільності розташування вітротурбін на ВЕС, у зв’язку з чим з’являється можливість терористичних актів, і ще одна скарга була пов’язана з шумом. Ця скарга була передана на розгляд оператору.
Співвласник найбільшого вітропарку в Австралії, AGL Енерджі Лтд (AGL Energy Ltd.), опублікував результати добровільно проведеного детального дослідження інфразвукового і низькочастотного випромінювань на своїй ВЕС. У рамках дослідження, проведеного консалтинговою компанією Resonate Acoustics, були виміряні інфразвукові і низькочастотні рівні звуку у двох поселеннях, розташованих на відстані 1,1 і 1,7 миль від ВЕС. Вимірювання проходили в періоди, коли вітротурбіни не працювали, коли працювали 105 вітротурбін, і коли всі 140 машин, встановлені на ВЕС, почали працювати. Було встановлено, що інфразвукові і низькочастотні рівні звуку залишилися без змін.
Дослідження, проведене австралійським професором Симоном Чапменом з Університету Сіднея, вивело той факт, що в Австралії скарги, щодо шуму вітротурбін, зосереджені на тих територіях, де проводились компанії проти розвитку вітроенергетики. Так, зокрема, до результатів його роботи відносяться наступні дані:
ВЕC були широко розповсюджені протягом багатьох років, однак ніяких скарг про наслідки для здоров'я не поступало аж до 2002 року, однак у 2009 році, після того як групи, що виступають проти розвитку вітроенергетики, сфокусували свою увагу на цій темі, число скарг різко зросло (в Австралії).
Не дивлячись на той факт, що групи, які виступають проти розвитку вітроенергетики, стверджують про те, що шкідливі впливи від ВЕС поширюються миттєво і на тривалий період, ніяких скарг на численні ВЕС (65%), розташовані на континенті, не надходило.
На сьогоднішній день кількість скарг, які надійшли від приватних осіб, складає 129, що відповідає приблизно 1 скарзі на 254 людини, які живуть в радіусі 5 км от ВЕС.
Деякі з найбільш типових скарг, причину виникнення яких, приписують шуму турбін, представляють собою скарги на високий кров’яний тиск і проблеми зі сном. Подібні захворювання широко розповсюджені серед населення Австралії незалежно від близькості розташування ВЕС.
Мільйони людей живуть в районах з найбільш високим рівнем шуму, в тому числі інфразвуковим випромінюванням, причиною якого є різноманітні захворювання (до звичайних джерел інфразвуку відносяться хвилі, мотори, бурі, а також система кровообігу людини).
За матеріалам Renewable Energy World
Головна